Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Події та новини - Фотофакти

20 листопада 2019 весь світ святкуватиме День дитини і відзначатиме 30-річчя Конвенції ООН з прав дитини. Напередодні до бібліотеки завітали учні ЗОШ №28, щоб поспілкуватися з регіональним представником Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Юлією Грабович.

Присутні детально розібрали постулати окремих статей Конвенції, Закону України “Про охорону дитинства”, Сімейного кодексу України. Обговорили досягнення, проблеми та тенденції в сфері захисту прав дітей. Юлія наголосила, що актуальні проблеми дітей і сімей: бідність, насильство і халатне ставлення до дитини, руйнування моделі сім'ї. Зокрема зосередила увагу на необхідності застосування успішних зарубіжних практик в Україні, впровадженні соціальних послуг для дітей і сімей в громадах, реформі інтернатів. Після цього молодь об'єдналася у три групи, кожна з яких інсценізувала різні життєві ситуації — порушення таємниці особистого листування, безпідставну підозру у скоєні злочину тощо — з наступним аналізом і пропозиціями вирішення. Хлопці і дівчата переглянули відеосюжети та прокоментували, яке право дитини в них порушено. На завершення пані Юлія наголосила, що кожна дитина повинна бути захищена від насильства, всі ми маємо об'єднатися, щоб побудувати світ, який буде безпечним для дітей, і закликала, у разі порушення прав, звертатися до Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

У 1959 році ООН прийняла Декларацію прав дитини. Основна її теза полягала в тому, що людство зобов'язане давати дитині краще, що воно має. У ній були проголошені десять соціальних і правових принципів, що стосуються захисту і гідного життя дітей на національному та міжнародному рівнях. Декларація закликала батьків, окремих осіб, неурядові організації, місцеві влади, уряди визнати викладені в ній права і свободи та прагнути до їх дотримання. У Декларації також говорилося, що дітям має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та умови, що дозволяють їм розвиватися здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи і гідності. Вона мала значний вплив на політику і діяльність урядів у всіх частинах світу.

Однак після прийняття Декларації прав дитини виникла необхідність прийняття нового документа — Конвенції. Міжнародно-правові акти, в тому числі про права людини, умовно можна розділити на дві великі групи: декларації і конвенції. Декларація (від латинського слова declaratia — проголошення) не має обов'язкової сили, це лише рекомендація. Конвенція (від латинського слова conventio — договір) — це угода по окремому питанню, що має обов'язкову силу для тих держав, які до неї приєдналися (підписали, ратифікували).

І 20 листопада 1989 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй одноголосно прийняла Конвенцію про права дитини. Асамблеї знадобилося лише дві хвилини, щоб офіційно перетворити міжнародно-правовий акт в універсальний стандарт, який відтепер служить мірилом основних прав дітей в світі. Цим актом міжнародне співтовариство розповсюдило дію прав людини на одну з найбільш вразливих груп суспільства — дітей. Подія ця була настільки важливою і значущою, що багато публіцистів і громадських діячів стали називати Конвенцію світовою конституцією прав дитини.

Ще один протокол, прийнятий чотири роки тому, визнає право дітей відстоювати свої права і дає їм можливість направляти в Комітет ООН з прав дитини свої скарги.

За 30 років з прийняття Конвенції з прав дитини скоротилися масштаби дитячої смертності, розширився доступ до освіти та медицини. Однак і сьогодні мільйони хлопчиків і дівчаток по всьому світу все ще живуть в бідності, піддаються дискримінації, вмирають з причин, яким можна було б запобігти. Дії або бездіяльність урядів відображаються на дітях більше, ніж на будь-який іншій групі населення. Діти особливо беззахисні перед обличчям бідності, голоду, неякісної охорони здоров'я і поганих житлових умов. Лише у 2018 році в світі померло понад 6 млн дітей у віці до 15 років. Як відзначають в ООН, особливій небезпеці піддаються діти з числа мігрантів і внутрішньо переміщених осіб.