18.05.2020 19:10
В межах відзначення Днів Європи в Україні ми запросили наших фейсбучних друзів поділитися цікавими історями і пригодами, які трапилися з ними у країнах Євросоюзу під час подорожей, роботи, навчання.
Бувальщина 1. Це було в Іспанії. Ми орендували машину, щоб спокійно пересуватися островом. І якось вирішили поїхати до моря, спускаючись по серпантину, але заїхали кудись не туди. Місцеві люди стали показувати нам, що далі не проїдемо. Вони не розуміли англійську, російську. Але вони так тепло до нас зверталися. Нам допомогла жінка похилого віку. Вона дістала новомодний гаджет, відкрила перекладач, і написала те, що хотіла сказати. Ми перевели їй свою відповідь. Тоді вона дала нам пароль від вайфая, щоб завантажити карту, і показала. як краще проїхати до пляжу. Це місце було одним з найкрасивіших, яке нам доводилося там бачити...
Бувальщина 2. Париж. Брудне місто до неподобства. Так, з шармом, але... Історія про те, як ми посварилися з моїм хлопцем. Я розплакалася, це було біля переходу. Відвернулася до проїжджої частини. Мені було наплювати що навколо, було прикро. Але тут пройшов повз чоловік середніх років, мабуть, француз. Він поплескав мене по плечу, і показав пальцями на куточки губ, відтягуючи їх вгору, щоб я посміхнулася. Просто йому було не все одно, що якась людина стоїть на вулиці і плаче. Хвилинний жест, і він понісся легкою ходою далі. Але на душі стало так тепло. Добро все ж існує!
Бувальщина 3. Це було на кордоні — в'їзд до Словаччини. Ми спортивною командою їздили на змагання. Мені тоді було років 16, я був одним з найстарших в команді. Моєму товаришу на той момент було лише 12, і при цьому він виглядав значно молодше свого віку. У момент, коли у нас перевіряли паспорти, прикордонник, розглядаючи документи мого товариша, дуже здивувався. А потім протягом півгодини наполягав на тому, щоб “дитину” посадили в дитяче крісло :)
Бувальщина 4. Два роки тому ми з подругою їздили на заробітки в Польщу. В Щецині ми тільки вийшли з автобуса і намагалися знайти найближчий обмінник. Не знаючи польської, говорили російською. Майже всі нас активно ігнорували. Після я перейшла на українську і на мене звернула увагу жінка похилого віку. Вона не тільки пояснила маршрут, а ще й просто приділила час як гостям її рідного міста. Ми довго спілкувалися різними мовами, але при цьому чудово розумілися. Як важливо зустріти чуйну людину, яка готова витратити власний час на допомогу простому перехожому.
Бувальщина 5. Це було в Польщі. А історія про те, як свій свого за кілометрів бачить. Ми з друзями дісталися Макдональдса. Коли на касі підійшла наша черга, ми всі дружно намагалися пояснити касиру, що хочемо купити, на ламаній англійській. У підсумку нічого не вийшло. У цей момент з натовпу вибігає дівчина, підходить до нас і питає: «Так ви теж з України?». Вона нам допомогла зробити замовлення і навіть провела невелику екскурсію по місту. Завжди приємно зустріти земляка далеко від батьківщини!
А ще ми поцікавилися думкою молоді , що для них значить Європа. З 55 опитаних хлопців і дівчат віком від 18 до 25 років 85% вважають, що Європа, в першу чергу, це цікаві подорожі, 8% — гарантія якісної освіти, 7% — можливість гідного заробітку.
А поки залишайтеся вдома і змагайтеся в наші «європейські» вікторини!
| < Попередня | Наступна > |
|---|