Бібліоміст «(Про)читання, книги і бібліотеки під час війни»

22 квітня, напередодні Всесвітнього дня книги та авторського права, Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва разом із проєктом «Читаймо» організували бібліоміст «(Про)читання, книги і бібліотеки під час війни». Зустріч об’єднала більше п’ятдесяти учасників – тих, хто цікавиться сучасною українською літературою, роботою бібліотек і культурними ініціативами в умовах війни.

Серед спікерів — громадські діячі, письменники, бібліотекарі та популяризатори читання. Модераторка Тетяна Гервасьєва зазначила, що ідея проведення бібліомосту народилася з читання «Книги на війні» англійського історика Ендрю Петтіґрі, у якій автор розповідає про силу та неоднозначність книги у воєнний час, досліджує різні ролі, які відігравали книжки у конфліктах по всьому світу. Цей важливий текст став своєрідним смисловим містком між учасниками зустрічі.

 

Андрій Овчарук, сержант Збройних Сил України, учасник «Культурних сил» та керівник проєкту «Книга на фронт», зазначив, що вважає «Книгу на війні» Ендрю Петтіґрі блискучим історичним аналізом, у якому простежується чимало паралелей із нашим сьогоденням. На його думку, російсько-українська війна – це не лише війна за територію, а й за культуру, важливою складовою якої є література. Андрій розповів про проєкт «Книга на фронт», за три роки роботи якого українським військовим було передано понад 50 тисяч книжок. «Книжки – це територія затишку, нормальності та задоволення. Для військових (особливо тих, хто і в цивільному житті любив читати) читання є зв’язком із собою колишнім, зв’язком із нормальністю», – підкреслив він. Однією з головних ідей проєкту, за словами Андрія, є заохочення до читання тих, хто раніше не відкривав для себе цього заняття, а також забезпечення новими й актуальними книжками тих, хто вже любить читати. Він також зауважив, що попит постійно зростає: підрозділи звертаються з проханнями про передачу нових і цікавих видань, книжки надходять до шпиталів і поповнюють бібліотеки військових частин. Андрій запросив усіх долучитися до проєкту та розповів, як це можна зробити через мережу партнерських книгарень.

 

Письменниця і перекладачка Катерина Корнієнко розповіла про особливості перекладу українською видання «Книга на війні. Бібліотеки й читачі воєнного часу». Вона зазначила, що це один із її улюблених перекладацьких проєктів, і висловила жаль, що книжка дещо недооцінена, адже вона справді класна та відгукується всім, хто її читає. За словами Катерини, робота над перекладом тривала понад чотири місяці й була непростою, довелося долати низку викликів. Вона також зауважила, що Ендрю Петтіґрі приділяє значну увагу Україні, зокрема розповідає про те, як росіяни поводилися з українськими бібліотеками і книжками. Перекладачка поділилася тим, що їй особисто відгукнулося під час роботи над текстом: її, зокрема, здивувало, як багато типів бібліотек існувало в першій половині ХХ століття в Британії. Вона розповіла про свій улюблений розділ книжки і зізналася, що окремі факти й досі резонують і продовжують звучати навіть після завершення роботи над перекладом.

 

Тетяна Пилипець, директорка Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Романа Іваничука, розповіла про головну справу свого життя – Всеукраїнський форум військових письменників. Форум було засновано у 2019 році у Львові на базі бібліотеки з метою надання письменникам-військовим окремого майданчика для популяризування їхніх книжок, вшанування пам'яті полеглих та підтримки ветеранів. Засновниками форуму стали Тетяна Пилипець, полковник Володимир Скоростецький і журналіст, військовий Владислав Якушев. У травні цього року відбудеться вже VIII форум, а «форумна родина» нині налічує близько 150 учасників. Окрему увагу пані Тетяна приділила напрацюванню інструментарію пам’ятування загиблих героїв, а також поділилася сподіваннями щодо продовження видання антології військових письменників «#Голоси».

 

Практичними кейсами з промоції літератури військових у бібліотечному просторі поділилася Ніна Сорока, бібліотекарка Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки (Першої мандрівної бібліотеки України). У своєму виступі вона розповіла про організацію подій як наживо, так і в онлайн-форматі. Зокрема, йшлося про антилекції «Українські письменники у пікселі», героями яких стали письменники-краяни Роман Буданов і Ліза Жарікова, а також військові письменники Артем Чапай, Павло Коробчук, Артем Полежака, Дмитро Лазуткін та інші. З 2022 року триває онлайн-проєкт «ЛітРозмова» у форматі етерів-інтерв’ю з українськими письменниками. Також активно розвиваються книжкові клуби – онлайн-формат «ЛітМандрівка» та стаціонарний клуб у місті Дніпро. А ще Ніна порадила зазирнути на ютуб-канал Мандрівної бібліотеки, де багато книжково-промоційного контенту.

Про досвід роботи бібліотеки на межі фронту розповіла завідувачка сектору абонемента Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, письменниця Юлія Чернієнко. Вона наголосила: бібліотека – це не стіни, бібліотека – це люди, адже приміщення закладу частково зруйноване внаслідок обстрілів. Наразі бібліотека працює в приміщенні юнацького відділу, а також активно провадить онлайнову діяльність: тривають зустрічі з письменниками, створюються віртуальні книжкові виставки, продовжуються заняття в межах English Club. Відновлено і літературний конкурс творів у жанрах фантастики та фентезі «ФантФест». Юлія розповіла про співпрацю з партнерськими укриттями, де діти зустрічаються з бібліотекарями та беруть участь у різноманітних заходах. Цікавий бібліотерапевтичний проєкт впроваджує Юлія в онлайн-форматі, а також проводить заходи для дітей-переселенців із Херсона, які нині мешкають у Вінниці. 

 

 

Директорка Комунального закладу «Центральна публічна бібліотека Вугледарської міської ТГ» Антоніна Немиря надала рекомендації щодо організації бібліотерапевтичних груп у бібліотеках, зокрема для підлітків. Вона порадила «звільнитися від влади романів» і частіше звертатися до української драматургії, а також використовувати казкотерапію, літературні ігри, складання акровіршів, краєзнавчих абеток і написання сенканів. Пані Антоніна нагадала, що в Україні створено відкриту бібліотерапевтичну базу «500 книг для бібліотерапії», до формування якої долучилася і вона. Спікерка наголосила, що зустрічі бібліотерапевтичних груп стають просторами емоційної опори та допомагають людям залишатися на зв’язку зі спільнотою.

 

Про ефективні інструменти промоції читання і сучасні читацькі формати розповіла кураторка дитячо-підліткового напрямку у видавництві «Жорж», популяризаторка читання Інна Головіна. Вона поділилася досвідом ведення книжкових клубів для дорослих, а також окреслила цікаві підходи до залучення дітей різного віку до читання: рух+книга, квести, «паспорт книголюба», колажування, літературно-музичні зустрічі, сімейні дні тощо. «Головне – зробити так, щоб запам’яталася не лише книжка, а й усе, що довкола неї», – підкреслила пані Інна.

 

Наталія Степанчук, менеджерка видавництва «Дух і Літера», адміністраторка проєкту «Читаймо» та популяризаторка читання, розповіла про започаткування й розвиток дитячої цифрової бібліотеки «Читаймо» – спільного проєкту видавництв «Дух і Літера» та «Маміно». Вона також поділилася подробицями, як за її ініціативи цікаво і смачно проходять «Читання-чаювання» у бібліотеці ім. С. Васильченка для дітей за участю українських письменників.

 

Бібліоміст «(Про)читання, книги і бібліотеки під час війни» став майданчиком змістовного діалогу та обміну досвідом, який показав, як українські бібліотеки та культурні ініціативи працюють в умовах війни, підтримуючи військових і цивільних.