Книжкова розмова з поетесою Ольгою Сквірською

24 серпня в обласній бібліотеці для юнацтва відбулася особлива подія – презентація нової книги миколаївської поетеси Ольги Сквірської. Авторка вперше представила широкому читацькому загалу збірку «Гербарій», до якої увійшли тексти, написані у 2022-2026 роках. На книжкову розмову завітали поціновувачі літератури, прихильники творчості поетеси.

Ведуча Тетяна Гервасьєва привітала всіх присутніх із 35-ю річницею Незалежності України, висловила слова вдячності Силам безпеки й оборони України, які відстоюють наше право бути вільними. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх загиблих – військових і цивільних. І зичили рідній країні перемоги, миру, відновлення, щоб Україна квітувала, народжувала і плекала нові покоління свободи.

 

Зараз сторінки книг українських авторів роблять нас сильнішими, надають сил, підтримують і надихають. Саме такі відчуття були у присутніх, коли Ольга Сквірська читала свої вірші. Перший із них, що увійшов до збірки «Гербарій», був написаний 28 лютого 2022 року. У ньому – багато сили, енергії життя і люті до ворога. Тексти у збірці доповнені фотографіями авторки, зробленими протягом останніх чотирьох років у різних країнах, де довелося мешкати поетесі. Ці світлини додають особливих сенсів, візуалізують сум, біль, ностальгію, віру в новий початок – усе те, що відчувала поетеса і що вилила у своїх віршах.

 

Окрім віршів про війну, обстріли, вимушену еміграцію, Ольга Сквірська читала любовну і філософську лірику, щоб показати, що ми живемо далі, що у наших скринях є «все, що треба людині для щастя». Втім, часто, коли хочеться писати про герань на підвіконні, про ялинку у вікні будинку і власноруч вирізану паперову сніжинку, стається обстріл, гинуть люди, війна висушує слова і сенси, у горлі гербарій.

 

Але голос поетеси звучить. Звучить самобутньо, чуттєво і водночас сильно. Її вірші особливі для кожного миколаївця, адже в них так багато нашого міста – річок, мостів, трамваїв, стін із теплого вапняку. Ці об’ємні, дихаючі, живі вірші відчувалися як прогулянка улюбленими місцями Миколаєва, коли гарячий вітер овіває обличчя, коли чуєш «найніжнішу мову зі звуків степу, спеки і ріки».

 

Завершальним акордом поетичних читань був вірш «Народження», слова якого стали дороговказом і натхненням для присутніх:

…Жовтогаряче сяє листопад,

Крізь тихий сон всміхається дитина.

І золотом: «Все буде Україна!»

Крайнебо вишиває зорепад.

 

Всі дякували Ользі Сквірській за творчість, за щиру розмову і можливість почути поезію, народжену з особистого досвіду.

 

Нагадаємо, що в бібліотеці є два примірники збірки «Гербарій» Ольги Сквірської, тож запрошуємо читати.