Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Краєзнавчий калейдоскоп - Краєзнавчий календар

altТ. Г. Шевченко і Миколаївщина

До 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), українського поета, письменника, художника

Ім'я Т. Г. Шевченка стало синонімом України, символом боротьби нашого народу за кращу долю. Його спадщина різноманітна і багата. Твори Кобзаря були широко відомі на Миколаївщині. Серед знайомих поета були люди тісно пов'язані з півднем України — “флотські”, які брали участь у Кримській війні,  служили у Миколаєві.


На Миколаївщині — в Ольвіополі (сучасний Первомайськ) більше року жив друг Шевченка — граф Яків де Бальмен, якому Тарас Григорович присвятив поему “Кавказ”. Товаришем поета був і Яків Кухаренко, отаман Чорноморського козацького війська, талановитий письменник, що мешкав у Вознесенську. Тарас Григорович переправляв Кухаренку свої твори, просив його організувати їх переписку із наступним направленням за вказаними адресами для прочитання. Яків Герасимович передавав ці твори (“Криниця”, “Вечір”) в Одесу, Вознесенськ і писав поетові: “...Та й люблять же тебе на Україні, брате”. У поемі “Москалева криниця”, присвяченій Я. Г. Кухаренку, згадуються Миколаїв, Очаків, річка Інгулець, Чорний шлях, яким татари йшли в набіги на українські села.

Влітку 1859 року, маючи намір відвідати Одесу, Шевченко добрався до містечка Голоскове, що на Миколаївщині (нині Кривоозерський район), де зупинився у будинку мірошника Франца Яшевського (Яновського). Син Яновського — Михайло — розповідав про свої прогулянки з поетом по березі Південного Бугу. Згадував, як Тарас Григорович купив на ярмарку свою книжку і подарував юнакові. Ні в Одесі, ні у Миколаєві поет, на жаль, не побував: у супроводі пристава і жандарма він був доставлений у Київ. Але, подорожуючи півднем, Т. Г. Шевченко познайомився з людьми, пов'язаними з нашим містом: С. А. Незабитовським, І. Муравським, Ф. Чельцовим, К. Й. Новицьким, заочно — з М. А. Аркасом.

У дореволюційні часи, не зважаючи на чисельні заборони, миколаївці влаштовували вечори пам'яті поета, художні виставки. Про інтерес до життя і творчості Кобзаря у перші пореволюційні роки розповів миколаївський письменник Павло Ходченко. У творі “Перегорнуті сторінки” він згадував, як у 1921 році усі села та хутори волості відкрито святкували Шевченківські дні: “Народ стояв на площі, познімавши шапки, а через якусь секунду-дві переливчато лунали слова “Заповіту”. Здавалось, що співала сама земля”. Останній вечір пам'яті Шевченка товариство “Просвіта” провело у 1924, після чого було ліквідовано радянською владою.

Поетичні рядки Великого Кобзаря стали невичерпною скарбницею для творчості наших земляків. У 1896 році першим серед вітчизняних графіків розпочав роботу над комплексним оформленням “Кобзаря” уродженець Очакова, етнограф і художник Амвросій Андрійович Ждаха. Він створив 39 прекрасних ілюстрацій за творами поета, був учасником першого конкурсу проектів на спорудження пам'ятника Т. Г. Шевченку у Києві. Над ілюстраціями до “Кобзаря” працювали наші художники Олександр Данченко, Михайло Божій, Андрій Антонюк.

altЗалишаються незмінними шевченківські мотиви і у творчості народних майстрів Миколаївщини: вишивальниці Олени Буги, майстрині з ткацтва Т. Базилевської-Барташевич. У фондах обласного краєзнавчого музею зберігаються вишиті портрет Шевченка, обкладинка “Кобзаря”, “Заповіт” роботи майстра Костянтина Натанаса, цікаві доробки студентів Миколаївської філії КНУКіМ.

Великий Кобзар належить до наймузикальніших поетів у світовій літературі. Багато музики написано за творами Т. Г. Шевченка, і все ж найближче до духу поета, на думку фахівців, підійшов Микола Аркас — автор опери “Катерина” на сюжет шевченківської поеми. Серед композиторів, які творили співучу шевченкіану, наші земляки: М. Віленський, Т. Сидоренко-Малюкова, Т. Ярова, О. Нежигай.

Вивченню життя і творчості Т. Г. Шевченка присвячені статті наших земляків: літературознавця Юрія Бойко-Блохіна, письменників М. Божаткіна, В. Бойченка. Твори Кобзаря — життєдайне джерело для наших літераторів: Дніпрової Чайки, Павла Ходченка, Еміля Январьова, Олександра Умеренкова, Дмитра Креміня.

Національна премія в галузі літератури і мистецтв носить ім'я Т. Г. Шевченка. На Миколаївщині цієї відзнаки удостоєні: колектив музею суднобудування і флоту (1981); літератори (одразу троє миколаївців в 1984 році!) Микола Вінграновський, Леонід Вишеславський, Олександр Сизоненко; хормейстер Світлана Фоміних (1993); художник Андрій Антонюк (1994); поет Дмитро Кремінь (1999).

altІм'я Кобзаря увічнено у назвах 17 населених пунктів області. Одна з найстаріших бібліотек Миколаївщини, Вознесенська, з 1967 року носить імя Т. Г. Шевченка. До 1968 року в Миколаєві діяв театр імені Т. Г. Шевченка, на базі якого було утворено колектив Академічного українського театру драми та музичної комедії. Кобзареві встановлено 15 пам'ятників. Вулиці його імені є майже у всіх містах, селищах Миколаївщини. В 20-ті роки ХХ ст. вулиця Таврійська в Миколаєві була перейменована на вулицю Шевченка. На розі вулиць Адмірала Макарова, Шевченка та Нікольської знаходиться сквер імені Т. Шевченка з пам'ятником (скульптор І. Диба), встановленим у 1958 році. У 1985 р. пам'ятник було реконструйовано: фігуру Кобзаря із бетону було замінено на металеву (скульптор Г. Ковальчук).

А що до Шевченківського родоводу, то серед наших земляків є його родичка — Юлія Бережко (із села Галаганівки на Снігурівщині). В її роду, який простежено до сьомого коліна, була рідна сестра Тараса Григоровича — Катерина Бойко.


Література:

Александренко І. І. Т. Г. Шевченко і Миколаївщина / І. І. Александренко // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження. V Миколаївська обласна краєзнавча конференція. — Миколаїв : Атол, 2004. — С. 294-297.

Жадько В. А. Улицы Николаева : путеводитель-справочник / В. А. Жадько. — Одесса : Маяк, 1990. — С. 139.

Кремінь Д. Д. Вибрані твори / Д. Д. Кремінь. — Одеса : Маяк, 2007. — С. 231-232.

Кремінь Д. Літопис : вибране / Д. Кремінь. — Миколаїв : Можливості Кіммерії, 2003. — С. 132-134.

Крючков Ю. С. Град Святого Николая : путеводитель по старому Николаеву / Ю. С. Крючков. — Николаев : Возможности Киммерии, 2003. — С. 92-93, 182.

Крючков Ю. С. История улиц Николаева. Топонимический путеводитель по городу и окрестностям. Выпуск 2 / Ю. С. Крючков. — Николаев : Возможности Киммерии, 1997. — С. 78.

Крючков Ю. С. Старый Николаев и окрестности : топонимический словарь-справочник / Ю. С. Крючков. — Николаев : Дикий Сад, 1991. — С. 82, 118.

Миколаївщина : літопис історичних подій. 65-річчю утворення Миколаївської області присвячується. — Миколаїв : Видавництво Олді-Плюс, 2002. — С. 188-189.

Павлик И. С. Николаев. Улицы рассказывают : путеводитель / И. С. Павлик, В. Р. Лифанов, Л. В. Мычаковская. — Одесса : Маяк, 1988. — С. 149-151.

Узбереги Божої ріки. Історичний календар Миколаївщини, 2003. — К.: СПД Жадько В. О., 2003. — С. 73-74.

Улицька Ф. Я. Шевченківські мотиви у творчості митців-земляків / Ф. Я. Улицька // Матеріали II Миколаївської обласної краєзнавчої конференції “Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження”. Т. 2. — Миколаїв : Возможности Киммерии, 1997. — С. 145-146.

Шкварець В. П. Микола Миколайович Аркас : життя, творчість, діяльність / В. П. Шкварець. — Одеса : Тетра, 2002. — С. 60-65.


Інтернет-ресурси:

Літературна карта Миколаївщини [Електронний ресурс] // Центральна бібліотека ім. М. Л. Кропивницького ЦБС для дорослих м. Миколаєва : [офіційний сайт]. — Текст. дані. — Режим доступу: http://www.niklib.com/resource/karta.ua?id=35 (дата звернення: 12.05.2014). — Заголовок з екрана.

Марущак В. Шевченкові сліди на миколаївській землі / В. Марущак [Електронний ресурс] // Центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва : [офіційний сайт]. — Текст. і граф. дані. — Режим доступу: http://www.shevkyivlib.org.ua/diznaysya/vidatni-personi/907-mitets-na-storinkah-zmi-2013-shevchenkovi-slidi-na-mikolaivskiy-zemli.html (дата звернення: 12.05.2014). — Заголовок з екрана.

Марцінковський І. Наш край у творах Тараса Шевченка / І. Марцінковський [Електронний ресурс] // Новости N : [николаевская областная интернет-газета].  — Текст. і граф. дані. — Режим доступу: http://novosti-n.org/analitic/read/1385.html (дата звернення: 12.05.2014). — Заголовок з екрана.

Пам'ятники Шевченку на Миколаївщині [Електронний ресурс] // Шевченку — 200 : [інтернет-журнал]. — Текст. дані. — Режим доступу: https://sites.google.com/site/shevchenkotg11/pamatniki-sevcenku-na-mikolaievsini (дата звернення: 12.05.2014). — Заголовок з екрана.

Ржепецький Л. Шевченкове слово / Л. Ржепецький [Електронний ресурс] // Вечерний Николаев : [николаевская городская газета]. — Текст. дані. — Режим доступу: http://www.vn.mk.ua/stories.php?id=5823 (дата звернення: 12.05.2014). — Заголовок з екрана.

Старовойт Л. Шевченко і Миколаївщина / Л. Старовойт [Електронний ресурс] //   Слово Просвіти : [Всеукраїнський культурологічний тижневик]. — Текст. дані. — Режим доступу: http://slovoprosvity.org/2013/08/16/%D1%88%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D1%96-%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0/ (дата звернення: 12.05.2014). — Заголовок з екрана.

Тарас Шевченко і Миколаївщина [Електронний ресурс] // Центральна міська бібліотека для дітей ім. Ш. Кобера та В. Хоменко : [офіційний сайт]. — Текст. і граф. дані. — Режим доступу: http://www.kinder.mksat.net/inform_i_bd/shevchenko/1/index.html  (дата звернення: 12.05.2014). — Заголовок з екрана.