Краєзнавчий калейдоскоп - Краєзнавчий календар
27.11.2019 11:25 Обновлено 27.11.2019 12:06
230 років тому було засноване село Парутине Очаківського району (1789)
На правому березі Бузького лиману, на південному схилі Парутинської балки, біля урочища Ста Могил, виникло невелике поселення — Парутине. Заснували його в 1789 році некрасівці — члени релігійної секти пилипонів, які переселилися з Чобричів на Дністрі. Вони поставили тут 37 хат і каплицю. Основними заняттями поселенців були хліборобство і рибальство.
У 1792 році понад 12 тис. десятин землі на правобережжі Бузького лиману, куди входило і Парутине, російська імператриця Катерина II подарувала графу Іллі Безбородьку. Некрасівці залишили ці місця. Поміщик поселив тут кріпаків з Чернігівщини та інших місцевостей України. Село перейменували на Ільїнське, однак збереглася і його попередня назва.
За даними ревізії 1795 року в Ільїнському мешкало 324 чоловіка. Село входило до Херсонського повіту Новоросійської, а з 1827 року — до Одеського повіту Херсонської губернії. На 1858 рік Ільїнське згадується в джерелах як містечко, в якому налічувалося понад 100 дворів з 864 кріпаками.
Наприкінці XIX століття Ільїнське стало центром Анчекрак-Ільїнської волості. Станом на 1886 у містечку мешкало 1165 осіб, налічувалось 220 дворових господарств, існувала православна церква. В селі містилося волосне правління, поштово-телеграфна станція, заїжджий двір, торгувало 13 крамниць, корчма.
Відкриті наприкінці XVIII ст. поруч з Ільїнським рештки стародавньої Ольвії привертали увагу вчених, археологів. Проте власники землі, на якій було давнє городище і некрополь, не завжди давали дозвіл на проведення розкопок. Роботу по вивченню Ольвії на наукову основу поставив археолог Б. В. Фармаковський, який з 1901 по 1915 роки провадив тут планові розкопки.
За часів СРСР в селі був колгосп імені Леніна, а в 1969 році на його базі заснували винрадгосп “Ольвія”, який спеціалізувався на вирощуванні винограду та виробництві вина, його прибуток перевищував мільйон радянських карбованців на рік. З середини 1970-х років радгосп почав занепадати. Відродження “Ольвії” пов'язане з Ф. І. Івановим, який у 1985 році очолив сільгосппідприємство. В Парутиному було побудовано прекрасний будинок культури, школу, торговий центр, 48 квартир, пекарню, макаронну лінію, консервний цех та інші об’єкти соціально-виробничого призначення, відновлено церкву.
На рубежі третього тисячоліття Парутине стало найкрасивішим в Очаківському районі і не мало собі рівних у Миколаївській області. СЗАТ “Ольвія” прославилося на всю країну.
Поряд із селом розташований Національний історико-археологічний заповідник “Ольвія”.
Література:
Історія міст і сіл Української РСР : в 26-ти т. Миколаївська область. — Київ : Головна редакція УРЕ Академії наук УРСР, 1971. — С. 640—650.
История городов и сел Украинской ССР : в 26-ти т. Николаевская область. — Киев : Главная редакция УСЭ Академии наук УССР, 1981.— 565—572.
Наточа Е. На будущей улице Геродота / Е. Наточа // Вечерний Николаев. — 2011. — № 48. — С. 3.
Умеренков А. Н. Днепровско-Бугский лиман : путеводитель / А. Н. Умеренков.— Одесса : Маяк, 1979. — 95 с.
Електронні ресурси:
Парутине [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. — Електрон. дані. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5. — Назва з екрана. — Дата останньої правки: 28.07.2019. — Дата перегляду: 26.11.2019.
Перше століття Парутиного [Електронний ресурс] / авт.-упоряд. Олександр Тригуб ; Миколаївська обласна спілка краєзнавців. — Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/0B3nG_d10WKQvem1MT2tLOEJxNFk/view. — Назва з екрана. — Дата перегляду: 26.11.2019.
Сто древних могил на пути от Николаева к морю [Электронный ресурс] // NikLife : интернет журнал. — Электрон. дан. — Режим доступа: https://niklife.com.ua/citylook/45820. — Название с экрана. — Дата публикации: 19.11.2014. — Дата просмотра: 26.11.2019.
< Попередня | Наступна > |
---|