Краєзнавчий калейдоскоп -
Краєзнавчий календар
17.02.2021 17:20
Обновлено 13.01.2023 17:02
Автор: Unsvet
8 березня — 55 років Тетяні Дмитрівні Свірській (1966), письменниці, члену Миколаївської обласної організації Національної спілки письменників України
Тетяна
Свірська народилась в селі Щербанівське Вознесенського району Миколаївської області. У 1989 році закінчила Рівненський інститут культури, за фахом режисер. По закінченні навчання працювала керівником літературно-музичного клубу в місті Івано-Франківськ. Згодом, одружившись, переїхала до міста Тернополя, де працювала методистом у обласному будинку культури «Березіль». З 1997 року проживає в Миколаєві.
Тетяна Свірська майже все життя пише вірші. Друкувалась у журналах «Дніпро», «Благовісник», «Малятко» та «Мамине сонечко». У 2008 році побачила світ перша збірка Т. Свірської «Політ на волю», у 2014-му – нові збірки «З вічністю наодинці» і «Сонячний зайчик».
Письменниця пише для дорослих і дітей. Її збірки «Сонячний зайчик» і «Подорож у Дивне, або Нова казка» перемогли на обласному конкурсі «Краща Миколаївська книга» у номінації «Краще видання для дітей та юнацтва» (2014, 2017). Тетяна Дмитрівна – переможниця Першого поетичного конкурсу-фестивалю Якова Бузинного «Жива вода на рани України» (ІІІ місце в номінації «Християнська поезія», 2015).
Член Національної Спілки письменників України з 2018 року. Письменниця залюбки проводить презентації, автограф-сесії, творчі зустрічі у бібліотеках, школах Миколаєва.
****
Співали колискової дощі,
вдивлялись коники у водяні кружальця.
А вправні руки осені лягли,
на старовинні бурштинові п’яльця.
Відклала жовту нитку для беріз,
жовтогарячу – для дубів і кленів,
а щоб не був одноманітним ліс,
ялини й сосни вишила зеленим.
Птахів зібрала у стрімкі ключі.
А ще, втішалась, мов мала дитина,
коли перед світанком, уночі,
замайоріла вогником калина.
Сама замилувалась на красу.
І для довершеності власної картини
розкинула перлинами росу,
на плетиво з тонкої павутини.
Співали колискової дощі.
Дрімали коники пригадуючи літо…
Лягали вправно хрестики дрібні,
у водяні кружальця оксамитом.
****
Це просто вітер за вікном, морозний вітер
колише кленів і беріз холодні віти.
Це він, сховавшись від очей під мерзлим дахом,
жбурляє снігом і кричить самотнім птахом.
Зима примарою кружля в танку завії,
а хмари купчаться, летять і морок сіють.
Через замети, нашвидку, лишивши втому,
зник день у світлі ліхтаря, за рогом дому.
Пухнасті ковдри льодяні весь світ устелять.
І так незатишно думкам у цих пастелях.
Кажу собі – це лиш зима. Це просто вітер
колише кленів і беріз промерзлі віти…
****
Земля зболіла перейшла у ніч.
Десь поруч вибухало й гуркотіло.
А в вирвах покалічених узбіч
малий цвіркун виспівував несміло.
Тут ніби зупинилося життя.
Лиш темрява, сховавши попелище,
вслухалась, мов налякане дитя,
у те, як вітер крізь дерева свище.
Між почорнілих соняхів луна
над кимось безпорадно голосила.
І недоречна пісня цвіркуна
лилась над світом тихо і безсило.
Бджілка-трудівниця
Натомились крильця у бджілки,
і вона присіла на гілку
на хвилинку перепочити,
у росичці ніжки змочити.
Бо літала бджілка у полі,
назбирала меду доволі –
для Сергійка і для Ганусі,
цілий день маленька у русі.
Не минула жодної квітки –
хай ростуть здоровими дітки!
Про Феклусю
Нам дала овечка Фекла
вовняний клубочок теплий.
Ми зв’язали рукавички
для маленької сестрички.
Светрик для Катрусі,
шапку для матусі.
Бабці – килимок до ліжка,
ним вона зігріє ніжки.
Та чи затишно Феклусі?
За Феклусю я боюся.
Щоб не мерзла в спинку й шию,
я попонку їй пошию.
Майстровитий павучок
Майстровитий павучок
сплів легенький гамачок.
За роботою стомився,
ліг і ковдрочкою вкрився.
Вітер прилетів із гаю,
павучатко колихає.
Каже вітру світлячок:
«Хай спочине павучок.
Будем поруч чатувати,
щоб маленький міг поспати».
Література:
Живлюща сила Ємигії : літературна антологія Миколаївщини : для дошкільнят / гол. ред. В. Шуляр ; уклад. В. Шуляр, Д. Лукьяненко. — Миколаїв : Іліон, 2019. — 110 с.
Свірська Т. Ельсавія : казка / Т. Свірська. — Миколаїв : Іліон, 2020. — 134 с.
Свірська Т. За мить до одкровень : поезія / Тетяна Свірська // Соборная улица. — 2017. — № 1–2. — С. 47–50.
Свірська Т. Д. Із вічністю наодинці : поезія / Т. Д. Свірська. — Миколаїв : Шамрай, 2014.
Свірська Т. Д. Подорож у Дивне, або Нова Казка : казка для дітей серед. шк. віку / Т. Д. Свірська. — Миколаїв : Іліон, 2017. — 80 с.
Свірська Т. Д. Політ на волю : збірник віршів / Т. Д. Свірська ; ред. О. М. Шатун. — Миколаїв : Іліон, 2008. — 84 с.
Свірська Т. Д. Сонячний зайчик : вірші для дітей / Т. Д. Свірська ; худож. О. Чепкий. — Миколаїв : Іліон, 2014. — 24 с.
Свірська Т. У світлім-пресвітлім казковому лісі : поетична казка / Т. Свірська ; худож. Ю. Поліщук. — Миколаїв : Іліон, 2020. — 16 с.
Електронні ресурси:
01.11.2019. Новий день. Рубрика «Миколаївська книга»: Тетяна Свірська [Електронний ресурс] / Суспільне Миколаїв // YouTube. — Електрон. відеодані. — Режим доступу:
https://www.youtube.com/watch?v=XvzEnYdT32Y. — Назва з екрана. — Дата публікації: 01.11.2019. — Дата перегляду: 17.02.2021.
Творческая команда из Николаева встретилась со школьниками двух территориальных общин [Электронный ресурс] // Свідок.info. — Электрон. дан. — Режим доступа:
https://svidok.info/ru/evidence/28128. — Название с экрана. — Дата публикации: 18.04.2019. — Дата просмотра: 17.02.2021.