Краєзнавчий калейдоскоп - Легенди рідного краю
17.07.2015 23:53
Легенда про Інгулець
Було це дуже давно. В наших краях росли ліси. Навколо ярів були суцiльнi непрохiднi хащi, водилося багато звiрини, родюча земля давала щедрі врожаї.
Але з часом люди почали витрачати природнi багатства без потреби. Земля перестала родити. Лiси почали гинути, дичини стало менше. Починався голод. Люди звернулися до старiйшини краю: “Що робити? Як врятуватися?”.
Мудрий старий чоловiк вiдповiв: “Щоб виправити становище, треба принести в жертву найгарнiшого юнака, найсильнiшого, найкращого мисливця”.
В однієї жiнки був такий син: вродливий, смiливий, розумний. Його кохала чудова дiвчина. Юнак попрощався з нею i сказав людям, що готовий принести себе в жертву. Потiм пiшов на високу гору, стрибнув з неї i загинув. За ним пiшла i кохана. Не знайшовши нареченого, здогадалася, що сталося, i заподiяла собi смерть. На мiсцi загибелi закоханих з'явилася рiчка.
Вiдтодi на пiвднi України тече рiчка Iнгулець. Вода в нiй буває то червоною, то каламутною. Червона — то кров наречених, а каламутна — це нагадування про те, що природу треба берегти.
| < Попередня | Наступна > |
|---|