Творча лабораторія для фахівців - Соціологічні дослідження
22.01.2020 14:52 Обновлено 22.01.2020 14:58
У Всеукраїнському опитуванні “Що прочитав бібліотекар?”, ініційованому Державною бібліотекою України для юнацтва і проведеному протягом травня — вересня 2019 року, взяли участь 289 бібліотекарів-респондентів Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва, одинадцяти районних ЦБС (Баштанської, Березанської, Березнегуватської, Братської, Веселинівської, Казанківської, Кривоозерської, Новобузької, Новоодеської, Первомайської, Снігурівської), публічних бібліотек дев’яти ОТГ (селищних — Веселинівської, Воскресенської, Казанківської і сільських — Дорошівської, Куцурубської, Новополтавської, Прибужанівської, Радсадівської, Широківської).
Респонденти — бібліотечні фахівці віком від 19 до 70 років, в переважній більшості (99, 7%) жіночої статі — відповідали на 19 запитань анкети.
Результати свідчать, що для 94,2% опитаних читання є життєвим пріоритетом. 76,8% бібліотекарів Миколаївщини читають з інформаційно-пізнавальною метою, для 58,8% це вимоги професії, 52,6% опитаних, читаючи, відпочивають і розважаються. Більшість респондентів (88,6%) мають вдома особисту бібліотеку. 84,4% стверджують, що можуть за хвилину назвати авторів та назви 5-ти останніх книг, які вони прочитали, 15,6% опитаних цього зробити не можуть. Деякі зі згаданих книг викликали в респондентів-бібліотекарів особливий інтерес. Лідерами читацької рефлексії стали:
- романи Ірен Роздобудько “Зів'ялі квіти викидають”, “Тріада”, “Дві хвилини правди”, “Ґудзик”, “Мій тато став зіркою”, “Тут і тепер”;
- неореалістичні “На запах м'яса”, “Покров”, “Ініціація”, “Молоко з кров'ю” Люко Дашвар;
- “реальні історії” Світлани Талан: “Розколоте небо”, “Коли ти поруч”, “Спокута”, “Раздели мою печаль”;
- різножанрові книги Володимира Лиса (“Країна гіркої ніжності”, “Соло для Соломії”, “Століття Якова”, “Графиня”);
- поезія живого класика — Ліни Костенко;
- “Повний місяць” і “Аномальна зона” “золотого” Андрія Кокотюхи;
- бестселери Юрія Винничука — “Діви ночі” і “Танго смерті”;
- культова “Солодка Даруся” Марії Матіос;
- “Троща” і “Чорне сонце” “батька українського бестселеру” Василя Шкляра;
- романи “батька” світового бестселеру Стівена Кінга — “Серця в Атлантиді”, “Зелена миля”.
Переважна більшість опитаних бібліотекарів (92,4%) слідкують за інформацією про літературні новинки, адже це вимога професії (32,5%); 25,6% вмотивовані бажанням інформувати про книжкові новинки своїх користувачів; дехто (21,2%) цікавиться станом сучасного книгодрукування; 17% респондентів люблять читати новинки; 8,7% спонукає особиста потреба; 1,7% зацікавлені в якісному поповненні книжкового фонду бібліотеки. Не слідкують за інформацією про літературні новинки 7,4% респондентів, посилаючись на нестачу часу.
Найефективнішим способом відстеження новинок 93,4% опитаних бібліотекарів вважають сайти, блоги, прайс-листи видавництв. Значно менше використовують з цією метою періодичні видання (3,4%), закордонні інтернет-ресурси (1,4%), акаунти письменників (0,3%), книжкові магазини (0,3%), книжкові ярмарки (0,3%), поради колег-букблогерів (0,3%), інтернет-ЗМІ (0,3%). 0,3% респондентів довіряють порадам друзів.
Обираючи книги для власного читання, 55% бібліотекарів прислухаються до порад колег, 46% опитаних читають за порадою читачів, 40,1% — за порадами рідних і друзів. 36,3% респондентів відзначили, що їх спонукають до читання цікаві назви книжок, а також реклама в ЗМІ (27,7%). 9,3% опитаних читають ті книжки, які “є під рукою”. 6,2% користуються картотекою доукомплектування.
44,3% респондентів-бібліотекарів для особистого читання обирають книги переважно українською мовою, для 40,8% мова не має значення, 13,5% читають здебільшого російською, лише мовою оригіналу читають 1,4% бібліотекарів.
Рейтинг улюблених жанрів опитаних бібліотекарів:
жіночі романи (54%);
детектив (40,5%);
пригоди (30,1%);
фантастика (16,3%);
комедія (11,8%);
історичний роман (9,3%);
психологічний роман (1%);
соціальний роман (0,3%);
мемуари (0,3%);
young adult (література для підлітків) (0,3%);
елітарна література (0,3%);
нон-фікшн (0,3%).
Респонденти відзначили, твори яких українських авторів їм найбільше запам’яталися. Найчастіше називали Ірен Роздобудько, Василя Шкляра, Світлану Талан, Люко Дашвар, Володимира Лиса, Марію Матіос, Юрія Винничука, Оксану Забужко, Андрія Кокотюху, а також згадали Ліну Костенко, братів Капранових, Антона Хижняка, Кузьму Скрябіна, Василя Симоненка, Галину Малик, Валентина Чемериса, Євгена Положія.
Найцікавіші твори, прочитані опитаними бібліотекарями, фахівці рекомендують своїм читачам (75,8%), друзям (58,5%), рідним (47,8%), колегам (46,7%).
Друкованій книзі надають перевагу 94,5% респондентів, в електронному форматі читають 5,2%, 0,3% опитаних полюбляють аудіокниги.
Переважна більшість респондентів (90,7%) регулярно знайомляться з періодичними виданнями. Задля отримання інформації це роблять 85,5% бібліотекарів, 61,9% вважають це вимогою професії, 18,7% читають газети і журнали для розваги.
Для більшої половини опитаних (55,4%) головним джерелом інформації є інтернет. Додатком до інших джерел його визнають 44,6% респондентів.
Результати опитування засвідчили, що для більшості опитаних бібліотечних фахівців читання є життєвим пріоритетом. Вони мають власні бібліотеки, слідкують за інформацією про книжкові новинки, рекомендують найцікавіше своїм читачам. Респонденти майже в однаковій мірі керуються у власному читанні особистісною оцінкою прочитаного від колег і читачів. Серед жанрового розмаїття обирають традиційні для жіночої читацької аудиторії жіночі романи, а також детективи і пригоди. Традиційність демонструють і у виборі формату: читають книги на папері. Полюбляють українську сучасну літературу, про що свідчать назви 5-ти останніх прочитаних книг.
Красномовними є відповіді респондентів на останнє запитання анкети. Продовжуючи вислів “Читання для мене це”, бібліотекарі Миколаївщини зізнавалися, що це стиль життя, бесіда з цікавим співрозмовником, життєва потреба, відпочинок, можливість відволіктися, корисна інформація, професійна необхідність, ліки від повної деградації, заповнення вільного часу, необхідність, натхнення, життєвий досвід, духовне задоволення, розвиток розумових здібностей, тренування пам’яті, поповнення словникового запасу, спосіб самовдосконалення, підвищення професійної та читацької компетентності, надійне партнерство в житті.
| < Попередня | Наступна > |
|---|