27.04.2015 17:51 Обновлено 27.04.2015 18:13
22 квітня в обласній бібліотеці для юнацтва відбулася зустріч студентів Миколаївського політехнічного коледжу з відомим краєзнавцем, старшим науковим співробітником обласного краєзнавчого музею Тетяною Миколаївною Губською.
Т. М. Губська — фахівець в галузі церковного краєзнавства. Основними темами її досліджень є церковна і народна освіта, військове духовенство, храми міста та області, пам'ятники Миколаївського некрополя. Тетяна Миколаївна — організатор товариства “Кронос”, мета діяльності якого — порятунок Миколаївського некрополя. У 2007 році Тетяна Губська стала дипломантом IX Всеукраїнського творчого конкурсу журналістів “Українська Мадонна” в номінації “Дорога до храму”, з 2007-го — почесний працівник туризму України, в 2012 році їй присвоєно високе звання “Людина року” в номінації “Культура”.
Розмову з молоддю Тетяна Миколаївна почала з розповіді про дослідження Миколаївського некрополя, де поховано більше півсотні адміралів флоту, священників, вчених, артистів, архітекторів та багатьох видатних людей, які творили історію нашого краю. Результатом даних досліджень став вихід книги “Город мраморных ангелов”, в якій йде мова про тих, хто спочиває на старому миколаївському кладовищі. Краєзнавець наголошує, що пам'ятники історії слід цінувати і зберігати. На жаль, відмітила Тетяна Миколаївна, з трьохсот мармурових ангелів на території кладовища залишилось тільки сімнадцять.
Т. Губська запропонувала студентам брати участь у прибиранні території некрополя, адже про пам'ятники необхідно піклуватися, щоб не допустити нищення історії Миколаєва. Науковець зазначила, що кожна могильна плита — це шедевр архітектури. Особливе захоплення викликають кам'яні пам'ятники у вигляді дерева.
Болючою темою для Тетяни Миколаївни є вандалізм на кладовищі: розкриті сотні склепів ХІХ ст., розграбовані могили: з померлих знято все — золоті коронки, кокарди, еполети, натільні хрестики.
Особливо зацікавила студентів розповідь про каплицю на території некрополя, в підвалі якої була розташована кімната для уявно-померлих (так званих “летаргіків”) і “електричний апарат у вигляді батареї з провідниками”. Згідно архівних документів це був спеціально куплений для міста апарат, що дозволяв “розпізнати” стан людини.
Звичай складати надгробні надписи — а саме так перекладається слово “епітафія” — прийшов до нас від стародавніх греків. Багатьом пам'ятникам Миколаївського некрополя більше ста років та печаль їх епітафій і досі хвилює серця наших сучасників. Тетяна Миколаївна привела приклади надгробних написів, у яких померлі звертаються до живих:
“Стой! Прохожий, не топчи мой прах.
Я уже дома, а ты в гостях.”
Доповнила цікаву розповідь Т. М. Губської мультимедійна презентація “Берегиня миколаївської історії”, підготовлена співробітниками відділу реклами і соціокультурної діяльності ОБЮ.
Студенти отримали автографи Тетяни Миколаївни та з радістю сфотографувалися на пам'ять про зустріч з визначним краєзнавцем, людиною, закоханою у свою справу, дійсною берегинею миколаївської історії.
| < Попередня | Наступна > |
|---|
