Доля церковних дзвонів / упор. А. І. Титаренко, О. М. Каздоба. — с. Новокрасне, Арбузинський район Миколаївської області, 2009.
21.04.2015 16:47
Доля церковних дзвонів
Мелодійні дзвони були в Новокрасненській церкві: як почнуть дзвонити, то аж у сусідніх селах було чути. Жителі села вже не тільки звикли до дзвонів, але й уміли розрізняти, де утреня, де вечірню дзвонять, коли покійника відспівують. Та й зовні були красиві: золотисті, блискучі. Коли сонячне проміння падало на дзвіницю, здавалося, над церквою запалюється нове сонце, а по всьому колу дзвонів — орнамент красивий, з малюнками і написами старовинною мовою. Любили новокрасненці свої дзвони і пишалися ними — ніде таких не було.
Отаманша Маруся / упор. А. І. Титаренко, О. М. Каздоба. — с. Новокрасне, Арбузинський район Миколаївської області, 2009.
21.04.2015 16:46
Отаманша Маруся
У громадянську війну було багато банд в наших краях. Особливо страшною для жителів була банда, якою керувала Маруся. Сама її поява вселяла у людей жах. Під час одного з нальотів на Новокрасне Маруся пограбувала банк і захопила все, що там було. Але червоні партизани прийшли в село, й Маруся змушена була тікати. Під час втечі степовою дорогою її бричка попала в криницю і перекинулася.
Три верби / упор. А. І. Титаренко, О. М. Каздоба. — с. Новокрасне, Арбузинський район Миколаївської області, 2009.
21.04.2015 16:45
Три верби
Було це в далекому минулому. Недалеко від Новокрасного були землі Єлизаветградського жіночого монастиря. Кожної весни з початком польових робіт на свої поля приїжджали, а, може, й пішки приходили монахині, які працювали на полях до осені. Жили вони в куренях, один з куренів навіть був їм за церкву — вони там молилися. Невеличка річечка захищала їх від пекучого сонця, але затінку не було.
Життя у пана / упор. А. І. Титаренко, О. М. Каздоба. — с. Новокрасне, Арбузинський район Миколаївської області, 2009.
21.04.2015 16:43
Життя у пана
Жив на Катеринівці пан і був у нього економ — Лука називався. Пан добре ставився до економа, а їх жінки навіть були подругами. Діти теж товаришували між собою. Хлопчик у Луки був красивий і меткий, звали його Марком, запав він в очі панові. І тому пан взяв його в свої покої за козачка — щось принеси, щось подай.
Казьонка / упор. А. І. Титаренко, О. М. Каздоба. — с. Новокрасне, Арбузинський район Миколаївської області, 2009.
21.04.2015 16:42
Казьонка
Красивою була наша річка в давнину — по ній навіть кораблі ходили, тому й називали її Корабельною. Приглянулася річка панам, і хотіли вони забрати її у свої володіння — вже й худобу людську стали відганяти від водопою, заборонивши селянам поїти ії в річці, і дітлахів, які купалися та ловили раків, гнали від річки, а щоб хтось рибину яку піймав — то вже й мови не було.
Еще статьи...
- Аннина балка / упор. В. С. Гриценко. — с. Новогригорівка, Арбузинський район Миколаївської області, 2009.
- Читання та книга в моєму житті
- Бібліографічний опис книги, написаної трьома авторами
- Щодо відзначення Дня пам'яті та примирення і 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
- Етика бібліотекаря як інформаційного працівника сучасної бібліотеки
Найпопулярніше
Книжкова розмова з письменницею Наталею Бурянчик 29 січня семикласники Миколаївської гімназії №11 завітали до обласної бібліотеки для юнацтва на к...
Зцілення мистецтвом: символ-талісман 2026 року 5 січня в обласній бібліотеці для юнацтва відбулася затишна і натхненна зустріч, присвячена симво...
Запрошуємо на літературний стрим із Дмитром Зіненком Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва запрошує 20 січня о 13.00 на літературний стрим #37 і...














