Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Вже кілька років обласна бібліотека для юнацтва плідно співпрацює з Миколаївським будівельним коледжем. За цей час реалізовано багато спільних проектів і програм, проведено чимало цікавих заходів та акцій. Ось і цього разу працівники обласної бібліотеки для юнацтва прийшли до гостинних дверей коледжу з програмою з популяризації українського літературознавства “Барви українського слова”, а саме — з літературним ревю “Сучасна жіноча проза”.

Справді, чим живе жінка, як збагнути її душу, як зрозуміти її? Жінка, здебільшого, хоче читати про те, що її хвилює в даний час і що їй до душі. А хто може краще зрозуміти жінку, як не сама жінка, та ще й українська, з притаманним тільки їй менталітетом. Тому представниці прекрасної статі звертаються передусім до текстів жінок-письменниць. З цими словами звернулася до студентів коледжу бібліотекар ОБЮ Оксана Ширяк. Координатор програми “Барви українського слова”, завідуюча відділом Лариса Гальченко  розповіла, що активний прихід останніми роками жінок-авторів в українську літературу став справді помітним явищем культурного життя. Ми є свідками появи останнім часом багатьох імен жінок-письменниць, їх активної участі у Всеукраїнських літературних конкурсах. Зокрема, були відкриті для читачів імена таких нині відомих письменниць, як Марія Матіос, Євгенія Кононенко, Лариса Денисенко.

 

Представляти особливо творчість лауреата Шевченківської премії, поетесу і прозаїка Марію Матіос студентам коледжу не було потреби, бо більшість з них знайомі з її творами, хоча її проза не легка для сприйняття. Про вміння письменниці “концентрувати драми на одному сантиметрі тексту” дуже виразно свідчить найкращий роман письменниці “Солодка Даруся”, в якому розкрито трагедію буковинського народу на прикладі однієї родини.

Відкриттям для молоді стали імена Євгенії Кононенко та Лариси Денисенко. Євгенію Кононенко порівнюють з Франсуазою Саган, Айріс Мердок, Умберто Еко. Вона пише про те, про що ніхто не писав, і пише жорстко, експресивно, відверто, відкриваючи такі глибини єства, про які ми соромимось говорити. Героїні її романів “Імітація”, “Зрада” та “Ностальгія”, пройшовши випробування розчаруванням, приниженням, виходять із цього бруду сильними і чистими. Лариса Денисенко — представниця молодшого покоління жінок-письменниць. Її літературна кар'єра розпочалася перемогою в конкурсі “Коронація слова-2002” з романом “Забавки з плоті та крові”, а далі була перемога в конкурсі журналу “Кореспондент” “Краща українська книга 2007” з детективом “Танці в масках”.  Її книга “Сарабанда банди Сари”, що війшла в п'ятірку фіналістів конкурсу Бі-Бі-Сі, — це довгоочікуваний позитив в українській літературі, роман, що порушує проблеми родинних цінностей. Цей твір — добра та світла гумореска, настільки ж весела, наскільки й глибока і зворушливо-проста.

На закінчення заходу Лариса Володимирівна зазначила, що огляд доробку декількох сучасних українських письменниць показує різноманітність сюжетів, жанрів, глибину розкриття життєвих колізій в їхніх творах. Окрім вже знаних авторів, майже щороку з'являються імена молодих письменниць, що сприяє тому, що все більше читачів звертаються до української літератури, слідкують за появою нових творів.