Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Всеукраїнське соціологічне дослідження “Сучасна молодь у стилі української незалежності”, ініційоване Державною бібліотекою України для юнацтва, проводилося задля здійснення моніторингу думки сучасної молоді щодо важливих для них сфер життєдіяльності у стилі української незалежності.


У Миколаївській області дослідження було проведене на базі шістнадцяти закладів: Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва, Березанської, Снігурівської, Братської, Єланецької, Новоодеської, Кривоозерської, Первомайської, Веселинівської, Баштанської, Березнегуватської, Казанківської ЦБ, публічних бібліотек Широківської, Куцурубської, Новобузької, Новополтавської територіальних громад.

В анкетуванні взяли участь 1163 респонденти. Серед них: 44% віком 14-17 років, по 20% молоді 18-23 рр. та 24-30 рр., 16% мають вік 31-35 років. Переважна більшість опитаних (62%) — жінки, 38% — чоловіки. 45% учасників дослідження є учнями закладів загальної середньої освіти, 16% навчаються у виші, 32% працюють, варіант “інше” обрали 7%.

На запитання “Чи пишаєтесь Ви тим, що є громадянином/громадянкою України?” 84% опитаних відповіли “так”. Варіант “ні” обрали 4%, “важко відповісти” — 12%, “я не є громадянином/громадянкою України” — 2 особи.

У наступному пункті анкети респонденти мали зазначити, якими саме досягненнями України з наданого переліку вони пишаються. Результати — в наведеній нижче таблиці. Зауважимо, що двоє опитаних, які не є громадянами України, на це запитання не відповідали.

 

так

ні

не визначився/

визначилася

правовою системою в Україні

27,00%

31,00%

42,00%

історією України

72,00%

2,00%

26,00%

науково-технічними досягненнями

35,00%

11,00%

54,00%

культурним стилем України

59,00%

6,00%

35,00%

спортивними досягненнями

60,00%

9,00%

31,00%

системою освіти

34,00%

27,00%

39,00%

системою соціального забезпечення

24,00%

36,00%

40,00%

Опитані відзначили, що для них притаманні такі дії і почуття:
    • відчуття гордості за свою країну — 68%;
    • почуття гордості за культурне надбання української держави — 41%;
    • участь в акціях, спрямованих на вшанування борців за державну незалежність і територіальну цілісність України у XX столітті — 40%;
    • участь у заходах, присвячених пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років, вшанування героїв Небесної Сотні — 38%;
    • інше — 1% (серед відповідей: “мені сумно за мою державу, я почуваю біль та розчарування”, “мені не притаманні такі почуття” — по 2 особи, “я не відчуваю гордості за свою державу” — 1 особа, “важко відповісти” — 1 особа).

Учасники дослідження зазначили власний вибір мови/мовлення для наступних позицій:

 

українською мовою

іншою мовою

(якою саме)

інтернет

76,00%

29%

російською — 25%

англійською — 4%

французькою — 1 ос.

засоби масової інформації

76,00%

26%

російською — 26%

англійською — 4 ос.

реклама

77,00%

26%

російською — 24%

англійською — 2%

польською — 1 ос.

друкована література

78,00%

24%

російською — 23%

англійською — 1%

література в електронному вигляді

73,00%

30%

російською — 29%

англійською — 1%

соціальні мережі

66,00%

39%

російською — 36%

англійською — 3%

За останній рік респонденти брали участь у наступних організаціях громадянського суспільства:
    • шкільне або студентське самоврядування — 23%;
    • спортивні організації, пов’язані з освітою, наукою, мистецтвом, спортом — 14%;
    • благодійні організації — 10%;
    • юнацькі, молодіжні громадські організації — 10%;
    • волонтерські ініціативи — 8%;
    • релігійні організації — 2%;
    • інші організації (без пояснення, які саме) — 1%.
43% опитаних участі в подібних організаціях не брали.

Обираючи пріоритети щодо розвитку країни сьогодні, опитані надали наступні відповіді:
    • мир в Україні — 73%;
    • боротьба зі злочинністю — 38%;
    • забезпечення стабільної економіки — 38%;
    • боротьба із зростанням цін — 30%;
    • перехід до більш гуманного суспільства, в якому цінується особистість — 29%;
    • захист свободи слова — 18%;
    • важко відповісти — 3%;
    • ваш варіант — 1% (“світ без хабарів” — 6, “забезпечення матеріального становища” — 2).

Серед запропонованих загальноосвітніх знань та навичок, у тому числі послуг,  що надає бібліотека для юнацтва, респонденти хотіли б одержати:
    • вміння жити в нових суспільних умовах — 35%;
    • упевненості у своїх силах — 29%;
    • ініціативи і самостійності у розв’язанні життєвих проблем — 25%;
    • сучасних економічних знань — 21%;
    • сучасних політичних знань — 18%.

46% опитаних не відчувають підтримку молоді з боку держави, 44% молодих респондентів було важко відповісти на це запитання і лише 10% дали ствердну відповідь, зазначивши, яку саме: функціонування освітніх установ; функціонування бібліотек для юнацтва; функціонування спортивних установ, їх фінансування; безкоштовний проїзд у громадському транспорті; створення парків активного відпочинку; програма молодіжного кредитування; програма “Доступне житло”; допомога на започаткування власної підприємницької діяльності; допомога при народженні дитини.

Відповіді на запитання “Яку допомогу та в якому вигляді Ви хотіли б отримати від держави?” засвідчили, що 38% опитаних потребують пільгового кредиту на власне житло, 31% респондентів воліли б отримати від держави фінансову допомогу на започаткування підприємницької діяльності, 6% допомога не потрібна, ще 6% не відповіли і 1% не визначився в даному питанні. 18% анкетованих вказали свої варіанти, серед яких 10% стосувалась допомоги держави в здобутті освіти (9% молодих респондентів висловилися за безкоштовне навчання, 6 осіб хотіли б отримати фінансову допомогу на здобуття освіти, 4 осіб мріють про навчання за кордоном за державні кошти, 1 особа запропонувала надавати пільговий кредит на отримання вищої освіти, 1 особа просто згадала “навчання у ВНЗ”). Другий за популярністю варіант державної допомоги — безкоштовна медицина, за яку висловилися 7% учасників дослідження. 1% опитаних звернули увагу на проблему працевлаштування: шестеро осіб чекають від держави створення робочих місць для молоді з достойною зарплатнею, по двоє осіб висловилися за можливість працювати за освітою, одна особа хотіла б мати гарантоване перше місце роботи. Четверо респондентів звернули увагу на загальний стан правової системи в країні, від якого залежить в тому числі становище молоді. Для  опитаної молоді важливо жити в правовій, некорумпованій державі, яка забезпечить “виконання моїх конституційних прав”.

Зазначаючи проблеми молоді нашого регіону, що потребують нагального вирішення, опитані надали такі відповіді:
    • відсутність достойно оплачуваної роботи — 61%;
    • відсутність місць для проведення дозвілля — 25%;
    • отримання гідної освіти — 22%;
    • шкідливі звички (куріння, наркотики, алкоголь) — 22%;
    • низький рівень громадської активності та залучення молоді до прийняття важливих рішень — 19%;
    • відсутність спортивних закладів — 19%;
    • залежність від інтернету (онлайн-ігри, соціальні мережі, відеоконтент) —17%;
    • агресивність у суспільстві — 17%;
    • низький рівень патріотизму — 12%;
    • не відповіли — 2%
    • ваш варіант — 1 особа (“наявність нав’язливих безхатьків та людей у стані алкогольного сп’яніння”).

Молоді люди мали відповісти, чи відчувають вони дискримінацію за наведеними нижче ознаками. Відповіді наведені в таблиці:

 

так

ні

важко відповісти

статевою приналежністю (жіноча/чоловіча)

15,00%

55,00%

30,00%

економічним становищем (бідність/багатство)

57,00%

21,00%

22,00%

рівнем освіти

34,00%

32,00%

34,00%

професійним досвідом роботи

40,00%

31,00%

29,00%

віком

36,00%

33,00%

31,00%

соціальною активністю

18,00%

40,00%

42,00%

мовою

20,00%

50,00%

30,00%

регіональним походженням

13,00%

52,00%

35,00%

релігійними поглядами

12,00%

56,00%

32,00%

етнічним походженням

13,00%

50,00%

37,00%

Фінансові можливості опитаних дозволяють їм відпочинок:
    • в межах України — 37%;
    • за кордоном — 37%;
    • лише вдома — 20%;
    • на власній дачі — 6%.

На думку респондентів, пріоритетами державної політики мають стати:
    • сприяння зайнятості та самореалізації молоді — 46%;
    • сприяння забезпечення молоді житлом — 43%;
    • підтримка талановитої молоді — 30%;
    • поширення серед молоді здорового та безпечного способу життя — 29%;
    • формування національно-патріотичної свідомості молоді — 28%;
    • розвиток мережі молодіжних центрів і юнацьких клубів — 27%;
    • підтримка молоді, яка опинилася/перебуває у важких життєвих обставинах — 24%;
    • спортивні заходи для молоді — 22%.

Учасники дослідження зазначили, що до громадської активності їх мотивуватиме:
    • бажання розвинути необхідні для життєвого успіху якості, навички, здобуті знання — 38%;
    • можливість почати кар’єру та брати участь у місцевому врядуванні — 25%; розширення кола спілкування — 21%;
    • почуття причетності до суспільного життя — 18%;
    • налагодження необхідних для життєвого успіху зв’язків — 15%.

Опитана молодь прагне досягти у житті:
    • сімейного щастя, створення сім’ї та народження дітей — 41%;
    • самореалізації — 39%;
    • організувати власну справу — 31%;
    • здобути вищу освіту — 26%;
    • зробити кар’єру — 25%;
    • власний варіант — 2 особи (“спокійно жити в достойній правовій державі”, “знайти пару, забезпечити собі та батькам щасливу старість”).

Запитання “З ким/чим у Вас асоціюється 30-річчя Незалежності України” викликало в опитаних різноманітні асоціації, іноді досить поетичні та несподівані. Найпопулярнішими відповідями (18%) стали такі синонімічні поняття, як “незалежність”, “свобода”, “воля взагалі та в окремих аспектах”. Свободу або волю згадали 7% респондентів; 6% зазначили, що ми тепер “вільні, незалежні”; у 3% ця річниця асоціюється зі свободою слова, культурою; 1% опитаних назвали гідність і свободу; троє осіб — свободу слова; по двоє — свободу нації та незалежність.

11% анкетованих торкнулися болючого для українців питання миру та війни. “Життя в мирі, мир в Україні” — саме таку асоціацію або побажання написали 10% респондентів. “Вирішення конфлікту на Сході, закінчення війни на Сході” — відповідь 1% опитаних. АТО назвали п’ятеро осіб; війну на Донбасі; дружбу народів; мир, спокій у власній домівці — по одній особі. 10% звернули увагу на історичних діячів, завдяки яким Україна виборола незалежність: В’ячеслава Чорновола — 4%, Тараса Шевченка, Степана Бандеру — по 2%, Івана Мазепу — 1%, Леоніда Кравчука, Левка Лук’яненка — по 4 особи, Богдана Хмельницького — 3 особи, Романа Шухевича, Лесю Українку, Михайла Грушевського — по 2 особи, Євгена Коновальця, Василя Стуса, Леоніда Кучму — по 1 особі. Один респондент асоціює 30-річчя Незалежності України “з героями, завдяки яким стали незалежними”, не називаючи нікого конкретно.

7% згадали історичні події, пов’язані з незалежною українською державою: становлення Української держави, історія України — 4%, розпад СРСР — 1%, проголошення незалежності — 6 осіб, Майдан — 5 осіб, Народний рух України, Декларація про Державний суверенітет — по 3 особи, Всеукраїнський референдум щодо незалежності України — 2 особи.

У 6% ювілейна річниця незалежності викликає гордість і асоціюється “з гордістю, вірою в краще майбутнє, зі святом” (6%), “гордістю за свою країну” (5 осіб), “гордістю, свободою, вірою в краще майбутнє” (1 особа).

Асоціації 3% респондентів — державні та національні символи: гімн — 1%, синьо-жовті кольори — 9 осіб, вишиванка — 5 осіб, прапор — 3 особи, президент, національні символи України — 1 особа.

3% опитаних радіють нагоді відпочити, для них ювілей незалежності це, насамперед, відпочинок (2%), вихідний день (1%).

2% асоціюють 30-річчя незалежності України із долею та життям людини: “з людиною” — відповіли 7 осіб, “з віком людини” — 4 особи, “з жінкою” — 2 особи, “з батьками”, “з мамою”, “молода дівчина, яка стає мудрою жінкою”, “з 30-річною людиною з екзистенціальною кризою”, “моє життя — я ровесник” — по 1 особі.

Ще 2% відмічають зміни на краще в Україні або сподівання на них: “зміни на краще у суспільстві” — 1%, “зміни в Україні на краще” — 3 особи, “шанс на краще життя”, “віра в краще життя”, “гордість, свобода, віра в краще майбутнє” — по 1 особі. Дев'ятеро опитаних навпаки розчаровані змінами, що відбулися в країні. У них незалежність викликає асоціації “з великою прірвою”, “з бідністю і розпадом країни”, “перегонами за виживання”, бажанням “поїхати звідси”,  “бідністю, розрухою села, безробіттям”, “безладом”, “бідністю, бардаком”, “відчаєм, зневагою, сумом”, “чим далі, тим страшніше”.

Шестеро респондентів відзначили, що незалежність принесла українській нації міжнародне визнання і підкреслили це в своїх відповідях, асоціюючи 30-річчя “зі свободою та міжнародним вшануванням”, “визнанням у світі”, “визнанням нації, її мови та традицій у світі”, “світовим визнанням нашої держави, національності, мови і традицій”, “з незалежністю та визнанням нації” — по 1 особі.

Були й такі асоціації : “веселе святкування”, “концерт у селі”, “школа” — по 1% опитаних, “Україна” — 7 осіб, “патріотизм” — 6 осіб, “боротьба” — 4 особи, “день народження рідної країни” — 2 особи, “досягнення моєї нації”, “добро”, “народ, згуртованість”, “молода держава”, “сонячний день”, “молодий пагін”, “нові закони для України”, “незламна країна”, “новий етап”, “праця”, “досвід”, “щастя жити”, “українська мова”, “річниця” — по 1 особі.

Для 3% респондентів 30-річчя незалежності не асоціюється “ні з ким і ні з чим”, важко відповісти було 1% анкетованих, п’ятеро осіб не визначилися з відповіддю, один респондент не зрозумів запитання. Восьмеро опитаних  вважають, що у нашої країни немає незалежності. Не відповіли на запитання 23% опитаних.

Отже, питання анкети стосуються трьох напрямків дослідження, об’єднаних темою стосунків молоді та держави. Перший — ставлення молодих людей до української незалежності та рівень їх патріотизму. Другий напрямок дослідження — життєві цінності та пріоритети молоді. Третій напрямок — думка опитаних про проблеми молоді, які існують у державі, наскільки ефективно вона їх вирішує та що мала би зробити для допомоги власним молодим громадянам.

Дослідження засвідчило, що патріотизм є важливою життєвою цінністю для сучасної молоді. Для більшості опитаних незалежність — безумовна цінність, яка викликає у них позитивні асоціації. Переважна більшість респондентів відчувають гордість за країну і пишаються тим, що є її громадянами. Учасники  дослідження шанують історію України, пишаються її спортивними та культурними досягненнями. Найменший схвалення у респондентів викликають соціальне забезпечення, правова та освітня система держави. Отже, патріотизм молоді є тверезим. Молоді люди ясно бачать недоліки та пишаються тим, що дійсно заслуговує на повагу. Переважна більшість опитаних віддали перевагу українській мові/мовленню. Значно менше присутня в інформаційному просторі молоді російська мова, ще менше — англійська, інші іноземні мови.

Результати дослідження свідчать, що опитана молодь прагне насамперед сімейного щастя та самореалізації. Напевно тому від бібліотеки для юнацтва їм потрібна не стільки допомога у набутті економічних і політичних знань, скільки в розвитку особистих якостей, вмінь та навичок, які допоможуть жити в сучасних суспільно-економічних умовах і реалізовувати власні життєві пріоритети. Опитана молодь досить соціально активна: переважна більшість респондентів бере участь в організаціях громадянського суспільства.

Лише десята частина анкетованих відчувають підтримку з боку держави. Найболючішою проблемою нашого регіону переважна більшість опитаних вважають відсутність достойно оплачуваної роботи. Молоді люди болісно сприймають майнову нерівність. Економічне становище — єдина ознака, за якою більшість опитаних відчувають дискримінацію. Також досить велика частина вважає себе дискримінованими через професійний досвід роботи та вік. На думку наших респондентів, найменшу дискримінацію викликають релігійні погляди, статева приналежність і регіональне походження. Молодь чекає від держави насамперед фінансової допомоги: в придбанні житла, здобутті освіти, отриманні медичної допомоги, започаткуванні підприємницької діяльності. Пріоритетним напрямком країни сьогодні наші респонденти визнають мир в Україні.