22.04.2015 18:16
Легенда про Мар'ївку
Було це дуже давно. Поміщик Соковкін привіз собі дружину, та таку гарну, що про неї в селі тільки й говорили. Подарував Соковкін їй на день народження незвичайний подарунок: на найвищому лівому березі Інгулу був насаджений гай і названий ім'ям дружини Марії — Мар'їним гаєм (російською — Марьина роща).
Одного разу поміщик з дружиною приїхали в поле. Пан про щось говорив з людьми, а вони його не слухали: милувались неймовірною красою пані Марії. А один красень-юнак закохався в неї. Він, не надіючись на взаємність, часто чекав її біля вхідної брами панського маєтку. Про це довідався Соковкін, котрий вирішив позбутися закоханого хлопця. Вислав поміщик юнака в далекий Сибір.
Прощаючись з односельцями, юнак сказав: “Прощай, моя Маріє! Прощайте, мої маріївці!”. Глибоко в душу селян запали його останні слова. На згадку про щире юнацьке кохання до красуні-поміщиці мешканці села вирішили перейменувати село Михайлівку на Мар'ївку.
| < Попередня | Наступна > |
|---|