19.05.2017 15:20 Обновлено 24.05.2017 10:46
Було весело, цікаво, прикольно, феєрично! Хочете подробиць? Ми вас розуміємо :-)
Почалося все, як і мало бути: о 13.00 стартували учасники foot-квесту “Історичний Миколаїв”. П'ять команд з Миколаївського будівельного коледжу КНУБА, Миколаївського професійного машинобудівного ліцею, загальноосвітньої школи №3 рушили на пошуки історичних та архітектурних пам'яток однієї із найдовших вулиць старого міста — Нікольської. Протягом двох годин вони мали знайти збудовану греками-переселенцями (Свято-Миколаївську) церкву; навчальні заклади, що поклали початок жіночій (Перша українська гімназія ім. М. Аркаса) та вищій освіті в Миколаєві (МНУ ім. Сухомлинського, стара будівля вчительського інституту); будинки видатних людей, які мешкали в нашому місті, — братів Кенігсбергів, де Рібаса, О. Поджіо; сквер О. Гмирьова, пам'ятник В'ячеславу Чорноволу, пам'ятну дошку К. Константинову, бюст В. Сухомлинського.
Поки учасники квесту досліджували Нікольську, у бібліотеці вшановували переможців обласного молодіжного конкурсу “Читаємо вишиванку як книгу”. На них чекав справжній сюрприз: їх вітали та нагороджували директор МОБЮ Ткаченко Наталія Вікторівна, Заслужений працівник культури України, керівник обласного творчого об'єднання “Прибужжя” Кривцова Валентина Володимирівна, головний отаман Буго-Чорноморського округу ім. отамана Близнюка Рура Олександр Григорович та крайовий писар Українського козацтва Діденко Микола Григорович. Спеціально для наших переможців — Тиць Богдани, Стокротян Юлії, Шапки Марини — звучали вірші і пісні у виконанні студентки Миколаївського коледжу культури і мистецтв Тетяни Ситнікової та учнів Миколаївської дитячої музичної школи №1 ім. М. Римського-Корсакова Аліси Головченко і Марата Животовського.
Вишиванкове паті “Калинова Україна”. Адже День вишиванки!
Не встигли відлунати привітання, не встигли гості намилуватися своїми “вишиванковими” образами, як до бібліотеки стали повертатися стомлені квестівці. І одразу ж (не ївши, не пивши!) — складати фінальний пазл. Склали, видихнули, підкріпилися соком та смаколиками і з нетерпінням очікували оголошення переможців. Члени журі не змусили себе довго чекати і оприлюднили результати. Перше місце посіла команда “Адреналін” (машинобудівний ліцей), друге і третє — команди з будівельного коледжу — “Маленькі бджілки” і “Ноєв ковчег”, які були нагороджені дипломами та квитками в кінотеатр, зоопарк, Миколаївський академічний художній російський драматичний театр. В номінації “Шалена фотозйомка” перемогла команда “Пронири” (ЗОШ №3) та отримала диплом і торт. Глядацькі симпатії були на стороні команди “Смайлики” (МБК), їм — подарунковий сертифікат у квест-кімнату “Сокровища Алькатраса”. Наші вітання переможцям і вдячність учасникам! Всі — молодці!
16.00. А це значить, що настав час сутінок. Час Країни вранішнього сонця, країни оригамі, ікебани, мистецтва бонсай, чайної церемонії, неповторної поезії. Відчути Японію нам допомогли учні школи №35: у їх виконанні японською і російською мовами звучали неповторні хоку (трирядкові ліричні поезії) та прислів'я. Сповнені японського духу, учасники бібліоночі вже готові були поринути в ігри, майстер-класи, конкурси. Але ж за давньою японською традицією не можна починати справу без омікудзі. Сотні років японці звертаються по допомогу до божества Камі, котре керує їхнім вибором під час ворожіння — омікудзі. Слід навмання вибрати папірець з передбаченням свого рівня удачі, прочитати і прив'язати на гілочку священного дерева — мусубікі. І буде вам успіх! В Японії омікудзі коштує досить кругленьку суму, у нас же — абсолютно безкоштовно! :-) Кожен отримав омікудзі, а до нього ще й дороговказ: іди в Кімнату І, ІІ чи ІІІ і саме там тобі посміхнеться Фортуна.
Отож, поклавшись на долю і омікудзі, наші гості розійшлись по локаціям, де на них вже чекали...
Чекала Марина Петрова, щоб повести у світ незвіданий, екзотичний, цікавий, таємничий та іноді незрозумілий. А щоб незрозумілостей стало менше, вона запропонувала молоді взяти участь у бібліоквесті й спробувати знайти Японію серед книжок. Квестери вирушили в дорогу, “квитками” для них стали книжки. Під час квест-мандрівки учасники дізналися, з якої країни прийшов до Японії буддизм, як називаються острови, на яких розташована Країна вранішнього сонця, скориставшись розмовником, проїхалися на таксі по Токіо, оселилися в готелі, пообідали в ресторані, побували в театрі. Вельми захоплююча мандрівка, як на нашу думку :-)
Вікторина “Подорож до Японії” мала на меті визначити кращого японознавця. Запитання від загадкової Нати (далі — спойлер! Ната — вона ж Наталія Драгуновська) могли б збити з пантелику будь-кого. Але не наших учасників! Доводимо до відома педагогів миколаївських шкіл №11, №3 та №35, що їм є ким пишатися і їхні труди не пропали намарне, адже призерами вікторини стали представники саме цих навчальних закладів.
Далі естафету підхопила Марина Гусак. Посадивши всіх за комп'ютери, вона оголосила старт онлайн-турніру “Знавці Японії”. Десять учасників, маючи неабиякий багаж знань, сповнені жаги до перемоги та ігрового азарту, взялися за комп'ютерні мишки... Знавців багато, а переможець один — Володимир Дворецький, учень школи №13. Він отримав солодкий приз, а ми — втіху від того, що наша молодь така ерудована.
Поціновувачі японської лірики вгадували знайомі образи в хоку, торкаючись глибинного сенсу самобутньої японської поезії, що поєднує в собі мінімалізм і споглядальне занурення в предмет. А також з винахідливістю і гумором підбирали до українських слів близькі за змістом японські поняття під час конкурсу “Українсько-японський словник”. Конкурс “Хода восьми кроків” дуже допоміг тим учасникам бібліоночі, котрі хотіли навчитися японській ході.
Навіть звиклих до найрізноманітніших handmade-уроків вразив своєю новизною майстер-клас по виготовленню японської національної іграшки — ляльки “нінгьо”. Наша знана майстриня Ірина Бринкіс розповіла про історію японського амулету у вигляді ляльки без рис обличчя (як наша лялька-мотанка!). Лялька “нінгьо” — це паперова закладка у вигляді дівчинки, а ще улюблена іграшка маленьких дівчаток для гри в «дочки-матері». Всі учасники майстер-класу зробили “нінгьо”, а автори кращих ляльок отримали солодкі призи.
Свою “нінгьо” можна було тут же упакувати у стилі “фурошикі”, щоб порадувати близьких таким оригінальним подарунком. “Фурошикі” — стародавнє японське мистецтво складання тканини і в'язання вузликів, яке нині застосовують для пакування та транспортування чого завгодно: від шкільних підручників і сувенірів до великих предметів і немовлят. Всі з завзяттям взялись до роботи, особливо зацікавились майстер-класом дівчата. Досить підібрати кілька шматочків тканини різної за фактурою і забарвленням — ось вам і сумочки на всі випадки життя.
Про особливості працевлаштування в Україні Тетяна Руснак розповідає миколаївській молоді під час тренінгів вже другий рік поспіль. А цього разу вона підготувала своєрідний must know для тих, хто хоче працювати в Японії:
Ольга Ігуменцева подбала про те, щоб жоден учасник конкурсу “Спритний голодним не буде” не залишився голодним, а найспритніші — наїлися просто від пуза! Нам, українцям, зручніше їсти локшину виделкою, але на україно-японській бібліоночі робити це дозволено тільки хасі!
На фоні фотосушки “Україна — Японія: 10 відмінностей, що нас єднають” проходила етнофотосесія. В яскравих фотообразах наші гості порівнювали символи України і Японії. Японське кімоно і українська вишиванка були до лиця всім. І погодьтеся, що гора Фудзіяма за красою подібна до мальовничих вершин наших Карпат. Синтоїстські і буддійські храми Японії, як і величні храми України, спрямовані в небеса, а традиційні житлові будинки є символами рідної землі, свого роду. Сакура в Японії символізує легкі хмари і позначає ефемерність життя, українська калина — символ життя, крові, вогню — пов'язує світ мертвих зі світом живих. Японська хризантема уособлює мудрість і щастя, український соняшник символізує сонце, працю і добробут. Знамениті на весь світ славні лицарі — японські самураї і українські козаки.
Класним фоном для оригінальних фотографій були також інсталяції “Сад каміння” та “Журавлі навколо сакури”, а також книжкові виставки “NIPPON — країна, де минуле зустрічається з майбутнім”, “Світ прозорої гармонії: мистецтва Японії”.
Весь цей час були гостинно відкриті двері суші-бару “УкрЯп”, де кожен міг смачненько попоїсти українського сальця з чорним хлібом та хрумким огірочком, японських ролів, присмачених соєвим соусом, випити тонізуючого зеленого чаю або ж ароматного узвару.
Схоже на те, що більшість наших гостей витягли собі омікудзі з передбаченням гарно провести час у найближчі декілька годин, зав'язали їх на мусубікі і ось, будь ласка, — все збулося!
Любимо вас, наші читачі і друзі, працюємо для вас. До нових зустрічей!
< Попередня | Наступна > |
---|