30.11.2023 10:00 Обновлено 30.11.2023 12:48
29 листопада відбувся черговий літературний стрим проєкту СмакBook від УІК. Більше тридцяти учасників – читачів, книголюбів і бібліотекарів із різних куточків Миколаївщини, України і навіть Молдови – завітали на онлайнові посиденьки з Оксамиткою Блажевською.
Героїня зустрічі – письменниця, книжкова блогерка, івент-менеджерка Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова», викладачка Інформаційно-творчого агентства «ЮН-ПРЕС» Київського Палацу дітей та юнацтва, засновниця і модераторка «Літературного клубу Оксамитки». Вона народилась в Хмельницькому, нині мешкає в Києві. За фахом – український філолог, працювала на радіо, у видавництві «Фонтан казок». Оксамитка зазначила, що любить читати книги і писати про них відгуки, модерувати події, спілкуватися з письменниками й читачами про все, пов’язане з літературою та книжками. Довгий час перебуваючи в письменницькому середовищі, й сама захотіла писати. Ще школяркою писала вірші, згодом, за порадою письменниці Тетяни Белімової, спробувала себе в короткій прозі. Писала мініатюри, оповідання, які зараз можна почитати в багатьох колективних збірках.
Оксамитка Блажевська розповіла про написання першого роману – пригодницько-фентезійної історії «Еля». Виявляється, історія Елі спочатку була відтворена в оповіданні «Бабусин лист», котре ввійшло в збірку «Теплі історії в конвертах», а вже згодом письменниця наважилась на роман. Щоб дописати цей текст, Оксамитка кинула собі виклик, взявши участь в щорічному листопадовому письменницькому марафоні NaNoWriMo. 30 днів писала щодня, не мала часу навіть читати книжок, бо ще ж працювала у видавництві. І таки це зробила! Написала першу книжку. «Еля» – це нью едалт. Героїні роману 30 років, розчарована в житті, вона повертається в рідне село, де на неї чекають нові й старі знайомці, різні пригоди, любовні перипетії, і де вона дізнається свою родову історію. В «Елі» Оксамитка Блажевська описала місця свого щасливого дитинства – рідне село її мами. Подібно до Дена Брауна, творами якого зачитувалась підліткою, вона вписала замок Орловських у Маліївцях на Хмельниччині на літературну (і туристичну) мапу України. В цій книжці авторка зашифрувала багато спогадів про власне дитинство, про бабусю, наділила головну героїню деякими своїми рисами і рисами своєї мами. Оксамитка розповіла, що її надихало під час написання, якими символами, фентезійними елементами і реальними історичними фактами наповнила текст. «Еля» має бузково-соняшниковий аромат і особливі смаки – хліба з цукром, барбарисового варення, пиріжків. Ця книжка для багатьох стає порталом у власне дитинство, зігріває теплими спогадами, атмосферою рідного дому. На нашу думку, зараз саме час для таких книжок!
Поговорили й про популяризацію читання, якою Оксамитка активно і ефективно займається, ведучи книжковий блог в інстаграмі, професійно промотуючи авторів і їхні книжки, а ще організувавши літературний клуб. Задум організувати затишний осередок для книголюбів виник після прочитання твору Мері Енн Шеффер і Енні Берровз «Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння». Перша книжкова зустріч відбулася в книгарні-кав’ярні «Zakapelok» і була присвячена саме цьому роману. З початком ковіду зустрічі перейшли в онлайн. Учасники літклубу обговорюють окремі книжки або твори певної тематики, проводять затишні зустрічі з письменниками, зігріваються розмовами, діляться враженнями про книжки, обов’язково читають вголос уривки. Це справжня книготерапія для учасників літклубу. Оксамитка мріє, щоб таких осередків читання ставало все більше.
Формат літклубу письменниця використовує і на заняттях із своїми юними вихованцями, яких навчає книжковому блогінгу і літературній майстерності. Вона зауважує, що для дітей важливо знайти однодумців, аби обговорювати книжки. Оксамитка відзначила, що сучасні діти і підлітки читають «старшу» літературу, їм цікаво читати не про ровесників, а про старших героїв, аби наперед проживати певні досвіди, знаходити відповіді на свої запитання в книжках. Більшість підлітків люблять читати фентезі і шукають в книжках хепі енд. Для них важливо, щоб все добре закінчувалось, щоб книжки були опорою, дарували світло.
Сама письменниця читає багато, дуже любить різні тематики, наприклад, різдвяні, літні, про їжу. Адже частенько й сама готує страви, про які дізналася з книжок, а зараз пише збірку кулінарних оповідань. Ми з нетерпінням чекаємо її виходу, щоб читати і смакувати.
Оксамитка Блажевська закликає українських письменників писати про своє, рідне, а читачів – читати українських авторів. А ще радить експериментувати, читати в різних жанрах, шукати (хоч би й на її блозі) те, що до душі. Сама вона зізналася в читацькій любові до всесвіту «Володаря перснів» Дж. Толкіна, динамічних романів Дена Брауна, детективів Агати Крісті та Конан Дойла. Письменниця так захоплено говорила про насолоду від читання, про улюблені книжки, що надихнула всіх присутніх просто зараз взяти до рук книжку і поринути в інший світ, або ж мандрувати в просторі і часі, або ж пережити шалені пригоди, або… Та, власне, чого лише не проживеш разом із книжкою!
Ми дякуємо Оксамитці Блажевській за цікаву, затишну і надихаючу зустріч. Бажаємо творчих успіхів і запрошуємо до Миколаєва. Адреса відома: Велика Морська, 92. Гарантуємо – буде цікаво й затишно. По-книжковому, як ми любимо.
Дякуємо ЗСУ за можливість працювати, говорити про книжки і бути вдома.
P.S. Друзі, дякуємо всім, хто долучився! Побачимося/почуємося/поспілкуємося у грудні.
| < Попередня | Наступна > |
|---|