Книжкова розмова з письменницею Ганною Половенко

2 листопада в обласній бібліотеці для юнацтва відбулася книжкова розмова з миколаївською письменницею Ганною Половенко.

 

Ганна народилася й живе в Миколаєві. За освітою вона математик і ніколи не планувала ставати письменницею, хоча, як зізналася, короткі історії писала завжди. Нині Ганна Половенко є співавторкою збірок художньої прози та авторкою чотирьох книжок. Вона також займається волонтерством. Спочатку допомагала в Червоному Хресті, а згодом долучилася до жіночого батальйону «Кікімора».

 

Фіксувати власні переживання й емоції вона почала тоді, коли відчула, що більше не може мовчати, адже її, за власним висловом, «буквально розривало зсередини». Це був початок повномасштабної війни. Уже 24 лютого 2022 року письменниця почала вести щоденникові записи. Згодом, доповнені цитатами з тогочасних новинних сайтів і фотографіями, вони стали основою книжки «Миколаїв. 24.02.2022», яка вийшла друком у 2023 році в миколаївському видавництві Ірини Гудим.

 

У щоденникових записах авторка відтворює життя прифронтового міста, розповідає про події та реальних людей, які були поруч. При цьому Миколаїв постає не просто місцем, де відбуваються події, а їхнім повноцінним учасником — містом, яке чинить опір, зберігає гідність і людяність. У книжці поєднано поезію та прозу. Авторка наголошує, що назвати її суто документальною було б неправильно, адже записи доповнені особистими враженнями й переживаннями. Робота над виданням тривала понад рік. Упродовж цього часу Ганна занотовувала події та власні спостереження на маленьких аркушах паперу. Окрему частину книжки присвячено вимушеній еміграції. Рішення виїхати далося письменниці нелегко. Разом із сином вона два місяці прожила у Швеції. 

 

У 2024 році побачила світ друга книжка письменниці — «Життя як уламки скла». За висловом авторки, вона «проковтнула» попередню книжку «Миколаїв. 24.02.2022», зробивши її першою частиною. Усі герої видання — реальні люди, усі події — справжні. Розповідь побудована крізь призму особистого досвіду письменниці: волонтерської роботи в Червоному Хресті, зустрічей із колегами-волонтерами, цивільними мешканцями та військовими. Власні роздуми, страхи й надії переплітаються з дописами друзів у Facebook і повідомленнями засобів масової інформації, створюючи відверту картину воєнного часу. Важливе місце у книжці посідають сторінки про окупований Херсон та його визволення. Ці події авторка відтворює крізь спогади людей, які пережили окупацію. Під час зустрічі Ганна розповіла, що планує перевидати книжку, доповнивши її фотографіями одного з миколаївських фотографів.

 

Улітку 2026 року вийшла збірка короткої прози «Моє намисто». Під однією обкладинкою об'єднано 25 невигаданих історій вигаданих людей. Вони написані в різні роки, проте більшість — у наш час, розірваний війною. Усі історії об'єднує любов, яка проходить крізь життя героїв, стає тією міцною ниткою, що тримає намисто й не дає зневіритися. Одна з новел збірки ввійшла до короткого списку Всеукраїнського конкурсу малих прозових форм імені Василя Стефаника. Під час зустрічі письменниця прочитала дві новели з книжки — «Берці» та «Мамо, кавічка!». Їхні історії глибоко зворушили присутніх, а перша викликала навіть сльози.

 

Поговорили й про найновішу книжку Ганни Половенко — роман у новелах «Звільнення. Херсонська балада», виданий у київському «Видавництві». За словами авторки, це перша спроба художньо розповісти про окупацію Херсона та Херсонщини. Пані Ганна зазначила, що роман відбувся завдяки наставництву українського письменника Любка Дереша. Письменниця розповіла, як працювала над твором і як її герої жили власним життям, робили свої вибори. Тепер, за словами авторки, вони «полетіли жити десь в Австралію». Ганна дала їм голос, а тепер відпустила. Присутні почули уривки з новел «Вовчата» і «Перевірка». Прочитане викликало жваве обговорення.

 

Під час розмови з'ясувалося, що у творах письменниці є місце й для містики — тієї, яка, на її переконання, трапляється і в реальному житті. Та головною темою всіх її книжок залишається любов — у найрізноманітніших проявах та образах. Саме вона проходить крізь історії, написані Ганною Половенко. До речі, книжки письменниці та інших авторів-краян можна придбати на сайті «Книгарня пані Ганни». Під час зустрічі охочі мали змогу придбати видання авторки з її автографом, а також отримати постер до роману «Звільнення. Херсонська балада» за донат на підтримку ЗСУ.

 

На завершення — спільне фото, щирі побажання письменниці втілення творчих задумів і слова вдячності за відверту розмову та книжки, у яких збережено важливі людські історії нашого часу.