Інформаційно-ресурсний центр - Віртуальні виставки
21.11.2016 09:50 Обновлено 21.11.2016 10:06
“Вельми небуденне явище в нашій літературі — поезія Миколи Вінграновського”
І. Дзюба
Ім’я Миколи Вінграновського дороге кожному шанувальнику українського художнього слова. Ім’я, що є свого роду знаком якості у просторі літератури. Відійшов Микола Степанович дочасно, але залишив нам багато: фільми, поезію, прозу.
Читаючи Миколу Вінграновського, ви поринете в особливий світ, який розкриє перед вами незнані сторінки україністики, аби завжди й у всьому відчувати себе частиною у вічній матерії буття свого народу і своєї історії.
Вінграновський М. Вибрані твори / Микола Вінграновський ; передм. Л. М. Талалая. — Київ : Дніпро, 2004. — 832 с. — (Бібліотека Шевченківського комітету).
До книги увійшли поетичні та прозові твори Миколи Вінграновського, які стали духовним надбанням та окрасою української літератури. Він — поет з особливим духовним складом, характером світосприймання й вислову. У його поезіях світ твориться заново, переінакшується за велінням уявлень про добре і гарне. В повістях і оповіданнях Вінграновський виробляє цілком оригінальний стиль: то веселою, то сумовитою поетичною правдою поєднує світ людей і світ звірів, птахів, рослин, життя всього живого й “неживого”. Причому в зображенні “персонажів” з фауни Вінграновський показав себе оригінально спостережливим натуралістом. Читаючи його твори, ви ніби побуваєте у шкурі вовка Сіроманця, в пір'ячку Гусенятки. Великим завершенням творчості Вінграновського став історичний роман “Северин Наливайко”, включений в дану збірку вибраних творів. У романі постають реальні історичні особи і події. Читач, немов на екрані, бачить героїчні та трагічні моменти життя легендарного гетьмана.
Вінграновський М. Губами теплими і оком золотим : поезії / Микола Вінграновський. — Київ : Радянський письменник, 1984. — 62 с.
У цій дивовижній книжечці: і казки, і добрі витівки, і гумор, і затамовані жури — найбуденніші будні людини і природа постають як світова містерія. Адже саме Микола Вінграновський так природно і водночас царствено вводив ті речі в світ високої поезії і ні в кого вони не «поводилися» так суверенно й артистично:
І замалий, і неширокий
Цей світ без берега і меж,
Що з ночі в ніч притихлим оком
В вікні дорогу стережеш.
Суха та шибка чи волога
У сніголет чи дощосіч,
Але порожня йде дорога,
З гори під гору йде дорога
З гори під гору, з ночі в ніч.
Вінграновський М. Київ : поезії / Микола Вінграновський. — Київ : Дніпро, 1982. — 156 с.
Більшість віршів збірки “Київ” написані без оглядання на будь-які ідеологічні доктрини чи запити часу. Для справжнього поета і дійсність, і весь навколишній світ, як повітря, яким дихає кожне слово його пісні. І, можливо, лише звільнившись від почуття свого внутрішнього обов'язку, поет спромігся створити такі шедеври, як «Вночі, середночі...». І чи не тому ніхто із сучасників не може похвалитися такою кількістю ідеально високої поезії, як він:
Але було вже пізно мальвам,
І літові, і ластівкам,
Лиш далечінь синьо-благальна
Когось благала: не пускай!
Але — прощалось. Вітром-листом
Чи по тобі, чи по мені.
Пустилось берега все чисто —
Одна розлука на коні.
Вінграновський М. Кінь на вечірній зорі : повісті / Микола Вінграновський ; худож. Володимир Качальський. — Київ : Веселка, 1987. — 197 с.
До книги увійшли повісті “Кінь на вечірній зорі”, “У глибині дощів”, “Літо на Десні”, а також, відзначені Державною премією України ім Т. Г. Шевченка — “Первінка” і “Сіроманець”.
Повість “Первінка” про тяжке життя селян в останні воєнні роки. Головний герой — 12-річний Миколка. Війна позбавила його дитинства. Хлопчик стає справжнім головою сім'ї, дбає про молодших братика і сестричку, про хвору матір. Якось мама доручила Миколці купити корову. Чи впорався він з таким нелегким завданням, ви дізнаєтесь, прочитавши “Первінку”.
У повісті “Сіроманець” поєднуються світи дорослих людей (причому різних за своїми характерами і вчинками), дітей і природи. Сашко, головний герой повісті М. Вінграновського, має світлу, чисту, нехитру душу і усім серцем сприйняв скрутне становище вовка Сіроманця, котрий майже втратив зір. Хлопець поставив його в один ряд зі старими людьми, які потребують допомоги, лікування в найкращих клініках, у знаменитих лікарів. І дав урок моральності та гуманності дорослим, що прагнуть задовольнити власні амбіції та не шкодують зусиль для здійснення своїх злостивих замірів.
“У глибині дощів” розповідає про нелегкі будні кінематографістів, про їх цікаву, сповнену творчих пошуків роботу над створенням нового фільму. Повість цікава тим, що демонструє творчо-організаційні клопоти режисера-керівника знімальної групи.
Чудова повість “Літо на Десні” асоціюється з Довженковою “Зачарованою Десною”, але вона емоційно “вільніша”, грайливіша. І в ній більше поетичних подробиць, барвистіший спектр емоцій, рясніший гумор.
Микитка, герой повісті “Кінь на вечірній зорі”, став свідком трагічних подій воєнного лихоліття. Образ хлопчика — дитини війни — постає через спогади дорослого чоловіка. Минуле не стільки згадується героєм, скільки заново переживається: “…Я вже знав, що плачуть коні і корови, надивився слава Богу, на них ще як вступали і як тікали німці, але щоб плакали лисиці — такого я ще не знав. Слізки у лисенятка були дрібненькі і наче сухі, як просяне зернятко. Дрібненькі, ну то й що з того? Сльози, які б вони не були, великі чи малі, сльози є сльози…”
Вінграновський М. Любове, ні! не прощавай! : вибрана лірика / Микола Вінграновський. — Київ : Український письменник, 1996. — 150 с.
Книга “Любове, ні! не прощавай” — вибране з лірики Миколи Вінграновського. За кожним образом, кожним символом поезій цієї збірки чути “невидиме туманне кіння”, що “тупотить з-під лошака”. “Я” поета пристрасне й патетичне, сповнене благородства і лицарства. Це проявляється у глибоких і чистих почуттях поета, в його переконанні, що до коханої він іде з віків, що його до неї “ніс Роден і Мікеланджело, Рембрандт, Моне і Гойя...”. Ці поезії неможливо уявити без великих моральних запитів самої душі автора:
Вас так ніхто не любить. Я один.
Я Вас люблю, як проклятий. До смерті.
Земля на небі, вечір, щастя, дим
Роки і рік, сніги водою стерті, —
Вони мені одне лиш: Ви і Ви...
Вінграновський М. Северин Наливайко : роман / Микола Вінграновський ; передм. І. М. Дзюби ; худож. оформл. А. Т. Добролежі. — Київ : Веселка, 1996. — 366 с. — (Золоті ворота).
Роман “Северин Наливайко” — це роман про буття, яке навіть найбільші соціальні потрясіння майже не змінюють, про життя і смерть, це стихійне і трагічне плетиво подій, в якому творилась українська історія, визначаючи людські долі.
Северин Наливайко — легендарний селянський гетьман, випускник Острозької академії, богослов, який у квітні 1594 року підняв повстання проти наймогутнішої на той час країни в Європі, Речі Посполитої, і два роки зі своїми подвижниками протистояв численним військовим силам. А за рік до повстання він у складі польського війська воював проти запорізьких козаків... Така непересічна особистість і така складна епоха постане перед вами у романі М. Вінграновського.
Вінграновський М. Цю жінку я люблю : лірика / Микола Вінграновський. — Київ : Дніпро, 1990. — 205 с.
Всі твори даної книжки сповнені такої великої любові, що іноді неможливо відрізнити, де йдеться про почуття хай до прекрасної, але цілком конкретної земної жінки, а де це почуття сягає високих символів. Душевна напруга, постійне спрямування до недосяжного ідеалу, благоговіння перед високим — великою мірою характерні для віршів цієї книжки. Це робить поезію М. Вінграновського надзвичайно піднесеною.
Вночі, середночі, хтось тихо
До мого слова підійшов,
І став дивитися, і дихать,
І я відчув: так диха лихо,
Так ходить лихо — Час прийшов.
Поезія М. Вінграновського глибоко національна, тому не випадково в цій книзі вміщені репродукції картин видатного українського художника Федора Кричевського.
< Попередня | Наступна > |
---|