Головна | Афіша | E-FreeLibrary | Каталог | Блог | Контакти
Головна Інформаційно-ресурсний центр Віртуальні виставки Англія літературна / Європейська світлиця

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Інформаційно-ресурсний центр - Віртуальні виставки

«Той, хто не любить свою країну, нічого любити не може».
Джордж Байрон


Шановні друзі!
В рамках комплексної бібліотечної культурно-освітньої програми “Європейська світлиця” ви вже познайомились з літературою ІталіїНімеччини. З усіх створених англійцями культурних цінностей найбільш значущою для світового розвитку культури мала саме література.

Своєрідний англійська епос, поезія і драма, фантастика і детектив і сьогодні популярні серед читачів. Мало кому невідомі імена В. Шекспіра і Дж. Фаулза, А. Мердока і А. Кларка, Б. Шоу і Дж. Г. Байрона, Р. Стівенсона і Дж. Голсуорсі, Дж. Толкіна і Д. Лоуренса, Ч. Діккенса і Джейн Остін... На нашому сайті ми вже знайомили вас з біографією і творчістю Рафаеля Сабатіні, Даніеля Дефо. А на завершення Сезону Великобританії пропонуємо найбільш визначні та цікаві, на наш погляд, художні твори англійських письменників з фонду Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва: це друковані видання, електронні версії творів, аудіокниги. Оскар Уайльд колись написав: «Коли про вас говорять, то гіршим від цього може бути тільки одне — коли про вас не говорять».

 

 Бронте Ш. Джейн Ейр / Ш. Бронте / пер. з англ. П. Соколовського. — К. : Основи, 1999. — 652 с. — (Зарубіжна класика).

Шарлотта Бронте (1816-1855) пройшла через захоплення романтизмом, але її герої не є представниками романтичних верств: це гувернантки, вчительки, священики, дрібні підприємці. “Джейн Ейр” — найвідоміший твір письменниці, вперше опублікований у 1847 році під псевдонімом Коррер Біль. Книга оповідає про непросту долю сироти із сильним, незалежним характером, про її дитинство, дорослішання, пошук свого шляху й подолання перешкод, що встають на цьому шляху. З образом Джейн Ейр в англійську літературу ввійшла нова героїня — розумна, чуйна, талановита жінка, яка над усе цінує і відстоює не тільки свою жіночу, а насамперед людську гідність.

Роман “Джейн Ейр” вважають автобіографічним: Шарлотта, дочка провінційного багатодітного пастора, рано залишилася без матері, зазнала злиднів, її сестри померли від туберкульозу, вона пройшла через жахи навчання у пансіоні для сиріт, деякий час працювала гувернанткою.

За романом створено декілька фільмів, у тому числі відомого італійського режисера і сценариста Франко Дзефіреллі 1996р. Найбільш популярна екранізація 1983 року з Тімоті Далтоном і Зілой Кларк у головних ролях. У 1997 році, до 150-річчя видання роману “Джейн Ейр” королівська пошта Великобританії випустила поштову марку.

Це книга, на якій виросло декілька поколінь дівчат в усьому світі. Якщо ви захоплюєтесь романами про справжнє кохання, детективами, містикою — ця книга саме для вас.


Бронте Э. Грозовой Перевал : роман / Э. Бронте. — М. : АСТ ; Хранитель, 2007. — 319 с.

«Грозовой Перевал» — единственный роман Эмили Бронте (1818-1848), родной сестры Шарлотты Бронте, но это не помешало ему попасть в золотую классику мировой литературы. Не просто любовным романом, а более глубоким произведением о проявлениях человеческой природы считала «Грозовой Перевал» британская писательница Вирджиния Вульф.

При жизни Эмили ее произведение осталось незамеченным и не принесло ей известности. И только после ее смерти и переиздания романа ее сестрой Шарлоттой эта книга была встречена как настоящий шедевр.

Действие романа происходит на вересковых пустошах Йоркшира, которые именно благодаря этому роману вошли в число туристических объектов Англии. В 2003 году в списке «200 лучших книг по версии BBC» роман Эмили Бронте «Грозовой Перевал» занял 12 место. В 2007 году первое издание романа было продано с аукциона за 114 тысяч фунтов стерлингов. В XX веке роман многократно экранизировался различными режиссёрами. Под впечатлением от чтения романа Джим Стейнман написал для балладу «It's All Coming Back to Me Now»; с этого трека начинается альбом Селин Дион «Falling Into You» 1996г.

Продажи книги возросли в разы в начале 2009 года, после того как стало известно, что некоторые её мотивы были использованы в романах Стефани Майер из серии «Сумерки». Сегодня существует несколько продолжений и ответвлений сюжетной линии романа за авторством современных писательниц.


Вайлд О. Портрет Доріана Грея [Електронний ресурс] : аудіокнига mp3 / О. Вайлд ; текст читає Л. Уласовська. — К. : МА «Наш формат». — 10 год. 18 хв. — (Книга вголос).

Класика англійської літератури Оскара Уайльда (1854-1900) називали “королем життя” і “принцом парадоксів”. Для нього маска — найцікавіше обличчя, театр — реальніше за життя, а життя більше наслідує мистецтво, ніж мистецтво копіює життя. Все життя він протистояв всьому світу офіційного і громадській думці. Був дуже своєрідною і екстравагантною особистістю, навіть на два роки був посаджений у в'язницю за непристойну поведінку. Все тривіальне його дратувало, все потворне відштовхувало. Єдиний притулок від вульгарності, нудьги і монотонної одноманітності Оскар з юних років бачив в Мистецтві (це слово він писав із великої літери).

Письменник народився в багатій, відомій сім'ї. Батько його був хірургом, мати — світською дамою. У 1878 році Оскар закінчив Оксфорд з відзнакою. Під кінець життя змінив своє ім'я на Себастьяна Мельмота. Помер у вигнанні у Франції, похований в Парижі на кладовищі Баньо, а через 10 років був перепохований на кладовищі Пер-Лашез, а на могилі його встановлено кам'яний крилатий сфінкс роботи Джейкоба Епстайна.

“Портрет Доріана Грея” — шедевр світової новелістики готичного хоррору, філософський роман в декадентському стилі. Це історія молодого красеня Доріана, який захопившись ідеєю власної вроди, палить у вогнищі кохання істину, а з нею і людяність. Бажання бути завжди молодим здійснюється, і тоді помирання душі героя відображає його портрет, що старіє з кожним наступним злим вчинком Грея. В Доріані Греє впізнаються риси нового Фауста, а у ролі Мефістофеля виступає лорд Генрі, який протягом усього роману спокушає головного героя, перетворюючи чистого, талановитого юнака на чудовисько з безліччю пороків.

Роман Оскара Уайльда дає надзвичайно цікавий матеріал для роздумів про пророчу силу мистецтва, а найголовніший урок полягає в тому, що людина не може без наслідків загравати ані з мистецтвом, ані з життям. Роман «Портрет Доріана Грея», створений у рекордно короткий термін, приніс автору скандальну славу: критики засудили твір як аморальний і вимагали його заборони; автора звинуватили в образі суспільної моралі і вимагали судити. У передмові до роману автор написав: “Немає книг моральних або аморальних. Є книги добре написані і погано написані. Ото й усе”. Читачі ж прийняли роман захоплено.

Серія аудіокниг “Книга вголос” видавництва “Наш формат” одержала перемогу у 2006 році на львівському конкурсі видавців в номінації «Кращий проект року».


Веллс Г. Машина часу : науково-фантастичні романи / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України ; Г. Веллс ; пер. з англ. М. Іванова, Д. Паламарчука. — Харків : Фоліо, 2003. — 479 с. — (Бібліотека світової літератури).

До книжки включено чотири найвідоміші романи класика фантастичного жанру Герберта Уеллса (1866-1946): “Машина часу”, “Острів доктора Моро”, “Невидимець”, “Війна світів”. Науково вивірена, популярно написана передмова та пояснювальні примітки Т. Н. Денисової дають стислий творчий портрет письменника, характеристику його художнього доробку, що допоможе глибшому сприйняттю пропонованих текстів

Родина Герберта мешкала у великому старовинному маєтку Ап-парк, де його батько працював садівником, а мати — покоївкою, а потім економкою. З дитинства хлопчик захоплено читав книги з хазяйської бібліотеки, його вабили природничі науки. Молодому Гербертові пощастило влаштуватися молодшим вчителем у Мідхерсті, де він проявив неабиякий хист до навчання дітей і вразив екзаменаторів знаннями своїх учнів. За це він отримав право протягом року навчатися біології і природничим наукам в лондонській школі, у професора Томаса Хакслі — учня самого Чарлза Дарвіна. Вже в 19 років Герберт прагне збагнути світ як щось цілісне, зрозуміти основні закони його організації та розвитку, місце людського суспільства і людини у всесвіті.

В чотирирічний період з 1895 по 1898 роки виходять чотири романи, які забезпечили йому всесвітню славу найзначнішого експериментатора в жанрі наукової фантастики і показали його здатність зробити правдоподібною найзухвалішу вигадку: “Машина часу”, “Острів доктора Моро”, “Людина-невидимка”, “Війна світів”. Сам Уеллс зазначав, що єдина книга, у якій заявлені найістотніші ідеї його життя, це “Що ми робимо зі своїми життями?” 1931р.; найважливішою своєю працею вважав “Праця, багатство і щастя людства” 1932р. Однак у списках бестселерів багато років була його інша книга — “Нарис історії” 1920р.

“Острів доктора Моро” розповідає про великого вченого, який за жорстоке ставлення до тварин вигнаний на острів у Тихому океані, де він втілює в життя свою мрію і ставить досліди з вівісекції, в результаті чого місцеві тварини приймають напівлюдський вигляд і вбивають свого творця. За сюжетом роману у 1996 році Джон Франкенхаймер і Річард Стенлі зняли однойменний фільм-триллер, в якому у ролі доктора Мора знявся Марлон Брандо; у 2005 році з'явилася у продажі комп'ютерна гра “Вівісектор: Звір всередині” української компанії Action Forms.

У романі “Невидимець” описується доля англійського вченого-фізика Гриффіна, який винайшов засіб зробити людину невидимою. Він випробовує препарат на собі, а потім вирішає зовсім “зникнути” і почати нове життя як невидимки. Спочатку він знаходив безліч плюсів такого життя “видючого у місті сліпих”, однак дуже скоро виявилося, що його положення не настільки вже завидне — він став ізгоєм у людському суспільстві. Гриффін став одним із найвідоміших образів злого генія у світовій літературі. Сюжет роману неодноразово надихав режисерів на створення власних кіноверсій за його мотивами: у 1985 році вийшов фільм Олександра Захарова, у 2000 — Пола Верховена.

Творчий доробок Герберта Уеллса надзвичайно великий: романи, розповіді, публіцистичні роботи... Але для переважної більшості Уеллс — шановний автор саме неперевершених фантастичних романів. До речі, у футуристичному тексті «Передчуття» (1901) письменник описує своє бачення людського суспільства через 100 років, у 2000р., і пророчить пережити сексуальну революцію, німецький мілітаризм і утворення Європейського Союзу.


Веллс Г. Машина часу. Війна світів [Електронний ресурс] : аудіокнига mp3 / Г. Веллс ; текст читає С. Губерначук. — К. : МА «Наш формат». — 11 год. 20 хв. — (Книга вголос).

Герберт Уеллс був надзвичайно активною людиною зі складним характером. Сучасники-колеги сприймали його по-різному, але беззаперечно поважали, про що свідчить той факт, що саме він був обраний на посаду президента Пен-клубу після смерті Джона Голсуорсі у 1939 році. Пен-клуб — це створена у 1921 році міжнародна неурядова організація, яка об'єднує професійних журналістів і письменників, 144 національні центри із 101 країни. Назва клубу — ПЕН — абревіатура від англійських слів «poet» (поет), «essayist» (ессеїст), «novelist» (романіст), що складаються в слово «PEN» — авторучка.

Поява романів «Машина часу» та «Війна світів» відкрила двері в фантастичні візії майбутнього. «Машина часу», перероблена із оповідання 1888 року і видана у 1895 році, стала одним з перших літературних творів, де описуються мандри людини у часі за допомогою техніки. Автор описує декілька днів, проведених Мандрівником в Часі. Головний герой «Машини часу», аматор-винахідник, сконструював машину часу, і ризикнув вирушити в подорож у майбутнє. Герой опиняється у далекому 802701 році, нетерпляче чекаючи зустрічі з майбутнім. Але науковий прогрес привів до деградації людства, і світ став своєрідною антиутопією. Змінилося обличчя планети, людська раса «еволюціонувала», розділившись на два види — життєрадісних і недалеких, слабких елоїв — нащадків колишньої еліти суспільства — що населяють поверхню планети і живуть в утопічній країні вічного свята, та звіроподібних морлоків, мешканців підземель, нащадків робітників, які обслуговують машини. Символічно, що у 2002 році на екрани вийшов однойменний фільм режисера Саймона Уеллса, правнука письменника — рімейк фільму 1960 року. За сценарієм мала бути сцена падіння уламків Луни на хмарочоси Нью-Йорку, але через події 11 вересня 2001 року її було вирізано. А в одній із сцен майбутнього серед книг, які зберігаються у Фотоника, є і «Гаррі Поттер».

Роман “Війна світів” — про вторгнення марсіан на Землю. Вважається першою книгою про зіткнення землян з вороже налаштованими прибульцями, пізніше, у 20 столітті, ця тема стала надзвичайно популярною. Багато хто з письменників-фантастів і критиків визнавали значний вплив Уеллса і його твору “Війна світів” на світову фантастику взагалі і творчість окремих авторів: брати Стругацькі (повість “Второе нашествие марсиан”), Роберт Хайнлайн (“Чужак в чужой стране”), Крістофер Пріст (“Машина пространства”). Американський вчений Роберт Годдард почав займатися ракетобудуванням саме під впливом книг Уеллса. Роман “Війна світів” багато разів перевидавався, перекладений  багатьма мовами, став основою багатьох фільмів, серіалів, спектаклів, коміксів, комп'ютерних ігор. У 1976 році Джефф Уейн написав рок-оперу “Війна світів”. Останні кіноадаптації за романом — дві частини “Війна світів” 2005 і 2008 років Девіда Мітчела Латта; два фільми 2005 року Тімоті Хайнса і Стівена Спілберга.

Значний резонанс викликала у 1938 році радіопостановка роману Орсоном Уеллсом, стилізована під “репортаж у прямому ефірі”, результатом якої стала неабияка паніка у декількох районах США: мешканці вимагали від силових відомств покінчити з марсіанами, видати зброю добровольцям, покидали свої будинки і втікали у безпечні райони. Але потім страх слухачів змінився гнівом, зверненим на радіостанцію CBS. Багато хто з них подали до суду з вимогами компенсації моральної шкоди. Всі вони були відхилені, але Орсон Уеллс наполіг на компенсації матеріальної шкоди чоловікові, який зіпсував свої нові туфлі, тікаючи від марсіан. Протягом місяця в газетах з'явилося понад 12 тисяч публікацій, присвячених радіопостановці і пов'язаній з ній масовій істерії. Радіопостановка 1949 року у столиці Еквадору також спочатку викликала паніку серед населення, а потім обурення, масові заворушення і погром радіостанції, в результаті чого загинуло 6 чоловік.


Джером К. Джером. Трое в лодке, не считая собаки [Электронный ресурс] : аудиокнига mp3 / Джером К. Джером ; текст читают : Н. Жаров, В. Михалевич, В. Кулишкин. — К. : АудиоПланета, 2009. — 8 ч. 46 мин. —  (Слушать легко и интересно).

Джером Клапка Джером — писатель-юморист (1859-1927), с детства мечтавший стать политиком или литератором. В 18 лет пробует себя в актерском мастерстве под сценическим псевдонимом Гарольд Кричтон. Но через 3 года полного безденежья и безуспешных попыток пробиться оставляет актерскую профессию и пробует себя в журналистике. Писал эссе, сатирические рассказы, но в публикации большинства из них ему было отказано. В последующие несколько лет он был учителем, упаковщиком, секретарем адвоката. Успех приходит к нему в 1885 году после публикации юмористической новеллы «На сцене и за сценой», где Джером с юмором описал свою актерскую «карьеру».

За создание повести «Трое в лодке, не считая собаки» Джером принялся сразу после своей женитьбы, а именно после медового месяца, который он с женой провели на Темзе на небольшой лодке. Прототипами персонажей стали сам Джером (Джей) и его друзья — Джордж Уингрэйв (Джордж) и Карл Хеншель (Гаррис). И только Монморенси писатель выдумал, так как, был глубоко убежден, что собака просто необходима как персонаж книги: «Я считаю, что в каждом англичанине есть что-то от собаки». В новелле описана череда комичных ситуаций, в которые попадают друзья, а все события тесно переплетены с историей Темзы и её окрестностей.

Первоначально планировалось, что книга будет путеводителем, освещающим местную историю по мере следования маршрута. Сначала Джером собирался сосредоточиться на Темзе и её «декорациях», ландшафтных и исторических, и только с небольшими смешными историями «для разрядки», и назвать книгу «Повесть о Темзе». «Я даже не собирался сначала писать смешной книги. Но почему-то оно так не пошло. Оказалось так, что оно всё стало „смешным для разрядки“. С угрюмой решительностью я продолжал… Написал с дюжину исторических кусков и втиснул их по одной на главу». Но издатель, Ф. Робинсон сразу выкинул почти все такие куски и заставил Джерома придумать другой заголовок. «Я написал половину, когда мне в голову пришло это название — «Трое в лодке». Лучше ничего не было».

Перед нами — история необыкновенного путешествия трех английских джентльменов по реке в компании со своей любимой собакой. Главные герои постоянно попадают в различные невероятные ситуации, из которых умудряются выходить с истинно английским достоинством. Но самое главное, что все это описано Джеромом К. Джеромом с потрясающим юмором, заставляющим не просто улыбнуться, а громко смеяться, настолько весело и иронично автор преподносит эти ситуации.

Книга была напечатана в 1889 году, имела оглушительный успех, и переиздается до сих пор. Именно популярность книги (за первые 20 лет было продано более 1 миллиона экземпляров по всему миру) сделала реку достопримечательностью для туристов. Также книга легла в основу многочисленных кино- и телефильмов, радиопостановок, пьес, мюзикла (замечательную двухсерийную музыкальную комедию снял режиссер Наум Бирман еще в 1979 году, где в главных ролях сыграли несравненные актеры Андрей Миронов, Александр Ширвиндт и Михаил Державин). Финансовое благополучие, принесённое именно этой книгой, позволило Джерому целиком посвятить себя творчеству. В 1900 году было издано продолжение повести — «Трое на четырех колесах».

«Трое в лодке, не считая собаки» поднимет читателю настроение, заставит оптимистичнее смотреть на мир и доставит массу удовольствия. Одна из наиболее замечательных черт книги — «вечная молодость»: шутки кажутся смешными и остроумными и сегодня.

Все аудиокниги издательства “АудиоПланета” начитаны профессиональными актерами и предназначены, в первую очередь, для двух категорий слушателей: «мобильных» людей, постоянно находящихся в дороге, и людей с нарушениями зрения.


Дойл А. К. Записки о Шерлоке Холмсе / А. К. Дойл. — М. : АСТ ; Хранитель, 2007. — 445 с. — (Книга на все времена).

В книгу вошли рассказы из сборников «Записки о Шерлоке Холмсе» и «Возвращение Шерлока Холмса», повествующие о приключениях знаменитого лондонского сыщика и его верного спутника доктора Уотсона.

Сэр Артур Игнатиус Конан Дойль (1859-1930) — автор детективных произведений о Шерлоке Холмсе; приключенческих и научно-фантастических о профессоре Челленджере, юмористических о бригадире Жераре; исторических романов; пьес и стихотворений, автобиографических очерков, бытовых романов, соавтор-либреттист оперетты «Джейн Энни». В литературе для Конан Дойля было несколько несомненных авторитетов: в первую очередь, Вальтер Скотт, на книгах которого он вырос, а также Р. Л. Стивенсон, с которым он переписывался и смерть которого воспринял как личную утрату.

Получив университетский диплом и степень бакалавра медицины, Конан Дойль занялся врачебной практикой, но через 10 лет решил сделать литературу своей основной профессией. Участвовал в англо-бурской войне в качестве хирурга военно-полевого госпиталя, после чего за ним утвердилось несколько ироническое прозвище «Патриот», которым сам он, впрочем, гордился. В начале ХХ века писатель получил дворянское и рыцарское звание и дважды в Эдинбурге принимал участие в местных выборах, но оба раза потерпел поражение.

Похождениям Шерлока Холмса посвящены четыре романа — «Этюд в багровых тонах», «Знак четырех», «Собака Баскервилей», «Долина Ужаса», и пять сборников рассказов. Современники писателя были склонны преуменьшать величие Холмса, усматривая в нём своего рода гибрид нескольких литературных персонажей — Дюпена (Эдгара Аллана По), Лекока (Эмиля Габорио) и Каффа (Уилки Коллинза). Но спустя десятилетия стало ясно, чтоэ то не так: сочетание необычных качеств подняло Холмса над временем, сделало актуальным во все времена. Холмс из литературного героя неожиданно материализовался в живого человека, который получает письма с просьбами расследовать запутанные дела. Необычайная популярность Шерлока Холмса и доктора Ватсона постепенно переросла в отрасль новой мифологии, центром которой по сей день остается квартира в Лондоне на Бейкер-стрит, 221-б. Сегодня каждый второй турист в Лондоне ищет именно эту квартиру-музей.

«Записки о Шерлоке Холмсе» (другое название — «Воспоминания Шерлока Холмса») — сборник из 11 детективных рассказов, написанных Артуром Конаном Дойлем в 1892—1893 годах и опубликованный в 1894г. «Обряд дома Месгрейвов» — один из рассказов о молодости Холмса, который только что обосновался в Лондоне и начал заниматься практикой: по его словам, это его «третье дело». В рассказе «Горбун» Холмс впервые произносит знаменитую фразу «Элементарно!».

«Возвращение Шерлока Холмса» — сборник из 13 детективных рассказов (но в данное издание 3 рассказа не вошли — «Одинокая велосипедистка», «Пенсне в золотой оправе» и «Убийство в Эбби-Грэйндж»), написанных в 1903-1904 годах и опубликованный в 1905г. Это был первый сборник с 1893 года, когда Холмс «погиб» в Рейхенбахском водопаде в схватке с Мориарти. Рассказ «Конец Чарльза Огастеса Милвертона» интересен тем, что в нем Шерлок Холмс сам совершает преступление.


Дойль А. К. Собака Баскервилей [Электронный ресурс] : аудиокнига mp3 / А. К. Дойль ; текст читает А. Хорлин. — К. : ТОВ «Сидиком Украина», 2007. — 10 ч. 26 мин.

Этот захватывающий детектив с элементами мистики об адской собаке — семейном проклятии рода Баскервилей — вряд ли нуждается в комментариях: благодаря одноименному фильму режиссера И. Масленникова и актерам Василию Ливанову, Виталию Соломину и Никите Михалкову ее сюжет и герои знакомы каждому. А знаменитая музыка Владимира Дашкевича из этой киноленты, сопровождающая и повествование аудиокниги, позволит как наяву стать гостем старинного замка среди вересковых пустошей в те часы, когда «духи зла господствуют на земле». Кстати, монетный двор Новой Зеландии ввёл в обращение серию серебряных двухдолларовых монет, посвящённых рассказам о Шерлоке Холмсе, на реверсе которых используются кадры именно из фильма Масленникова.

Существует очень много экранизаций этого произведения Артура Конана Дойля киностудиями Великобритании, Германии, США, Австралии, Канады, ФРГ и СССР. Один из последних — британский телесериал «Шерлок», который представляет собой очень вольную адаптацию произведений Артура Конан Дойля о Шерлоке Холмсе и докторе Ватсоне, а действие перенесено из XIX в XXI век.

В 2002 году творческий дуэт музыкантов Клива Нолана (клавишник, композитор, продюсер, участник таких групп как «Arena», «Pendragon») и Оливера Уэйкмэна выпустил рок-оперу «The Hound of the Baskervilles» по мотивам романа. Как признался в одном из интервью Клив Нолан, «например, в «Собаке Баскервилей» есть всё то, что я люблю, это потрясающая история с динамичным сюжетом, можно сказать, что я фэн «Собаки-призрака»!».

Кстати, во всемирной паутине существует даже личный сайт Шерлока Холмса под названием «Теория дедукции».

Текст романа читает Александр Хорлин, в списке которого много книг, причем самых разнообразных жанров, и работу которого высоко оценивают слушатели аудиокниг: «Современный голос. Такими голосами все можно исполнять – от фантастики до классики. Именно такой голос у А. Хорлина. Богатый, многослойный. Будучи профессиональным актером (А. Хорлин — актер Реутовского муниципального драматического театра), он умело интонирует и вполне органичен».


Керрол Л. Аліса в Країні Див. Аліса в Задзеркаллі / Л. Керрол ; пер. з англ. В. Корнієнко ; передмова О. Забужко ; худ. В. Єрко. — К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. — 264 с. — (Книги, які здолали час).

Що відбувається, коли казка не закінчується на третій сторінці? Коли добро перемагає зло лише після низки небезпечних і дивовижних пригод? Коли головний герой припускається помилок і виправляє їх, зовсім як звичайні хлопчики й дівчатка? Виходить — казкова повість. У серії “Книги, які здолали час” — найвідоміші казкові повісті у чудовому кольоровому оформленні.

Серйозний математик, філософ Чарльз Доджсон був ще й фотографом і письменником (писав під псевдонімом Льюїс Керрол). Його “Аліса в Країні Див” (1865) і “Аліса в Задзеркаллі” (1872), на перший погляд, являють собою літературну фольклорну казку. Але Керрол вводить до своїх чудернацьких оповідей нонсенс — і нісенітниця набирає змісту, стає важливою частиною образної системи. Пригоди маленької Аліси нагадують сон, в якому руйнується традиційний простір і час, звичні закони фізики, і навіть мова починає “божеволіти”. Водночас автор дивиться на світ весело і добродушно. Книга вважається одним із найкращих зразків літератури у жанрі абсурду, і вона справила великий вплив на розвиток жанру фентезі. В ній використані чисельні математичні, лінгвістичні, філософські жарти і алюзії; містить 11 віршів, більшість з яких є пародіями на популярні повчальні вірші і пісні того часу. Велика кількість сцен казки піддалися всебічному аналізу дослідниками з різних галузей знань.

Першим ілюстратором книги був сам Керрол, який намалював до неї 38 власних малюнків. Але для першої публікації видання автор звернувся до Джона Тенніела, і після обговорення кожного малюнка вийшло 42 чорно-білі ілюстрації. За 150 років існування і перевидання книги, її ілюструвало багато художників, у тому числі Сальвадор Далі у 1969р. (13 ілюстрацій), Туве Янссон у 1966р. (56 ілюстрацій), Грег Хільденбрандт у 1990р. Але найбільш популярними і найчастіше перевиданими залишаються ілюстрації Дж. Тенніела і перші кольорові ілюстрації Артура Рекхема.

Видання, яке ми пропонуємо читачам, проілюстрував відомий український художник Владислав Єрко (1962). Загальне визнання отримав завдяки ілюстраціям до книг К. Кастанеди, П. Коельо, Р. Баха. Видавництво “Софія” випустило окремий альбом його ілюстрацій до творів Пауло Коельо, які сам письменник визнав найкращими у світі. Дитячі книги видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» в оформленні В. Єрко постійно завойовують міжнародні та всеукраїнські призи, наприклад, “Снігова королева,  “Казки туманного Альбіону”.

У Великобританії перші відгуки на книгу Керрола були вельми критичними: за рідкісним винятком рецензенти відмовлялися вбачати хоча б деякий сенс в блуканнях Аліси. Відношення критиків почало мінятися на прихильне лише декілька десятиліть потому.

Казки про Алісу перекладені на більшість мов світу. Літературні оглядачі і перекладачі відзначають, що твір Керрола дуже складний для перекладання, тому що побудований на суто англійських каламбурах, жартах, фольклорі, лінгвістичних і філологічних тонкощах. При буквальному перекладі втрачається гумор і гра слів, а при асоціативному виходить вже зовсім інший твір. І до сіх пір не існує єдиного принципу перекладу казок Керрола. У 1971р. свій переклад твору російською запропонував радянський поет і дитячий письменник Борис Заходер, який зізнався, що це його найулюбленіша книга, яку він перечитував протягом 25 років, перш ніж взятися за її переклад.

Існує багато видань-продовжень про Алісу інших письменників. Наприклад, у творі 1984р. Г. Адера “Аліса по той бік голки” (Алиса в Заиголье), героїня через вушко голки потрапляє у країну, де мешкають різні казкові персонажі і Літери; Аліса письменника Джеффа Нуна з книги “Автоматична Аліса” подорожує сучасним Манчестером. До речі, образ Аліси та інших персонажів Керрола неодноразово використовував у своїх оповіданнях, романах, повістях відомий фантаст Роджер Желязни.

“Аліса в Країні Див” входить до списку “найбільш суто англійських” предметів і явищ, складеного міністерством культури, спорту і ЗМІ Великобританії.


Кэрролл Л. Алиса в стране чудес [Электронный ресурс] : аудиокнига mp3 / Л. Кэрролл ; текст читают М. Хворостова, О. Долонина, В. Бондарев. — К. : АудиоПланета. — 4.ч. 15 мин. — (Слушать легко и интересно).


Кэрролл Л. Алиса в Зазеркалье [Электронный ресурс] : аудиокнига mp3 / Л. Кэрролл ; текст читают М. Хворостова, О. Долонина, В. Бондарев. — К. : АудиоПланета. — 4 ч. 30 мин. — (Слушать легко и интересно).


Печатный вариант книги не потерял своей привлекательности. Тем не менее, аудиоверсия больше воздействует на воображение ребенка. Поэтому издательство «АудиоПланета» предлагает совершить незабываемое путешествие в страну чудес вместе с Алисой и встретиться со всеми героями этой сказки в живой и яркой форме. Аудиокнига — идеальный вариант, если родители заняты домашними делами и хотят на некоторое время занять своего ребенка интересным и полезным для развития делом.

Семилетняя Алиса — главная героиня сказок. Считается, что прототипом образа стала Алиса Плезенс Лидделл, хотя сам Кэрролл несколько раз упоминал, что образ не был основан на реальном ребёнке и является полностью вымышленным.

Как же появились на свет сказки об Алисе? 4 июля 1862 года Чарльз Доджсон и его друг Робинсон Дакворт в обществе трёх дочерей вице-канцлера Оксфордского университета Генри Лиделла тринадцатилетней Лорины, десятилетней Алисы и восьмилетней Эдит путешествовали на лодке по Темзе. Этот день, как впоследствии скажет английский поэт Уистен Хью Оден, «так же памятен в истории литературы, как 4 июля в истории Америки».

Прогулка началась от моста Фолли близ Оксфорда и завершилась в деревне Годстоу чаепитием. В течение всего пути Доджсон на ходу придумывал и рассказывал спутницам историю о маленькой девочке Алисе, отправившейся на поиски приключений. Девочкам история понравилась, а Алиса попросила Доджсона записать рассказ для неё. На следующий же день после поездки Доджсон начал писать рукопись. А через 2 года, в ноябре 1864г., подарил Алисе проиллюстрированную собственными 38 рисунками и состоящую всего из 4 глав рукопись под названием «Приключения Алисы под землёй», с подзаголовком «Рождественский подарок Дорогой Девочке в Память о Летнем Дне».

По прошествии времени, в 1928 году уже пожилая Алиса Лиделл была вынуждена продать рукопись на аукционе Сотбис за 15 400 фунтов стерлингов американскому коллекционеру А. С. Розенбаху. В 1946 году рукописная сказка снова попала на аукцион, где была оценеа в 100 тысяч долларов. По инициативе сотрудника Библиотеки Конгресса США Л. Г. Эванса был объявлен сбор пожертвований в фонд для выкупа книги. В 1948г. нужная сумма была собрана, рукопись выкуплена и передана в дар Британской библиотеке в знак признательности за роль британского народа во Второй мировой войне, где она хранится и по сей день.

«Алиса в стране чудес» была много раз экранизирована: впервые еще в 1903 году, это был черно-белый фильм, а потом практически каждое десятилетие —  только за одно десятилетие, в 80-е гг. 20 века вышло 14 фильмов и мультфильмов. По мотивам сказок об Алисе разработано множество компьютерных игр. Не так давно, в марте 2010 года появилась трёхмерная аркада «Alice in Wonderland», известная в России как «Disney. Алиса в Стране Чудес». Проект создан по мотивом экранизации Тима Бёртона, разработан компанией Etranges Libellules и издан в Америке и Великобритании фирмой Disney Interactive Studios.


Кристи А. Берег удачи : роман ; Мышеловка. Свидетель обвинения : пьесы / А. Кристи. — М. : АСТ ; Транзиткнига, 2004. — 397 с.

Агата Мэри Кларисса Маллоуэн (1890-1976), урождённая Миллер, более известная по фамилии первого мужа как Агата Кристи, относится к числу самых известных в мире авторов детективной прозы и является одним из самых публикуемых писателей за всю историю человечества (после Библии и Шекспира). Опубликовано более 60 ее детективных романов, 6 психологических романов и 19 сборников рассказов.

Её родители были состоятельными переселенцами из Соединённых Штатов. Первый роман А. Кристи — «Таинственное происшествие в Стайлз» —  опубликован в 1920 году. Существует версия, что причиной ее обращения к детективу стал спор с уже проявившей себя как литератор старшей сестрой Мадж: Агата была уверена, что тоже сможет создать достойное публикации произведение.

В 1956 году Агата Кристи была награждена орденом Британской Империи, а в 1971 году за достижения в области литературы удостоена звания Кавалердама  ордена Британской Империи. В 1958 году писательница возглавила английский Детективный клуб. Автобиография Агаты Кристи, которую она окончила в 1965 году, заканчивается словами: «Спасибо тебе, Господи, за мою хорошую жизнь и за всю ту любовь, которая была мне дарована».

В своем интервью британской телекомпании BBC Агата Кристи рассказывала, что проводит вечера за вязанием в обществе друзей или семьи (совсем как мисс Марпл!), а в это время в голове у неё идет работа по обдумыванию новой сюжетной линии. К моменту, когда она садилась писать роман, сюжет был готов от начала до конца. Сама писательница лучшим своим произведением считала роман «Десять негритят». Читатели также оценили книгу — у неё самые большие продажи в магазинах, однако для соблюдения политкорректности сейчас она продаётся под названием «И никого не стало». Самые популярные персонажи Агаты Кристи — сыщик Эркюль Пуаро, герой 33 романов (в том числе «Берег удачи») и 54 рассказов, и детектив-любитель пожилая мисс Марпл, прообразом которой была бабушка писательницы. По словам внука писательницы, Мэтью Причарда, из придуманных ею героев Кристи больше нравилась мисс Марпл — «старая, умная, традиционная английская леди». Во время Второй мировой войны Кристи написала два романа «Занавес» и «Спящее убийство», которыми предполагала закончить серии романов об Эркюле Пуаро и Мисс Марпл, соответственно.

Пьесе Агаты Кристи «Мышеловка», впервые поставленной в 1952г.,  принадлежит рекорд по максимальному числу театральных постановок. На десятилетнем юбилее пьесы в Театре Амбассадор в Лондоне, писательница призналась, что «не считает пьесу лучшей для постановки в Лондоне, но публике нравится, и она сама ходит на спектакль несколько раз в год».

По мотивам книг Агаты Кристи выпущена трилогия компьютерных игр в жанре квеста, а также казуальные игры. Практически все ее произведения были не раз экранизированы.


Олдридж Д. Последний дюйм / Д. Олдридж. — М. : Оникс 21 век, 2004. —  283 с. — (Золотая библиотека).

В книгу английского писателя, австралийца по происхождению Джеймса Олдриджа (родился в 1918г.) вошли замечательные рассказы для подростков «Последний дюйм», «Мальчик с лесного берега» и роман «Охотник».

В Австралии писатель провел настоящее «том-сойеровское» вольное детство, полное приключений, о которых можно прочитать в его произведениях. В 20 лет Джеймс отправился покорять Лондон. Во время Второй мировой войны в качестве военного корреспондента побывал во многих странах (в Норвегии, Греции, Египте, Ливии, Иране и т.д.) и на многих театрах войны. В 1944г. посетил Советский Союз, где провел почти год. Начиная с 1940-х написал ряд прозаических произведений. В июне 1953 г. Всемирный Совет Мира присудил Джеймсу Олдриджу за роман «Дипломат» золотую медаль, что стало свидетельством признания мировой общественностью важности заслуг этого выдающегося общественного деятеля и писателя.

Роман «Охотник» автор посвятил канадским охотникам и фермерам, сохранившим в трудных условиях их существования благородство и чистоту души. Главные персонажи — индеец Боб и охотник Рой Мак-Нэйр, в дружбе которых раскрываются их отзывчивость и человечность. Прекрасны в романе описания суровой природы, среди которой живут, борются и побеждают герои Олдриджа. Газета «Дейли уоркер» писала: «Охотник» — прекрасно построенный роман, отражающий надежду, борьбу и победу человека над отчаянием...».

Рассказ «Последний дюйм» — одно из известнейших произведений Дж. Олдриджа, экранизированный в 1959г. Всего лишь 13 листов текста, очень простой сюжет, но одновременно очень эмоционально насыщенное произведение. Отец, в прошлом опытный летчик, теперь подрабатывающий подводными киносъемками, и его 10-летний сын, каждый из которых живет своей жизнью, не имеют никаких общих интересов, относятся друг к другу с полным равнодушием, попадают в экстремальную ситуацию на диком побережье Акульей бухты. И от маленького Дэви, его силы воли, мужественности и сообразительности зависит их дальнейшая жизнь. Бен, который впервые в жизни не может действовать физически, начинает внутреннюю работу: он пытается понять чувства своего сына, пытается научить его думать и действовать самостоятельно. Удастся ли им найти взаимопонимание и выбраться из безнадежной ситуации? «Последний дюйм» в названии — это расстояние, которое разделяет отца и сына, расстояние к их пониманию друг друга. «В моих книгах главная тема всегда одна и та же —  выбор, — писал Олдридж. — Выбор пути, выбор действия, выбор мировоззрения».

Тема детства и юности является важной темой в творчестве Джеймса Олдриджа, которую раскрывают наилучшие романы, повести и рассказы последнего тридцатилетия. К ним принадлежат повести «Мой брат Том. История одной любви», «Удивительная история Лили Стьюбек» и «Настоящая история МакФи», «Удивительный монгол», рассказ «Мальчик с лесного берега».

Главный герой рассказа «Мальчик с лесного берега» — 11-летний Эдгар, едва умеющий читать и живущий со своим отцом-дровосеком в 4 милях от города. Он мечтает «переплюнуть» городского юношу Тома Вудли, который был всюду первым, а Эдгар всегда последним. Том, в отличие от Эдгара, из богатой семьи, и учится хорошо, и в спорте преуспевает, и в церковь исправно ходит, и все в городе его любят, «даже учителя и полицейские». Только в лесу Эдгар чувствовал свое превосходство, пока Том, однажды приехав на пикник, не подстрелил лисицу и не поймал 15-фунтовую треску, чем глубоко задел чувства Эдгара, которому еще никогда не удавалось сделать ни того, ни другого. Остро ощущая свою никчемность и неполноценность, его единственным и заветным желанием становится убить лисицу и поймать 20-фунтовую треску. Помочь ему в этом берется старый Рой Кармайкл, в далеком прошлом капитан колесного парохода «Рэнг-Дэнг», живущий на берегу реки в паровом котле с этого парохода. После сомнительно успешных попыток, ссор с Роем и терзаний по ночам, Эдгар приходит к выводу, что «ошибался, когда надеялся, убив лису, разрешить загадку жизни, мучившую меня после истории с треской... Не в рыбе было дело и не в лисе, не в Томе Вудли и не в городских мальчишках... Да, жизнь — это жизнь; но я одолел ее». После чего он успокоился и ощутил себя счастливым, хотя и не мог до конца объяснить почему.


Оруэлл Д. 1984 : роман. Скотный Двор : сказка-аллегория / Д. Оруэлл. —  М. : АСТ, 2009. — 361 с. — (Книга на все времена).

Джордж Оруэлл (настоящее имя — Эрик Артур Блэр, 1903-1950гг.) —  родился в Индии в семье британского торгового агента; автор 8 романов, нескольких поэм, множества эссе и статей. Наиболее известен как автор антиутопического культового романа «1984» и повести «Скотный двор». Был участником Гражданской войны в Испании 1936-1939гг. Во время Второй мировой войны вел антифашистскую программу на Би-би-си. С 1935 года публиковался под псевдонимом Джордж Оруэлл.

В повести «Скотный двор» (1945г.) показал перерождение революционных принципов и программ. «Скотный двор» — это повесть-притча, полная юмора и сарказма, это аллегория на революцию 1917 года и последующие события в России. Может ли скромная ферма стать символом тоталитарного общества? И каким увидят это общество его «граждане»-животные, обреченные на бойню?

В повести изображена эволюция состояния животных, изгнавших со скотного двора его владельца — жестокого мистера Джонса, от безграничной свободы к диктатуре свиньи по кличке Наполеон. Агрессивный кабан Наполеон после восстания и изгнания своего главного соперника Снежка, получает единоличную власть на Скотном дворе и начинает использовать репрессии для усиления личной власти и подавления инакомыслия.

Постепенно, одну за одной, Наполеон исправлял, а затем и вовсе отменил все 7 заповедей, провозглашённых животными ранее: тот, кто ходит на двух ногах — враг; тот, кто ходит на четырёх ногах или имеет крылья — друг; животное не носит одежду; животное не спит в кровати (позднее добавлено «с простынями»); животное не пьёт спиртного (позднее добавлено «сверх меры»); животное не убьёт другое животное (позднее добавлено «без причины»). А последняя, седьмая заповедь — «все животные равны» — приняла следующий вид: «Все животные равны. Но некоторые животные равнее других». Это выражение Дж. Оруэлла впоследствии стало афоризмом и синонимом социального неравенства.

Конец произведения пессимистичен: на ферме утверждается новая элита — свиньи. Постаревшего рабочего коня, олицетворяющего рабочий класс, руководящие свиньи сдают на бойню, а его шкуру пропивают с соседями-капиталистами. Свиньи перестают отличаться от людей, а люди от свиней.

В 1977 году группа «Pink Floyd» выпустила по мотивам повести альбом «Animals».

Написанный в 1949г. роман-антиутопия «1984» стал идейным продолжением «Скотного двора». Что страшнее: доведенное до абсурда общество потребления или доведенное до абсолюта общество идеи? Оруэлл изобразил возможное будущее мировое общество как тоталитарный иерархический строй, основанный на физическом и духовном порабощении, пронизанный всеобщим страхом, поощряющий доносительство. В этой книге впервые прозвучало крылатое выражение «Большой брат следит за тобой». Наиболее популярная цитата из романа — «Свобода — это возможность сказать, что дважды два — четыре. Если дозволено это, все остальное отсюда следует». По Оруэллу, нет и не может быть ничего ужаснее тотальной несвободы. А знаменитая формула «дважды два равняется пяти» Оруэллу пришла на ум, когда он услышал советский лозунг «пятилетку в четыре года».

Причины, по которым автор остановился на названии «1984», до конца не ясны. Наиболее распространённым является мнение, что год действия романа избран простой перестановкой последних двух цифр года завершения написания романа — 1948. Название романа, его терминология и даже имя автора впоследствии стали нарицательными и употребляются для обозначения общественного уклада, напоминающего описанный в «1984» тоталитарный режим.

Описанное в романе общество полностью отрицает свободу и автономию личности. Для него характерны: концентрация власти в руках одной партии, направляемой вождём; безраздельная монополия на средства коммуникации; считаемая единственно верной идеология; полный контроль за общественной и частной жизнью; постоянные поиски врагов, с которыми ведется непримиримая война. В этом обществе всем управляют министерства с яркими названиями, которые противоречат их сути. Министерство мира отвечает за проведение военных действий.  Министерство правды занимается фальсификацией статистических данных, исторических фактов на всех уровнях информирования населения о всех областях жизни. Министерство изобилия нормирует и контролирует поставки еды, товаров и предметов быта, постоянно сокращая наименования и уменьшая их доступность. Министерство любви занимается контролем, арестами и перевоспитанием «мыслепреступников».
Как признавался сам писатель, «я убеждён также, что тоталитарная идея живёт в сознании интеллектуалов везде, и я попытался проследить эту идею до логического конца. Действие книги я поместил в Англию, чтобы подчеркнуть, что англоязычные нации ничем не лучше других и что тоталитаризм, если с ним не бороться, может победить повсюду».

В 1953, 1956 и 1984 годах по роману были сняты одноимённые фильмы. В 2003 году роман «1984» занял восьмое место в списке «200 лучших книг по версии BBC». В 2009 году газета «The Times» включила роман «1984» в список 60 лучших книг, опубликованных за последние 60 лет. Журнал «Newsweek» поставил роман на второе место в списке ста лучших книг всех времён и народов.


Сабатіні Р. Одіссея капітана Блада [Електронний ресурс] : аудіокнига mp3 / Р. Сабатіні ; текст читає Л. Уласовська. — К. : МА «Наш формат». — 14 год. 37 хв. — (Книга вголос).

Сабатіні Р. Хроніка капітана Блада [Електронний ресурс] : аудіокнига mp3 / Р. Сабатіні ; текст читає Л. Уласовська. — К. : МА «Наш формат». — 9 год. 39 хв. — (Книга вголос).

Захоплення історією з'явилося у Сабатіні ще з дитинства, а потім вона стала предметом його професійної цікавості: теми моря, пригод вільних корсарів були присутніми в багатьох творах письменника. Але найбільш яскраво вони втілені в романі «Одіссея капітана Блада», який відразу приніс йому всесвітню популярність і згодом неодноразово був екранізований. Сабатіні назвав пригоди свого персонажа саме одіссеєю тому, що в долі та в характері капітана Блада багато що нагадує героя давньогрецького епосу: мандри островами, відвага та хитрість корсара-джентльмена, далекого від злоби, жорстокості, корисливості, несправедливості.

Пригоди Пітера Блада, за освітою бакалавра медицини, починаються з його арешту урядовими військами і звинуваченні у державній зраді. Його разом з іншою тисячею бунтівників відправляють в південні колонії — на Барбадос, де його продають у рабство. Але завдяки лікарській майстерності він стає власним лікарем родини губернатора, а згодом разом ще з двадцятьма товаришами втікають і захоплюють іспанський корабель...

Капітан Блад впевнений, що “людину слід оцінювати не за його здатність замислювати великі справи, а за те, наскільки він вміє розпізнати зручний випадок і своєчасно скористатися ним”. Пригоди капітана Блада виявилися настільки популярними, що письменник написав ще дві книги-продовження: “Хроніка капітана Блада” та “Удачі капітана Блада”. У другій частині трилогії капітан Блад разом з 20 каторжниками-втікачами прибув на захопленому ними іспанському кораблі на острів Тортугу, який був притулком для всіх піратів. Але тут їм приходиться протистояти хитрощам і силі капітана Істерлінга. А далі — ціла низка пригод на різних островах: звільнення матросів з тюрми, допомога англійським поселенцям відбити атаку іспанців, зрада соратника, похід за золотом, любовні трикутники і дуелі...


Свіфт Д. Мандри Гуллівера / Д. Свіфт ; худ. В. Єрко. — К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. — 382 с. — (Книги, які здолали час).

Свіфт Д. Мандри Лемюеля Гуллівера [Електронний ресурс] : аудіокнига mp3 / Д. Свіфт ; текст читає С. Пламадяла. — К. : МА «Наш формат». — 8 год. 54 хв. — (Книга вголос).

У формі фантастичної оповіді про подорожі Гуллівера до різних вигаданих країн Джонатан Свіфт (1667-1745) висміює державний лад та суспільні порядки сучасної йому Англії, виступаючи непримиренним ворогом брехні, лицемірства й тиранії. На жаль, світ і люди в ньому майже не змінюються, тому «Мандри Гуллівера» сприймаються дуже актуально завжди і в кожній країні.

Джонатан Свіфт — письменник-сатирик, церковний діяч, публіцист. Свіфт отримав найкращу з доступних в Ірландії того часу освіту: спочатку в школі, потім у Трініті-коледжі Дублінського університету. Вибух насильства, що захлеснула Ірландію в 1689 році, змусив Свіфта шукати притулку в Англії, де він став секретарем сера Вільяма Темпла, відставного дипломата і літератора. У 1692 році Свіфт отримує звання магістра в Оксфорді, а через 2 роки приймає духовний сан англіканської церкви і призначається священиком в невеличке ірландське поселення Кілрут. Але “стомившись своїми обов'язками вже через декілька місяців”, повертається на службу до сера Темпла. Після смерті свого покровителя і довгих безуспішних пошуків нового місця роботи Джонатан Свіфт приймає пропозицію стати служителем собору Святого Патріка в Дубліні.

У 1702 році Свіфт отримує ступінь бакалавра богослов'я. В ці роки він часто відвідує Англію, заводить знайомства в літературних колах. У 1704 році публікуються його сатиричні повісті-притчі “Казка бочки” і “Битва книг”. В останні роки життя письменник страждав від серйозного душевного розладу. І більшу частину свого статку він заповів використати на створення лікарні для душевнохворих. “Госпіталь Святого Патріка для імбецилів” було відкрито в 1757 році у Дубліні, сьогодні це найстаріша в Ірландії працююча психіатрична клініка.

У 1726 році вийшли перші два томи “Мандрів Гуллівера”, але без вказівки імені
справжнього автора. Наступного року були опубліковані останні 2 томи. Книга користувалася небаченим успіхом; лише за декілька місяців вона перевидавалася 3 рази. Безсмертний роман англійського сатирика ось уже кілька століть вражає, захоплює і дивує читачів усіх континентів. У ньому майстерно описуються незвичайні мандрівки хірурга і капітана Лемюеля Гуллівера, який потрапляє до фантастичних країн: Ліліпутії, населеної маленькими ліліпутами з безглуздою зарозумілістю; Бробдінгнегу, де живуть велетні, нічим не кращі за ліліпутів; повітряного острову Лапути, де всі без виключення “перевантажені” глибокими міркуваннями і стурбовані розв'язанням псевдонаукових задач; держави Гуїгнгнмів, де Джонатан Свіфт дозволяє читачеві зробити власні висновки і віддати симпатії огидним і бездуховним людиноподібним йєху, чи їх моральним антиподам, химерно відтворених у формі коней.

Дотепно і жваво відтворено мораль і побут жителів вигаданих країн. Водночас це іронічні та сумні роздуми про долю усього людства, його духовні вади, недосконалість будь-якого суспільного строю.


Скотт В. Айвенго [Електронний ресурс] : аудіокнига mp3 : в 2 cd / В. Скотт ; текст читає М. Міскун. — К. : МА «Наш формат». — 16 год. 33 хв. — (Книга вголос).

Вальтер Скотт (1771-1832) народився в Единбурзі, в родині шотландського баронета, заможного юриста. Дитиною захворів на дитячий параліч, втратив рухливість правої ноги і назавжди залишився кульгавим. При слабкому здоров'ї, мав феноменальну працездатність: як правило, публікував не менше двох романів на рік. Протягом понад тридцятирічної літературної діяльності письменник створив двадцять вісім романів, дев'ять поем, безліч повістей, літературно-критичних статей, історичних праць.

У 42 роки письменник вперше подав на суд читачів свої історичні романи. Скотт шукав свій власний шлях: готичні романи не задовольняли його надмірним містицизмом, антикварні — незрозумілістю для читача. Після довгих пошуків Скотт створив універсальну структуру історичного роману, провів перерозподіл реального й вигаданого так, щоб показати, що не життя історичних осіб, а постійний рух історії, який не може зупинити жодна з видатних особистостей. є справжнім об'єктом твору. Історичних особистостей письменник перевів у площину тла, а на авансцену подій вивів вигаданих персонажів.

Дія одного з найкращих романів Вальтера Скотта, історичного роману «Айвенго» відбувається в ХІІ ст. Через 150 років після завоювання Англії норманами країну і далі роздирають гострі суперечності і нескінченні війни. Прагнення короля Річарда Левове серце припинити ворожнечу і об'єднати країну викликає постійний супротив бунтівних феодалів. На тлі запеклої боротьби за цілісність країни розгортається захоплююча романтична історія кохання доблесного лицаря Айвенго і прекрасної леді Ровени.

Молодий лицар Айвенго в одязі пілігрима таємно повертається з хрестового походу. Його позбавили спадщини та доброго імені, розлучили з дамою серця леді Ровеною. На пишних лицарських турнірах і у кровопролитних облогах замків він відновлює справедливість своїм вірним мечем. Пліч-о-пліч із ним виступають благородний розбійник Робін Гуд, чернець Тук і таємничий Чорний рицар, який своєю могутністю нагадує короля Річарда Левове серце...

Ця аудіокнига буде цікава всім без виключення — і підліткам, і молоді, і людям похилого віку. Текст подано без скорочень.


Бажаємо вам приємних літературних мандрів Великобританією!

Интересная статья? Поделись ею с другими:


RSS-підписка

Підписка на публікації

Введіть ваш email:

Delivered by FeedBurner


Прозорро - публічні закупівлі

Я МАЮ ПРАВО!

Единая страна!
.