Краєзнавчий калейдоскоп - Карта творчості
20.12.2019 09:41 Обновлено 20.12.2019 09:50
Взявши участь в обласному молодіжному конкурсі “Творимо імідж громади разом”, я хотіла розповісти про видатну і творчу особистість, шановану людину нашого селища. Талановитих і розумних земляків у нас багато. Кого ж вибрати? І тут мені підказали: “А ви навідайтесь до Петра Яковича Іщенка. Йому є про що вам розповісти”.
І ось я разом з молодшими друзями з восьмого класу і шкільним бібліотекарем в гостях у Петра Яковича. Він зустрів нас привітно. Дізнавшись про мету візиту, відразу заперечив, що ніякий він не видатний, а звичайний, яких сотні в селищі. Втім, погодився з нами поспілкуватися.
З розповіді Петра Яковича Іщенка ми дізналася, що народився він на Луганщині. Дитинство припало на роки Другої світової війни, з родиною пережив річну окупацію. Після закінчення школи навчався в професійно-технічному училищі на токаря, потім були служба в армії, навчання в будівельному технікумі і робота на будівництві Новокільської зрошувальної системи, Червакської гідроелектростанції в Узбекистані.
Закінчив Макіївський будівельний інститут, і в 1973 році доля привела Петра Яковича та його сім’ю до селища Ольшанське. Інженер-будівельник за фахом, він як начальник відділу капітального будівництва забезпечував та контролював будівельні роботи промислових і житлових об’єктів селища. Декілька років був командиром ДНД (народної дружини) на громадських засадах. Після робочого дня організовував охорону громадського порядку, допомагав міліції. Був активним учасником художньої самодіяльності, грав на баяні, співав у хорі та виконував соло. Був активістом у всіх сферах громадського життя селища. Це, мабуть, і стало мотивацією висунення П. Я. Іщенка головою виконкому селищної ради.
Вісім років він плідно виконував накази своїх виборців — мешканців селища. Разом з громадою йому вдалося ввести в дію новий сучасний Будинок культури зі спортивним залом, центральну котельню, аптеку, пошту, магазин, ФАП в селі Тернувате, чотири п’ятиповерхових будинки. Благоустрій, медичне обслуговування, робота школи, забезпечення населення продовольчими та промисловими товарами, місцями у дошкільних закладах — все це вимагало організованості, потребувало чимало зусиль та часу.
Є що згадати і чим пишатися Петру Яковичу за цей період життя. Він був і залишається людиною з різнобічними інтересами: спортсмен, шахіст, музикант, поет. Є ще одне захоплення, особливе, ще з шкільних часів, — фотографія. Хобі переросло у професійну діяльність і стало особливою сторінкою його біографії, плідної виховної роботи з молоддю.
Звичайний шкільний фотогурток перетворився на фотостудію, школу художньої фотографії “Зеніт”, яка випустила в світ понад чотири сотні вихованців. Вони не лише отримали необхідні теоретичні знання, значну практику, а й мали змогу спілкуватися зі знаними фотомайстрами. Вихованці студії радували свого наставника здобутками. Чотирнадцять разів “зенітівці” посідали перші місця на обласних конкурсних змаганнях. Юні майстри з сільської глибинки ставали учасниками і призерами найавторитетніших всеукраїнських конкурсів. Серед них — Олена і Валерія Кілімови, Ніна Тараненко, Анастасія Петрик, Олександр Булах, Максим Головатюк, Сергій Ярошенко, Ірина Латинська. А для Івана Чуплана та Єгора Арістова фотосправа стала улюбленою професією.
Сім років поспіль у конкурсах і на дитячих фестивалях України ольшанські “зенітівці” здобували призові місця. А в 2009 році посіли І місце. Робота “Моя мама краща всіх” лауреатки І Всеукраїнського фотоконкурсу “Світ дитячої мрії”, вихованки фотостудії Олени Кілімової була використана в соціальній рекламі “Дитинство без насильства” Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді Міністерства України у справах молоді та спорту.
Фотороботи П. Я. Іщенка та його учнів прикрашають фойє школи, Будинку культури, селищної ради. Вони відображають красу природи, життя ольшанської громади.
За плідну працю та вагомі внески в життя селища і всієї області Петро Якович був неодноразово нагороджений подяками, грамотами, кубками. Обласне управління освіти відзначило його медаллю “Відмінник освіти України” за багаторічну і плідну працю, виховання підростаючого покоління.
Втім, головною нагородою для Петра Яковича є пошана та любов його учнів, які не забувають і часто відвідують свого наставника. І він взаємно вдячний їм за тепло й турботу.
Спілкуючись з Петром Яковичем, ми переконались, що нам пощастило зустрітися з гідною людиною, життя якої може бути прикладом для всіх.
Незабаром ольшанська громада вітатиме героя нашої розповіді з 80-літнім ювілеєм. Здоров’я та довголіття бажаємо Петру Яковичу. У такому поважному віці він не втратив бадьорості, інтересу до справ нашої громади, до виховання молоді. Він сучасний і небайдужий, його хвилює усе, чим живе країна. Про це свідчать і рядки його поезії:
Ольшанцям
Всі ми — діти України,
Нас з’єднала доля
В ці скрутні, лихі години
Здобувати волю.
Здобувати-будувати
Новую державу,
Щоб нащадкам передати
Виборену славу.
Щоб вони не знали бідність,
Яку ми терпіли,
Щоб були ольшанці гідні
Неньки України.
Щоби завжди пам’ятали
Героїв Майдану,
Які кров’ю окропили
Скинуті кайдани.
Матеріал підготовлено Рябєвою Євгенією Павлівною, студенткою І курсу Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, смт. Ольшанське Ольшанської селищної ОТГ Миколаївського району, в рамках обласного молодіжного конкурсу-2019 “Творимо імідж громади разом” (заохочувальний приз).
| < Попередня | Наступна > |
|---|