Яків Булавицький

Яків Булавицький — миколаївський художник, один із найяскравіших представників сучасного мистецького середовища півдня України. Член Національної спілки художників України, переможець низки всеукраїнських мистецьких конкурсів. a

 

Народився 1 березня 1973 року в Миколаєві у родині відомого українського графіка, живописця та скульптора Івана Булавицького. Першу художню освіту Яків здобув у Миколаївській художній школі. Згодом навчався в Одеському державному художньому училищі імені М. Б. Грекова, а потім — у Національній академії мистецтв у Болгарії на факультеті витончених мистецтв (спеціальність «живопис»). Саме болгарський період справив значний вплив на формування його творчого стилю: у роботах митця з’явилися елементи символізму, візантійської пластики та архаїчної образності.

 

Від кінця 1980-х років Яків Булавицький активно бере участь у виставках в Україні та за кордоном. Його персональні виставки експонувалися в Миколаєві, Києві та Одесі. У 2005 році митець відвідав Венеційське бієнале у складі української делегації.

 

Художник працює у жанрах станкового живопису, іконопису, храмового монументального розпису та мультимедійного мистецтва. Особливість творчості Якова Булавицького — постійний експеримент. Митець працював не лише з традиційним полотном, а й з нестандартними матеріалами, зокрема з парашутною тканиною. У його творчості органічно поєднуються історичні та міфологічні мотиви, скіфська й слов’янська символіка, християнська духовність, елементи сучасної масової культури, іронія і соціальна критика. Серед найвідоміших циклів художника: «Велике сонце Скіфії», «Святе коріння», «Венеція», «Шануємо предків». 

 

Особливе місце у творчості Якова Булавицького посідають мультимедійні та концептуальні проєкти. Найвідоміший із них — «Потьомкінські мар’яжі», присвячений жіночій ідентичності в Миколаєві та впливу історії міста на сучасну культуру. Проєкт поєднував живопис, інсталяцію та соціальну іронію. Ще одним резонансним циклом став проєкт «Конфеті для Героя», у якому художник досліджував вплив телебачення й масової культури на свідомість людини. Окремим напрямом діяльності Якова Булавицького було церковне мистецтво. Митець займався іконописом та брав участь у розписі храмів Миколаївщини. Водночас він прагнув осучаснювати духовне мистецтво, поєднуючи традиційну православну естетику із символами сучасного життя.

 

У 2006 році Яків Булавицький разом із батьком заснував у Миколаєві артгалерею «Апрель-В». Її відкриття ознаменувалося презентацією нового проєкту художника «Індіанці й українці». Галерею було створено в переобладнаній квартирі родини Булавицьких, і згодом вона стала неформальним культурним простором міста, де регулярно оновлювалися експозиції та відбувалися мистецькі події.

 

У 2019 році Яків Булавицький за підтримки громадської організації «Миколаївщина в майбутнє» презентував авторську дизайн-студію стрітарту. Новий проєкт під назвою «Арт-піксель» поєднав кілька попередніх проєктів митця та мав на меті винести мистецтво на вулиці міста.

 

Роботи художника зберігаються у Миколаївському обласному художньому музеї імені В. В. Верещагіна, Національному художньому музеї України та приватних колекціях в Україні й за кордоном.

 

 

Про Якова Булавицького в ЗМІ:

 

Все начинается с маленького пикселя: презентация новой авторской дизайн-студии Якова Булавицкого под названием “Арт-пиксель” // Вечерний Николаев. — 2019. — № 41 (28 мая). — С. 5.

 

Гаврилов С. Street-art Якова Булавицкого – николаевский рецепт от пространственной депрессии: презентация проекта “Арт-Пиксель” николаевского художника Якова Булавицкого / С. Гаврилов // Южная правда. — 2019. — № 41 (30 мая). — С. 6.

 

Наточа Е. За чудом к художнику / Е. Наточа // Вечерний Николаев. — 2012. — № 146 (20 дек.). — С. 5.

 

 

Електронні ресурси:

 

Булавицький Яків Іванович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. — Електрон. дані. — Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AF%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87. — Назва з екрана. — Дата останньої правки: 10.03.2024. — Дата перегляду: 29.05.2026.

 

Булавицький Яків Іванович [Електронний ресурс] // Миколаївська обласна бібліотека для дітей. — Електрон. дані. — Режим доступу : https://mykoodb.org.ua/moya-mykolayivshhyna/suzir-ya-myttsiv-mykolayivshhyny/bulavytskyj-ya-i/. — Назва з екрана. — Дата перегляду: 29.05.2026.

 

Булавицький Яків Іванович. Живописець [Електронний ресурс] // Миколаївська обласна організація Національної спілки художників України. — Електрон. дані. — Режим доступу : https://moonshu1970.wixsite.com/nikart/blank-urnht. — Назва з екрана. — Дата перегляду: 29.05.2026.

 

Булавицький Яків Іванович. Ольвійське джерело. 1991 [Електронний ресурс] // Хмельницький обласний художній музей. — Електрон. дані. — Режим доступу : https://xoxm.art/creation/olvijske-dzherelo/. — Назва з екрана. — Дата перегляду: 29.05.2026.