Краєзнавчий калейдоскоп Легенди рідного краю Легенда про бейкушську криницю / упор. Т. Олейніченко. — с. Чорноморка, Очаківський район Миколаївської області, 2020.
Краєзнавчий калейдоскоп - Легенди рідного краю
30.01.2020 13:32
Наші діди та прадіди були добрими господарями. Саме вони залишили спадщину, яка в наших краях така життєво необхідна – це криниці з джерельною водою, викладені каменем.
Свого часу турецькі загарбники цінували наш край за багатство природи: землю — за родючість, воду — за цілющі властивості та смакові якості. Тюркською мовою назва “Бейкуш” перекладається як “великий куш”. “Бей” турецькою означає багатий, великий; “куш” — кут, місцевість, сторона. Отож, разом і означає: багата місцевість — Бейкуш. І криницю на Малому Бейкуші з давніх часів по цей день жителі величають “бейкушською”.
Шукали воду методом “лози”. Такі місця водяних потоків знаходяться в балках і спрямовані у бік лиману і Чорного моря. Люди займалися виноградарством. А виноградна лоза потребує не тільки гарячого сонця, а і чистої джерельної води.
Пошуками води займалися особливі люди — “лозошукачі”. Такий спосіб пошуку водяних потоків під землею відомий з прадавніх часів, використовується і в наші часи.
З криниці, яку згодом відшукали школярі, брали воду жителі двох вулиць. В голодні 30-ті роки, в лихолітні часи Другої світової війни криниця була надійним джерелом цілющої води, яка вгамовувала не тільки спрагу, а й надавала сил і енергії людині. Сторожили кажуть, що “як п’єш воду з цієї криниці, то не можеш напитися: така вона смачна”. При цьому згадують дідів та прадідів, які громадою викопали та збудували криницю для потреб усіх людей.
Записано від місцевої жительки Віри Григорівни Кучеревської в липні 2009 року
| < Попередня | Наступна > |
|---|
