Головна | Афіша | E-FreeLibrary | Каталог | Блог | Контакти

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Храми Миколаївщини - Веселинівський район

Церква святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії знаходиться в селі Новокатеринівка Веселинівського району Миколаївської області (вул. Ювілейна, 6). Настоятель — протоієрей Іоан Фечко. Храм діючий.

Новокатеринівка — село порівняно молоде. В 1925 році тут був хутірець з 5-6 будинків, і проживали на хуторі німецькі переселенці. В 1944 році після звільнення Миколаївщини від нацистських окупантів переселенці змушені були покинути хутір. Почалося друге заселення цих земель переселенцями з різних областей України. В селі проживали представники чотирнадцяти національностей: українці, білоруси, росіяни, молдовани, узбеки, казахи, чуваші, мордвини та інші. Їх об’єднувало будівництво нового життя в післявоєнний час.

У селі і раніше, і зараз добре працюють клуб, бібліотека, школа, дитячий садочок, але не було церкви. По необхідності люди їхали в церкви до сусідніх сіл. Лише за незалежності народ потягнувся до віри, виникла необхідність в церкві. Однакові думки різних людей притягуються і підсилюють одна одну. Побудова церкви стала метою новокатеринівців, і почалася робота по підготовці до будівництва церкви в селі. Дякуючи священику Іоану Фечку, людині наполегливій, цілеспрямованій, обдарованій високим моральним духом, в селі таки було збудовано церкву.

Отець Іоан ініціював збір коштів на будівництво церкви. Цю ідею підтримав і Іван Федорович Жулинський, керівник ПрАТ «Миколаївський». Так сталося, що в самому центрі села була вільна ділянка землі, яку й передали громаді села під будівництво церкви. Руїни будинку на цій території прибрали, поставили хрест, де впродовж трьох років проводилися служби під відкритим небом.

Наступним кроком було спорудження хреста на в’їзді в село. Після узгодження всіх питань було отримано дозвіл, і на в’їзді до села насипали пагорб для установки хреста. Пагорб залишили на деякий час для ущільнення, а 27 листопада 2012 року відбулося встановлення хреста. Саме в цей день І. Ф. Жулинський запропонував селянам побудувати церкву. Розпочався збір коштів на її будівництво. Кошти збирали всією громадою та передавали в контору підприємства ПрАТ « Миколаївське» Сергієвій Т. Є.

Група жінок декілька років поспіль на Різдво колядували і передавали зібрані кошти на церкву. Однак грошей все одно катастрофічно не вистачало. Отець Іоан запропонував купити будинок і перебудувати його на церкву. Такий будинок знайшовся по вулиці Ювілейній, 6. Домовилися за ціну в 2 тис. доларів за курсом 8 грн 40 коп, до кінця 2013 року дану суму зібрали, і громада викупила будинок.

Треба було розпочинати будівництво, а грошей не вистачало. Знову йшли колядники, знову зверталися до жителів села за допомогою. Зібрали більше 6 тис. грн., на які закупили матеріали для будівництва. Запросили майстрів І. Посоленика та С. Киртюка з Львівської області, вони мали вести будівництво. Оглянувши будинок та прибудинкову територію, майстри намітили план робіт. Треба було розібрати господарчі будови, розчистити майданчик. Потім запросили архітектора для надання рекомендацій щодо вибору місця для дзвіниці та прибудови притвору.

Навесні почалися роботи по прибиранню території церкви. Працювали всі, хто мав вільний час. У толоках брали участь пенсіонери, молодь, старші діти. Праця була нелегкою, але атмосфера була дружня. Святе Воскресіння Хрестове 20 квітня 2014 року святкували біля хреста. Отець Іоан наполегливо запрошував новокатеринівців відвідати свято храму Покрови Пресвятої Богородиці в с. Піщаний Брід, куди мав прибути єпископ Первомайський та Вознесенський Олексій. Представники громади зустрілися з єпископом Олексієм, який після приватної розмови дав благословення на будівництво церкви, зазначивши, що, насамперед, храм будується в душі кожної людини.

Робота закипіла ще з більшим завзяттям і натхненням. 22 травня 2014 року в село привезли ікону з мощами святого Миколая. Оскільки церква ще була не добудована, все відбувалося в центрі села, біля хреста. До святині прийшли долучитися майже всі — від малого до великого. А 19 серпня, у свято Преображення Господнього, церква отримала свою назву — на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Від імені залежить дуже багато: ім’я об’єднує, дає надію, укріпляє віру.

На будівництво церкви знову потрібні були гроші, і знову здійснювалися подвірні обходи, знову люди вносили пожертви на будівництво. Зібрали більше 7 тис. грн, що дало можливість продовжити будівництво. Громада звернулася з листом до Миколи Олексійовича Підгородинського, депутата Миколаївської обласної ради, який надав фінансову допомогу. Перше храмове свято (30 вересня), хоч і відбулося біля хреста в центрі села, все ж було очікуваним, святково піднесеним.

Невдовзі освятили і установили купол на даху церкви. Допомогу надав отець Іоан та фермер Сергій Доценко. Великий внесок в будівництво церкви також внесли сім’ї Кучеренків, Панчаків, Врубелів.

22 грудня відбулася перша літургія. До літургії отець Іоанн привіз меблі для храму: престол, жертовник та престол під храмову ікону. Погода холодна, мороз і вітер, церква ще не добудована, ще в стелі діри, а люди з вірою йшли до церкви. На літургію прийшли школярі з класним керівником Косовською Марією Володимирівною.


Церква будувалася і жила повним життям. У березні 2015 року отець Іоан отримав документи на оформлення церковної громади. Старостою парафії обрали Панчак Галину. До Великодня церква була ошатна, гарна. Перша Великодня служба була дуже урочиста і піднесена.


На черзі — добудова притвору. Роботи тривали постійно. 9 травня будівництво притвору завершили. Нині там продається все необхідне парафіянам. Цією роботою займається Ярова Надія.

19 серпня 2015 року була встановлена дзвіниця. 30 вересня вперше храмове свято відзначалося в церковних стінах, і вперше зазвучали церковні дзвони.  Двері храму були відкриті для всіх. За відсутності отця Іоана, святкову літургію відслужив отець Олександр із села Поріччя.

Коли говоримо “храм”, то уявляємо високі золоті куполи, що виблискують в сяйві сонця, кольорові вітражі, величну дзвіницю... Новокатеринівська церква невелика, але дорога серцю кожного парафіянина. В неї вклали душу і труд прості люди, бо це було їх мрія. І ця мрія здійснилася.



Коротнюк Л. В. Церква святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії (с. Новокатеринівка) / Л. В. Коротнюк. — с. Новокатеринівка, Веселинівський район Миколаївської області, 2018.

Интересная статья? Поделись ею с другими:


RSS-підписка

Підписка на публікації

Введіть ваш email:

Delivered by FeedBurner


Прозорро - публічні закупівлі

Я МАЮ ПРАВО!

Единая страна!
.