2022. Анкетування «Григорій Сковорода – духовний орієнтир сучасності» : результати

До 300-річчя від дня народження видатного українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога Г. С. Сковороди Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва провела анкетування «Григорій Сковорода – духовний орієнтир сучасності», щоб виявити обізнаність українців про життя і творчість видатного мислителя, зрозуміти, як сприймають його спадщину сучасники.

 

На запитання анкети відповіли 108 респондентів, серед яких переважна більшість (85%) – жінки, 15% – чоловіки. Вік опитаних: до 14 років – 7%, від 14 до 17 – 15%, від 18 до 23 років – 11%, від 24 до 30 – 7% і 60% старші 35-ти років. 71% анкетованих працюють, 22% – школярі, 7% – студенти ВНЗ. 

 

Перше питання анкети було покликане виявити основне джерело знань учасників анкетування про життя і творчість Григорія Сковороди. Відповідаючи, більшість респондентів вказала кілька джерел. Отже, ми отримали такі результати: шкільна програма – 67%, бібліотека – 48%, самоосвіта – 11%, ЗМІ або інтернет – 7%.

 

74% опитаних правильно відповіли, що Г. С. Сковорода народився на Полтавщині, 18% вважають його уродженцем Київщини, 7% думають, що його мала батьківщина – це Черкащина. Серед сфер діяльності, в яких Григорій Савич проявив свої таланти учасники анкетування згадали: філософію (96%), гру на музичних інструментах (81%), поезію (74%), спів (52%) і педагогіку (48%). Дехто вважає, що ювіляр займався політичною діяльністю (7%) або малюванням (4%). Варіант «кулінарія» не обрав жоден учасник. Опитані, які обрали варіант «інше» (2 особи), зазначили, що Сковорода мав композиторський талант та розумівся на психології.

 

У четвертому питанні анкети учасники мали обрати, який саме музичний інструмент з перелічених, Сковорода вважав дорожчим царського вінця. Для цього потрібно було згадати легенду, як Катерина ІІ запросила Григорія Савича на посаду придворного філософа, а він відповів їй: «Мені сопілка і вівця дорожчі царського вінця». 55% опитаних дали правильну відповідь, інші ж вдавалися до припущень: 22% висловились за бандуру, 15% – за скрипку, за орган і ліру проголосували по 4% опитаних. Більшість респондентів правильно вважають, що твори Сковороди поширювались серед сучасників через мандрівних співаків (63%) і через переписування (55%). Той факт, що за життя Григорія Сковороди його твори не друкувалися, був невідомим 7% опитаних.

 

48% учасників анкетування знають, що саме Г. Сковорода є зачинателем жанру байки в українській літературі. 41% вважає, що він першим з українців почав писати філософськи трактати, 7% – вірші, 4% – афоризми. Відповідаючи на запитання щодо мови творів видатного філософа і поета, більшість опитаних (89%) обрала правильний варіант – “староукраїнська”. Кількість респондентів, яка знає, що Сковорода писав ще й латинською, майже вдвічі менша – 41%. За польську висловились 26%, за грецьку – 18%, за французьку – жодної людини. 48% опитаних мають у своїй домашній бібліотеці твори Григорія Сковороди, 52% – не мають.

 

Лише 24% опитаних змогли назвати твір, який вважають найбільшим виявом літературного таланту Г. С. Сковороди. Водночас респонденти згадували не тільки окремі твори, а й збірки та навіть жанри. Отож, ми отримали такі відповіді:

    • “Сад божественних пісень” – 6%,

    • “Всякому місту — звичай і права...” – 6%,

    • “Байки харківські” – 3%,

    • Афоризми, Байки та вірші, “Убогий жайворонок”, “Світ ловив мене, та не спіймав”, “Розмова про істинне щастя”, “Собака і Вовк”, “Бджола та Шершень”, “De Liberate” – по 1 особі,

    • не читав – 1 особа.

 

Зі творчої спадщини Г. С. Сковороди 63% учасників анкетування найбільше прийшлися до душі байки, 55% опитаних подобаються його афоризми, 33% люблять поезії, 18% – філософські праці. 52% респондентів вважають Григорія Савича “генієм, великим українцем”, 30% – “мудрецем, який зумів бути щасливим”, 18% – “вільною людиною, мандрівником”. Лише 24% опитаних знають пам'ятні сковородинські місця. Водночас більшість відповідей – це назва міста або краю без уточнення, який саме пам’ятний об’єкт вони малі на увазі. Наприклад, вказували: Харків, заповідні місця на Харківщині – 6%, Полтава – 3%, Київ, Слобожанщина – по 2 особи, Черкаси, Дніпро, Сковородинівка – по 1 особі. Конкретні пам'ятні сковородинські місця, згадані респондентами: Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди в с. Сковородинівка – 8% (до того ж половина осіб, що дали цю відповідь (4% опитаних), вказали, що в 2022 р. музей був зруйнований російською армією); Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди – 3%.

 

Для 85% опитаних з усієї творчої спадщини ювіляра найактуальніша нині його філософія, для 63% – поезія, 41% вважають начасними його педагогічні погляди. 4% респондентів над цим не замислювались. 

 

Узагальнюючи результати анкетування, зауважимо, що в ньому брали участь відвідувачі сайту бібліотеки. 40% опитаних — підлітки та молодь. Найбільшу зацікавленість темою анкети виказали люди старші 35 років (60%), у яких вже сформувалися життєві цінності. Можна сказати, що респонденти добре знайомі з біографією Григорія Сковороди, однак більшості опитаних складно було визначити його найкращий літературний твір, а також назвати пам’ятні сковородинські міста. Втім, учасники анкетування в жодному разі не вважають творчість Г. С. Сковороди застарілою. Для більшості він є генієм, видатним українцем, а його твори — духовною опорою для наших сучасників.