2023. Обласне соціологічне дослідження “Екосвідомість”: результати

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Творча лабораторія для фахівців - Соціологічні дослідження

24.11.2023 11:25 Автор: Unsvet

Обласне соціологічне дослідження “Екосвідомість”, ініційоване Миколаївською обласною бібліотекою для юнацтва, мало на меті визначити рівень екологічної свідомості наших співгромадян і особливо молоді.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що забруднення довкілля, зміни клімату внаслідок глобального потепління, надвиробництво сміття і промислових відходів, виснаження природних ресурсів та інші наслідки технологічної революції поставили світ на грань екологічної катастрофи.  Відповідальність перед суспільством, планетою і майбутніми поколіннями штовхає людство до радикальної зміни способу життя. Людина, компетентна у сфері екології, здатна усвідомлювати власну відповідальність за стан навколишнього середовища, відмовляється від зайвого та намагається зберегти природу простими щоденними звичками. Екологічний спосіб життя — світовий тренд останніх років, який поступово поширюється в Україні. Бібліотеки для юнацтва/молоді, як просвітницькі установи, сприяють формуванню екосвідомості користувачів.

В анкетуванні взяли участь 227 респондентів — користувачів Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва та мешканців територіальних громад Миколаївщини. Серед них: 8% віком 14-17 років, 44% мають вік 18-21 рік, 14% — 22-30-річних, 7% — 31-35 років і 27% віком понад 35 років. 67 % опитаних жіночої статі, 33% — чоловічої.

На запитання “Чи хвилює Вас стан довкілля сучасної України?” 72% респондентів відповіли, що “так, війна не відміняє проблему захисту довкілля, а ще загострює її”, 16% теоретично визнають “важливість проблеми, але зараз душа болить за інше”, 6% намагаються не думати про це, бо звичайним людям все одно нічого не змінити, 4%, не замислювалися над цим, 2% опитаних відповіли, що їх не хвилює стан довкілля сучасної України.

Учасникам анкетування було запропоновано обрати найважливіші екологічні проблеми, характерні для населеного пункту, де вони мешкають. Рейтинг виглядає так:
забруднення води та нестача питної води — 51%;
злочини проти довкілля, які сталися через агресію Росії, — 41%;
забруднення атмосферного повітря — 37%;
вирубання дерев — 35%;
зростання кількості відходів — 31%;
забруднення ґрунтів — 26%;
велика кількість безпритульних тварин — 26%;
зміна клімату — 16%;
радіоактивне забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС — 15%;
Інше — 1%.

86% респондентів впевнені, що кожен може зупинити знищення природи. 37% опитаних покладають надії на екологічні організації, 34% вважають, що цим мають опікуватися політики, 33% — що власники промислових підприємств. 2% анкетованих обрали варіант “Інше”. На їхню думку, зупинити знищення природи можуть представники влади, школа, міська рада, очільники територіальних громад (по 1 особі).

58% респондентів вважають, що українці виграли від заборони розповсюдження одноразових поліетиленових пакетів. 42% з цим не згодні.

Одним із важливих чинників екологічного способу життя є раціональне використання природних ресурсів. Тому наступне запитання анкети мало виявити, якою мірою серед учасників опитування поширені звички економії води. Найуживанішими виявилися практики:
закривати кран під час чищення зубів — 63%;
прати, тільки коли набереться достатньо речей, щоб завантажити повний барабан пральної машини, — 63%;
приймати душ замість ванни — 55%;
мити посуд, набравши воду в мийку чи окрему посудину — 34%.
10% зазначили, що заощаджують воду в іншій спосіб, але не пояснили, в який саме.

Свідоме споживання неможливе без екологічної компетентності. Її рівень серед респондентів вивчався у шостому питанні анкети. Опитаним надавався перелік дій, а вони мали оцінити, як впливає кожна з них на довкілля: допомагає його збереженню, шкодить або є нейтральною. Насправді нейтральних дій у даному переліку не було. Нижче наведені дії, роз'яснення, чому саме вони шкідливі або корисні, та оцінки, які надали цим діям респонденти.

Дії, що негативно впливають на довкілля

Їсти червоне м'ясо. 49% респондентів оцінили цю дію як нейтральну, 37% вважають корисною і лише 14% назвали шкідливою.
Для довідки: сучасне тваринництво потребує занадто багато ресурсів (вода, вирубка дерев під пасовиська, ліки для тварин, гормони тощо), продукує парникові гази і речовини, що забруднюють довкілля, наприклад, метан (30% його викидів походить з животів великої рогатої худоби).

Користуватися кольоровим туалетним папером. Відповіді опитаних розподілилися таким чином: негативна дія — 49%, позитивна — 34%, нейтральна — 17%.
Для довідки: на фарбування паперу використовуються додаткові природні ресурси.

Спалювати опале листя. Шкідливість такої дії зазначили 90% респондентів. По 5% вважають її корисною і нейтральною.
Для довідки: утворення чадного газу, руйнація ґрунтового покрову, зниження родючості ґрунту.

Пити каву з одноразового стакану. 87% вважають дану дію негативною, 7% позитивною, 6% — нейтральною.
Для довідки: при використанні пластикового посуду разом із гарячим напоєм в організм людини потрапляє майже 25 тисяч мікрочастинок пластику. Паперові стакани теж небезпечні, адже мають прошарок із поліетилену, який не дає паперу пропускати воду й робить стаканчик непридатним для переробки. Посуд одноразового користування загалом шкодить екології, утворюючи велику кількість відходів.

Дії, що позитивно впливають на довкілля

Вимикати світло, коли виходиш з кімнати ненадовго. Позитивно оцінили дію 85% опитаних, нейтрально — 9%, негативно — 6%.
Для довідки: це економить енергоспоживання.

Купувати вживані речі. 72% респондентів відповіли, що це позитивна дія, 18% назвали її нейтральною, 10% — негативною.
Для довідки: багаторазове використання речей дозволяє зменшити витрати природних ресурсів і кількість відходів.

Поливати рослини дощовою водою. На думку 96% опитаних, це позитивна дія,  для 4% нейтральна.
Для довідки: це економить споживання води.

Чистити чайник від накипу. 89% — позитивна, 8% — нейтральна, 3% — негативна.
Для довідки: накип проводить тепло майже в тридцять разів гірше, ніж метал, тому істотно збільшує кількість енергії, потрібної для кип'ятіння води.

Вимикати телевізор із розетки, коли він не працює. Позитивною назвали дію 87% опитаних, нейтральною — 7%, негативною — 6%.
Для довідки: це заощаджує електроенергію.

Їсти сезонні овочі та фрукти. Позитивно оцінили 51%, вважають цю дію нейтральною 42%, назвали негативною — 7%.
Для довідки: це економить енергію і ресурси на транспортування.

Сортувати сміття. Користь даної дії відзначили 60% опитаних, 28% вважають її нейтральною, 12% — шкідливою.
Для довідки: багато видів сміття можна використовувати для переробки або отримання енергії. Спосіб переробки залежить від матеріалу, з якого виготовлена річ. Несортоване сміття неможливо переробляти, тому його відвозять на звалища, де воно накопичується і забруднює навколишнє середовище.

Користуватись багаторазовими пляшками для води. Позитивна дія — 92%, нейтральна — 7%, негативна — 1%.
Для довідки: одноразові пляшки майже відразу поповнюють сміттєзвалища.

Фарбувати батареї у темні кольори. Кількість респондентів, які вважають цю дію позитивною і нейтральною були приблизно однаковими: 44% та 38% відповідно. Ще 18% відмітили дію, як негативну.
Для довідки: темне тіло сильніше за біле поглинає світло і сильніше випромінює, в тому числі в інфрачервоному (тепловому) діапазоні. Наприклад, пофарбований у коричневий колір радіатор має тепловіддачу на 20-25% більшу, ніж білий. Таким чином досягається ефективніше використання енергоресурсів. Але шар фарби має бути тонким, щоб не перешкоджати теплообміну.

28% опитаних скористалися можливістю подати заяву через «Дію» про обмін п'яти звичайних ламп на таку ж кількість світлодіодних. Ті, хто послугою не скористався, пояснювали чому: у 35% вже встановлені LED лампи; 23% опитаних не чули про цю акцію; для 12% це зайвий клопіт. 2% опитаних обрали варіант “Інше” і зазначили, що планують це зробити, дехто не впевнений в якості LED ламп, а хтось скаржиться на їх відсутність.

Зараз у деяких торговельних мережах з'явилися спеціальні контейнери для відпрацьованих батарейок. Адже ці вироби містять важкі метали, кислоти, луги, які здатні отруїти воду та ґрунти за неправильної утилізації. Отже, чи викидають учасники опитування батарейки у призначені для них контейнери? 42% це роблять, рівно стільки ж опитаних не роблять, бо поряд немає таких контейнерів. 8% анкетованих не розуміють, для чого це потрібно, 7% не викидають батарейки у спеціальні контейнери, бо це вимагає додаткових зусиль. Варіант “Інше” обрав 1% респондентів, які завважили, що відтепер будуть так вчиняти і хочуть, аби такі контейнери стояли в сільській місцевості.

На запитання щодо правильної утилізації пластикових виробів, 91% опитаних відповіли, що їх слід переробляти, 8% за спалювання і 1% обрав варіант “закопати”.

Із приладів, які дозволяють відстежувати або зменшити використання природних ресурсів, у мешканнях учасників анкетування встановлені:
лічильник води — 62%;
змішувачі для мийки/раковини з однією ручкою — 35%;
насадка-розпилювач на кран — 28%;
мережеві фільтри замість подовжувачів — 16%;
інше — 3%.

Через повномасштабну війну в Україні значно збільшилась кількість безпритульних тварин. 84% опитаних позитивно ставляться до допомоги таким тваринам. 10% вважають це справою другорядною, адже зараз у пріоритеті допомога постраждалим людям та ЗСУ. 2% висловили своє негативне ставлення до такої діяльності. Ще 3% обрали варіант “інше”, висловлюючи такі думки: “Потрібно допомогти тваринам” — 3 особи; “Це потрібно. Дуже потрібно. Я часто бачу збитих тварин. Також потрібно відмовитись від самовигулу тварин”, “Все одно допомагаю тваринам”, “Знищити всіх собак, які нападають на людей на вулиці”, “Для мене ця проблема також у пріоритеті” — по 1 особі.

47% учасників дослідження зазначили, що готові змінити свій спосіб життя на більш екологічний, якщо це допоможе їм заощадити. 26% респондентів готові змінити свій спосіб життя на більш екологічний, навіть якщо це потребує додаткових витрат. 18% опитаних погодилися вести більш екологічний спосіб життя, навіть якщо це не допоможе їм заощадити, але й не потребуватиме додаткових витрат. 9% не готові змінити свій спосіб життя.

Результати дослідження засвідчили, що стан екології турбує громадськість. Переважна більшість респондентів вважають, що війна не відміняє проблему захисту довкілля, а загострює її. Для половини опитаних найгострішим є забруднення водних ресурсів і нестача питної води.

Учасники дослідження виявили досить високий рівень знань з екології. У більшості випадків вони змогли відрізнити шкідливі та корисні для довкілля дії. Також опитані мають досить високу екологічну свідомість: більшість переконані, що “зупинити знищення природи може кожна людина”, схвалюють заборону розповсюдження одноразових поліетиленових пакетів, економлять воду, встановлюють побутові лічильники, використовують LED лампи, ба більше — готові змінити свій спосіб життя на більш екологічний за тих чи інших умов, особливо, якщо це допоможе заощадити. Втім, щоб такий перехід став масовим, потрібна не тільки обізнаність та бажання громадян а й об'єктивні можливості. Так, 42% опитаних не мають поблизу контейнерів для відпрацьованих батарейок, 2 особи не міняли лампи через “Дію”, тому що в їх регіоні ця акція взагалі не проводилась, або лампи були поганої якості.

Процес переходу від теорії до практики усвідомленого споживання триває. Бібліотеки можуть сприяти популяризації екологічного способу життя через поширення інформації про побутові звички, шкідливі або корисні для екології, маленькі кроки для збереження довкілля, які кожна людина може зробити вже сьогодні.