2024. Опитування “Шевченко — наш сучасник”: результати

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Творча лабораторія для фахівців - Соціологічні дослідження

03.05.2024 08:37 Автор: Unsvet

З нагоди 210-ї річниці від дня народження духовного батька української нації, великого поета Тараса Григоровича Шевченка Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва провела опитування “Шевченко — наш сучасник”.

Участь в опитуванні взяли 675 респондентів, серед яких 41% віком від 14 до 17 років, 22% — від 18 до 21, по 14% віком 22-30 і старші 35 років, 9% — 31-35-річні. Отже, більшість учасників опитування — юнацтво і молодь. Серед них 68% — жінки, 32% — чоловіки.

Відповідаючи на перше запитання анкети, респонденти мали вказати, що саме їх найбільше вразило у біографії Шевченка. Результати засвідчили, що сучасні українці були приголомшені:
творчістю у вкрай несприятливих умовах — 54%,
всім його життям — 40%,
зростанням у неволі — 34%.
історіями кохання — 30%,
солдатчиною і засланням — 21%,
раннім сирітством і участю у Кирило-Мефодіївському товаристві — по 18%.
2% респондентів нічого не вразило нічого.

73% опитаних мають у своїй домашній бібліотеці твори Тараса Шевченка. Щодо того, як часто учасники анкетування їх читають/перечитують, то 39% вказали, що читають, “коли цього вимагає навчальна програма”; 19% — рідко; 15% респондентів періодично перечитують улюблені твори. Ще 15% зазначили, що під час війни відчули потребу звертатися до творчості Кобзаря. 9% анкетованих читають часто, і така ж кількість не читає взагалі.

81% опитаних правильно назвали картину Шевченка, яка має таку ж назву, як і його поема (йдеться про “Катерину”). 31% респондентів не змогли пригадати композиторів, що писали музику на Шевченкові вірші. 33% вказали класика української музики Миколу Лисенка, у творчому доробку якого багато творів на слова Кобзаря. Серед інших згадувалися: Артем Пивоваров (18%); Петро Чайковський (14%); Сергій Рахманінов (9%); Георгій Майборода (7%); Кирило Стеценко, Ігор Шамо (по 4%); Модест Мусоргський (3%); Михайло Вербицький, Кузьма Скрябін, Станіслав Людкевич, Юлій Мейтус (2%); Микола Аркас (1%).

Відповідаючи на запитання “Які пісні на вірші Тараса Шевченка ви знаєте? Чи слухаєте їх?”, деякі опитані вказували не назву пісні, а рядки з неї. Найпопулярніші пісні: “Думи мої, думи мої...” (35%), “Садок вишневий коло хати...” (22%), “Реве та стогне Дніпр широкий” (18%), “Як умру, то поховайте...” (17%). Більшість респондентів не уточнювали, чи слухають перелічені ними пісні, 27 % відповіли, що слухають. 3% респондентів зазначили, що пісень на слова Шевченка не знають. 24% респондентів взагалі не відповіли на це запитання.

У сьомому пункті анкети ми просили учасників перелічити відомі їм твори (прозові, поетичні, літературознавчі), присвячені Т. Г. Шевченку. 33% опитаних не відповіли на запитання, а серед тих, хто відповіли, найпопулярнішими були: Л. Костенко “Кобзареві” (18%); Леся Українка “На роковини Шевченка”, “Легенда”, М. Рильський “Шевченко” (по 3%).

З фільмів, знятих про українського генія або за його творами, найпопулярнішим серед учасників опитування виявився “Тарас Шевченко” (його переглянули 18% респондентів). 12% респондентів дивилися “Сон”, 5% не пригадують, чи переглядали такі фільми, 33% не відповіли на питання.

Серед об'єктів (пам'ятники, меморіальні таблички, топографічні назви тощо) на території Миколаївської області, що вшановують пам'ять великого Кобзаря, анкетовані вказали: пам'ятник Шевченку в Миколаєві (66%), вулицю Шевченка в Миколаєві (34%), погруддя Шевченка в селищі Криве Озеро (15%), пам'ятник Шевченку в Баштанці (9%), село Шевченкове, барельєф Шевченка у м. Новий Буг (по 6%). Інші об'єкти вказали по 5 і менше відсотків респондентів. Не відповіли на запитання 6% опитаних.

90% учасників анкетування знають, що саме книзі “Кобзар” присвячено музей. 4% опитаних вважають, що це “Живописна Україна”, 2% обрали варіант “Захалявна книжечка”, 1% — “Буквар південно-руський”. Не відповіли на запитання 3%.

Серед письменників Миколаївщини, удостоєних звання лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, 31% респондентів назвали Дмитра Кременя, 13% — Миколу Вінграновського, по 1% Олександра Сизоненка і Леоніда Вишеславського. Помилкові відповіді (називали шевченківських лауреатів не з Миколаївщини, або миколаївців, які не одержували цю премію, взагалі не письменників) надали 5% респондентів. 40% анкетованих не відповіли на це запитання.

Ми запропонували назвати найвідоміші жіночі образи Шевченка та зазначити, чим вони можуть зацікавити сучасну людину. Більшість просто називали імена літературних героїнь, але були й такі, хто висловлював свої міркування. 39% респондентів назвали Катерину — героїню однойменної поеми, зазначивши, що вона цікава “палким коханням, душевністю, але і необдуманістю своїх вчинків”. Ганна з поеми “Наймичка” (15%) є прикладом “безмежної, жертовної материнської любові”, доброї, щедрої на любов і ласку матері. 5% опитаних назвали Оксану з “Гайдамаків”, адже, на їхню думку, вона “втілює в собі молодість, чистоту та невід'ємний патріотизм”, приваблює “своєю людяністю, добротою”. 26% респондентів не відповіли на запитання. Зазначимо, що, крім конкретних героїнь, учасники опитування називали узагальнені образи з шевченківських творів: образ жінки-матері, матері-України, кріпачки, покритки. “Вони цікаві сучасній людині своєю силою духу, вірністю і відданістю ідеалам, а також своєю боротьбою за свободу і справедливість. Ці образи можуть надихати сучасних людей на активну громадянську позицію та боротьбу за свої права.”

В особистості Тараса Шевченка нашим респондентам найбільше імпонують:
любов до України — 74%,
самореалізація всупереч життєвим обставинам — 28%,
національна гідність — 27%,
волелюбність — 26%,
обдарованість — 22%,
співчуття знедоленим і пригнобленим — 16%.

На думку опитаних, такою нині є трійка найактуальніших Шевченкових рядків:
“Борітеся — поборете, Вам Бог помагає!” — 39%,
“Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь” — 20%,
“Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями” — 11%.
27% респондентів не відповіли на це запитання.

Результати анкетування засвідчили, що сучасні українці шанобливо ставляться до Тараса Шевченка. Найбільше їм імпонує, що Кобзар любив Україну, мав національну гідність і зміг самореалізуватися, попри життєві обставини. Учасники опитування мають уявлення про різні форми вшанування видатного ювіляра. Переважна більшість респондентів знають, якій саме Шевченковій книзі присвячено музей, п'ята частина анкетованих дивилася фільми про поета чи екранізації його творів. Щодо вшанування пам'яті Кобзаря на Миколаївщині, то учасники опитування знають здебільшого об'єкти, котрі знаходяться в обласному центрі (вулиця, пам'ятник), а серед письменників-краян, шевченківських лауреатів, найвідомішим є Дмитро Кремінь.

Цікаві результати ми одержали щодо популярності музичної Шевченкіани. На жаль, близько третини опитаних нічого про неї не знають. Утім, інші змогли назвати хоч б одну пісню на слова Кобзаря та вказати композитора, що писав музику до його творів. Серед опитаних зустрічалися справжні знавці, які перелічили багато композиторів, що творили у різноманітних жанрах: опера, музика до вистав за творами Шевченка, пісні, кантати, романси, хори, солоспіви тощо.

Певною мірою учасники анкетування знайомі з творчістю Кобзаря. Однакова кількість опитаних (по 39%) читають/перечитують твори Шевченка, бо цього вимагає навчальна програма, і за власним бажанням. Більшість правильно назвали картину Шевченка, що має таку ж назву, як його поема, згадали імена героїнь, навели актуальні поетичні рядки. Знайомі респонденти й з літературою, присвяченою Кобзареві, зокрема віршами про видатного поета. Тарас Шевченко потрібен нашим сучасникам. У суворі часи українці черпають силу в рядках Кобзаря. Не даремно 15% респондентів відчули потребу читати Шевченка саме під час війни.