Творча лабораторія для фахівців Бібліотечна Шевченкіана: рейтинг Первомайська ЦБС
Творча лабораторія для фахівців - Бібліотечна Шевченкіана: рейтинг
21.01.2015 15:12 Обновлено 21.01.2015 15:53
Є у нашій літературі імена, що увібрали в себе живу душу народу, стали часткою його життя. Для нас — це ім’я Тараса Григоровича Шевченка, чия поезія от уже понад сто років викликає в людях почуття гордості і захоплення красою, силою і народною мудрістю.
Центральна районна бібліотека провела низку заходів, присвячених 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка, серед яких: кіномозаїка «Шляхами великої долі» (фільми по творах Т. Шевченка), інформ-дайджест по ресурсах мережі Інтернет «Ніжно вплітається в гомін Дніпра добре і щире Шевченкове слово…», бесіда «Борець, поет усіх часів й народів».
У літературно-мистецькій бібліовітальні «На струнах Кобзаревої душі», проведеній спільно з учнями 11 класу ЗОШ № 12, користувачі бібліотеки дізналися про маловідомі сторінки життя Тараса Григоровича. Літературний колаж «Доле моя…» розкрив особистість Шевченка: уподобання, кохання, життєві перипетії.
На книжковій виставці-портфоліо «Навіки з нами серце і слова пророчі» були представлені книги та матеріали з періодичних видань про життя і творчість Т. Г. Шевченка, портрети коханих жінок поета, репродукції його картин.
Народна пісня жила в серці поета і в часи скрути, і в часи радості. То ж і не дивно, що вірші Шевченка, мелодійні і легкокрилі, стали піснями. На музику їх поклав Микола Лисенко: «Зоре моя вечірняя», «Закувала зозуленька», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої», «Заповіт», «Сонце заходить», «Садок вишневий коло хати»… Кілька пісень прозвучали на музичній відеохвилинці «Пісенний заповіт Кобзаря».
Кумарівська бібліотека-філія
До 200-річного ювілею від дня народження Кобзаря Кумарівська бібліотека-філія разом із загальноосвітньою школою провела ряд масових заходів.
На початку березня бібліотека оголосила конкурс на кращий малюнок до творів Т. Г. Шевченка «Шевченкові твори очима дітей». Учасниками конкурсу стали учні 1-11 класів Кумарівської ЗОШ. Найкращі роботи було відзначено грамотами за участь у конкурсі.
У бібліотеці протягом всього 2014 року діє книжкова виставка “Великий син українського народу”. Матеріали про життя і діяльність великого українського поета та художника Т. Г. Шевченка представлені у розділах: “Натхненне слово Кобзаря”, “В сім'ї вольній, новій”, “Лауреати Національної премії України ім. Т. Шевченка”, “Шляхами великої долі”, “Пензлем Шевченка” та “Жіноча доля в творчості Т. Г Шевченка”.
«Вічно буде поміж нас — України син Тарас» — під таким девізом відбувся літературно-музичний вечір в Кумарівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, присвячений 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка. На вечорі були поставлені сценки з п’єси “Назар Стодоля”; продекламовані уривки з поем «Сон», «Гайдамаки», «Тарасова ніч», «Іван Підкова», вірш «Розрита могила»; прозвучали пісні «По діброві вітер віє», «Встане Україна і розвіє тьму неволі». Зі сторінок геніальних творів перед всіма присутніми постав невмирущий образ великого сина України, його життя, спогади, бажання та мрії про майбутнє України.
Книжкова виставка «Полум’яне слово Кобзаря», на якій були представлені твори Т. Шевченка і видання про нього, ще більше відкрила багатогранну постать поета учасникам літературно-музичного вечора.
Між учнями 9, 10 та 11-го класів відбувся брейн-ринг “Вшануємо пам'ять Кобзаря”, який підготувала та провела бібліотекар Л. М. Новошицька. Змагалися дві команди. Діти показали свою ерудицію та ґрунтовні знання. Перше місце посіла команда «Калинонька». З відставанням лише на 1 бал другим призером стала команда «Вербиченька».
Для учнів Кумарівської школи бібліотекар провела вікторину «Знайомий і незнайомий Шевченко». Учні охоче відповідали на поставлені запитання. Діти більше дізнались про Шевченка як художника, портретиста, пейзажиста. До заходу оформлено книжкову виставку «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь віки».
Брейн-ринг “Вшануймо пам'ять Кобзаря”
І тур “Відомий і невідомий Шевченко”
У грі беруть участь 2 команди. Вони обирають собі капітанів і виготовляють емблеми, які відображають тематику змагання. Кожна команда (по черзі) отримує 5 запитань, на обговорення яких вони мають 15 секунд. Кожна правильна відповідь оцінюється в 3 бали. Якщо команда не дає відповідь, це може зробити інша (сигнальна картка у капітанів).
1. Який художній засіб використано в наведеному уривку?
В Путивлі-граді вранці-рано
Співає, плаче Ярославна,
Як та зозуленька кує,
Словами жалю додає.
— Полечу, — каже, — зигзицею,
Тією чайкою-вдовицею,
Та понад Доном полечу,
Рукав бобровий омочу
В ріці Каялі.
(Приховане порівняння — в орудному відмінку)
2. Який художній засіб використано в такому уривку?
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
(Повтор, кільце)
3. Який засіб творення комічного виділено в цьому уривкові?
За богами — панства, панства
В серебрі та златі!
Мов кабани годовані —
Пикаті, пузаті!..
Аж потіють та товпляться,
Щоб то ближче стати
Коло самих: може, вдарять
Або дулю дати
Благоволять: хоч маленьку.
Хоч півдулі, аби тільки
Під самую пику.
(Сарказм)
4. Згідно зі словами Шевченка, той, хто бачив цю людину хоча б здалеку, той бачив пекло в найгидкішому торжестві. Про кого з рідні міг так писати поет?
(Про мачуху)
5. За висловом Карла Брюллова, це була «найбільша свиня в торжковських туфлях», але, завдяки Шевченку, ця особа ввійшла в історію, а сам Брюллов заплатив їй чималу суму. Назвіть прізвище цієї особи.
(Енгельгардт)
6. Один з віршів Шевченко присвятив видатному діячеві української культури. Кому саме?
Не заревуть в Україні
Вольнії гармати,
Не заріже батько сина,
Своєї дитини,
За честь, славу, за братерство,
За волю України.
(Миколі Гоголю)
9. До кого поет, художник, драматург Шевченко ставив такі вимоги: «Тільки українка, не панського роду, сирота і наймичка»?
(До дружини)
10. Перу та пензлю Шевченка належать такі літературні твори: «Дорошенко», «Никита Гайдай», «Слепая красавица» та картини «Група сплячих жебраків», «Панна сотниківна». Що об'єднує ці літературні та мистецькі твори?
(Не дійшли до нашого часу)
11. Він першим перекладав Біблію українською мовою, створив перший в Україні фонетичний правопис, написав перший україномовний історичний роман і, можливо, був єдиним, в кого Шевченко був боярином на весіллі. Про кого йде мова?
(Пантелеймон Куліш)
12. Назвіть історичні неточності, зроблені Шевченком у поемі «Гайдамаки».
(Реальний Ґонта не вбивав дітей; повстання почалося не в серпні, а наприкінці травня 1768 р., і тривало не рік, а півтора місяця; замучено титаря у Млієві, а не у Вільшані, і було це не влітку, а взимку)
13. У першому рядку цього вірша поет називає вченого, що відкрив закон, згідно з яким можна визначити об'єм неправильного тіла, та іншого вченого, що заявив: «А все-таки вона крутиться». Хто ж згадується в цьому вірші?
(Архімед і Галілей)
14. Що стало безпосереднім поштовхом до написання поеми «Кавказ»?
(Звістка про загибель у бою з горцями поетового друга Якова де Бальмена)
15. Цей список розпочато в 1962 р. і щорічно поповнюється. До нього потрапили П. Тичина, О. Гончар, П. Загребельний, В. Сосюра, Г. Тютюнник, М. Бажан, А. Малишко, В. Симоненко, І. Драч, Д. Павличко та інші. Що це за список?
(Лауреати літературної Національної (раніше Державної) премії імені Т. Шевченка.)
II тур “Хто швидше?”
Кожна команда повинна дати відповіді на якомога більшу кількість запитань за 1 хвилину. За кожну правильну відповідь — 1 бал.
1. Членом якого братства був Шевченко?
(Кирило-Мефодіївського)
2. Скількома мовами перекладений «Заповіт»?
(Стома)
3. Пан, у якого Шевченко служив козачком.
(Енгельгардт)
4. Ким був до початку постання Ярема з поеми «Гайдамаки»?
(Наймитом)
5. Кобзар, якому Шевченко надіслав збірку «Кобзар» з дарчим надписом.
(Остап Вересай)
6. Річка, біля якої похований поет.
(Дніпро)
7. Російський художник, у якого вчився Шевченко
(Карл Брюллов)
8. Продовжіть рядки: “...І на оновленій землі...”
(Врага не буде...)
9. Де було написано «Заповіт»?
(У Переяславі)
10. У якому році Шевченко «пас ягнята за селом»?
(1814+13=1827 р.)
11. Прізвище Яреми з поеми «Гайдамаки».
(Галайда)
12. Ім'я дівчини, подруги дитячих літ Тараса.
(Оксана)
13. Попередня назва Тарасової гори.
(Чернеча)
14. Село, у якому провів дитинство Шевченко.
(Кирилівка)
15. Дата перепоховання Шевченка.
(22 травня 1861 р.)
16. Ім'я сестри, яка була для Тараса другою матір'ю.
(Катерина)
17. Скільки творів увійшло до першого «Кобзаря»?
(Вісім)
18. Скільки років перебував Шевченко на засланні?
(Десять)
19. Перший твір Шевченка на історичну тематику.
(Поема «Іван Підкова»)
20. Майстер живопису, у якого навчався Шевченко.
(В. Ширяєв)
21. Найвідоміший драматичний твір Шевченка.
(“Назар Стодоля”)
22. Рік першого видання «Кобзаря»
(1840)
23. Звання Шевченка після закінчення Академії мистецтв.
(Вільний художник)
24. Псевдонім Шевченка.
(Дармограй)
25. Час другої поїздки Шевченка в Україну.
(Серпень 1845р.)
26. Кому присвячена поема «Катерина»?
(Василю Жуковському)
27. Дата першого арешту Шевченка.
(15 квітня 1847 р.)
28. Скільки дітей було в сім’ї Т. Шевченка?
(Шестеро)
29. Які книги були для Шевченка святими?
(Біблія, твори Сковороди)
30. Хто є оповідачем у поемі «Сон»?
(автор)
31. Чим знаменитий для Шевченка 1840 рік?
(«Заповіт»)
32. Хто вчив у дитинстві Тараса?
(дяк)
33. Літературний псевдонім Шевченка.
(Кобзар)
34. Скільки мов знав Шевченко?
(п'ять)
35. В якому творі Шевченко застерігав дівчат від легковажності?
(«Катерина»)
36. «Реве та стогне Дніпр широкий...» З якого твору ці рядки?
(«Причинна»)
37. На якій грошовій купюрі зображено портрет Шевченка?
(100 грн)
III тур “Ребуси, загадки”
1. Розгадавши ребус, ви одержите назву першої частини повісті С. Васильченка про життя Т. Шевченка. («У бур’янах»)
2. Якщо ви знайдете порядок, в якому розташовані букви, то прочитаєте відомий вислів із вірша Т. Г. Шевченка. Назвіть його. (“Вражою злою кров’ю волю окропіте” — «Заповіт»).
ІV тур “Життя і творчість Шевченка”
1. Був період, коли Шевченко більше двох місяців проплавав на шхуні «Костянтин». Яким морем ходила ця шхуна, хоча, взагалі, це і не море? (Аральське море)
2. На похороні Шевченка в Петербурзі промови читалися трьома мовами. Якими саме?
(Українською, російською, польською)
3. Що подарувала на згадку Шевченкові Варвара Рєпніна?
(Біблію)
4. Хто з діячів культури познайомився з Шевченком у Літньому саду і ввів його у мистецьке середовище Петербурга?
(Іван Сошенко)
5. Що зобразив Шевченко на титульній сторінці рукописної збірки «Три літа»?
(Портрет біблійного пророка Єремії, епіграф з його плачу)
6. Які прийоми використовує Шевченко в поемі «Сон» з метою показу панорами життя Російської імперії?
(Прийоми сну і подорожі)
7. Назвіть твір, у якому Т. Шевченко висловив цей пристрасний заклик:
Борітеся — поборете.
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая.
(«Кавказ».)
8. До якої збірки Т. Шевченка входять твори «Розрита могила», «Наймичка», «Великий льох», «Заповіт»?
(«Три літа»)
9. Більшість поезій Шевченка не мають авторської назви, а ті, що мають, то, як правило, коротку — в 1-2 слова. Але один твір Шевченка має дуже великий авторський заголовок, аж з 17 слів. Що це за твір?
(«І мертвим, і живим, і ненарожденим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє»)
10. Назвіть однойменні поетичні та малярські твори Шевченка.
(«Тополя», «Утоплена», «Катерина», «Слепая», «Відьма» («Русалка»), «Мар'яна-черниця», «Сліпий» («Невольник»)
V тур “Поетичний”
Командам роздають надруковані уривки із творів Шевченка, але із пропущеними словами. Учасникам необхідно «реставрувати» текст, вставивши відсутні слова. Через 1 хв. картки забирають і зачитують, звіряючи із оригіналом. Найбільша кількість балів — 5 (якщо усе відтворено правильно).
Садок вишневий ... (коло хати)
Хрущі над вишнями гудуть.
Малого сліду ... (не залишу)
На нашій славній Україні.
Як у Дніпра ... (веселочка)
Воду позичає.
Цвітуть сади, біліють хати,
А на горі... (стоять палати).
Наша дума, наша ... (пісня)
Не вмре, не загине.
Уже покликали ... (до паю)
А я собі у бур'яні.
Нема на світі... (України)
Немає другого Дніпра.
Та недовго сонце гріло,
Недовго ... (молилось).
Ну що б, здавалося, слова.
Слова та голос ... (більш нічого).
Біленькі хати повалялись,
Стави ... (бур'яном поросли).
Під ним ... (кінь) вороненький насилу ступає.
Бо, сліпі, не бачать карих оченят,
Що тільки лякають ... (молодих дівчат).
Співа на могилі, з морем ... (розмовля)
На Божеє слово вони б насміялись.
Неначе човен в синім морі,
То ... (вирина, то потопа).
Чого мені тяжко, чого мені ... (нудно)
Чого серце плаче, ридає, кричить.
Минають дні ... (минає літо)
А Україна, знай, горить.
Посадили ... (над козаком)
Явір та калину.
З шкурою знімають, бо ... (нічим обуть)
Княжат недорослих.
(Сумує), ... квилить, плаче рано
В Путивлі-граді Ярославна.
І свій шлях широкий:
Той ... (мурує), той руйнує.
VІ Підведення підсумків. Нагородження переможців.
Літературно-музичний вечір «Вічно буде поміж нас — України син Тарас»
Святково прибраний зал. Портрет Т. Г. Шевченка, прикрашений вишитим рушником. По центру, на підвищенні, різноманітні видання “Кобзаря”.
Думи мої, думи мої,
Ви мої єдині,
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині.
Прилітайте, сизокрилі
Мої голуб’ята,
Із-за Дніпра широкого
У степ погуляти...
... Прилітайте ж, мої любі,
Тихими речами
Привітаю вас, як діток,
І заплачу з вами.
Ведучий: 9 березня 1814 року народився Тарас Григорович Шевченко — великий поет України. Тільки невпинною тяжкою працею змогли Грицько і Катерина Шевченко утримувати себе і своїх шестеро дітей. Ріс Тарас, як усі сільські кріпацькі діти, під Божою опікою, але вже змалку вирізнявся з-поміж ровесників. Був він до всього цікавий, допитливий, хотів усе знати.
Ведуча: Одного сонячного ранку восени 1822 року, мама у темно-зеленій корсетці, у синій спідниці, в зеленій квітчастій хустці на голові — вся святково усміхнена, пригладила Тарасові чупринку, наділа нову шапку, почепила йому через плече торбину для книжок, обдарувала лагідною усмішкою: “Щасти тобі, синку, може, людиною станеш...”
Ведуча: Так на восьмому році життя Тарас став учнем дяка.
Тарас:
... та й куплю
Паперу аркуш. І зроблю
Маленьку книжечку. Хрестами
І візерунками з квітками
Кругом листочки обведу,
Та й списую Сковороду...
Ведучий: Лихо не спало. Коли Тарасові було 9 років померла його мати, а в 11 років залишився він круглим сиротою, бо ж і батько помер. Став Тарас пасти громадську худобу. Та все ж мріяв про малювання. Знайшов таки одного маляра, який погодився взяти його в науку. Однак Тарасові треба було отримати дозвіл від пана Енгельгардта.
Тарас: Пане управителю, я до вас! Я дуже хочу вчитися малювати, і дяк погодився взяти мене в учні. Я прийшов, щоб ви дозволили й документа дали.
Управитель: А батьки в тебе є?
Тарас: Ні, померли, сам я. Так дасте документа?
Управитель: Якого документа? Дурниці! Оце я одержав листа від пана, йому саме таких хлопців, як ти, треба в козачки набрати.
Тарас: В козачки!? Які козачки?
Управитель: А такі козачки — пан уже знає. Так що я тебе до кухаря нашого пошлю.
Тарас: Пане управителю, я хочу на маляра вчитися...
Управитель: Ну, годі там базікати! Одведіть його до кухаря.
Ти не лукавила зо мною,
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала. Ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела
До п’яного дяка в науку.
«Учися, серденько, колись
з нас будуть люде», — ти сказала.
А я послухав, і учивсь,
І вивчився. А ти збрехала.
Які з нас люде?
Ведучий: Охота до малювання не покидала його. Пан сварив його, тяжко карав, лютував. Виїжджаючи до Петербурга взяв його з собою. Один з видатних митців дорадив панові віддати хлопця в науку до Ширяєва. У Петербурзі пощастило Тарасу познайомитись зі славними художниками і письменниками, які зібрали гроші і 22 квітня 1838 року викупили його з кріпацтва. Став Шевченко вільною людиною.
Ведуча: Шевченко був живою піснею, журбою і плачем. Усе його життя було важке і жорстоке, але він не падав духом і все зміцнював — то піснею, то словом, то власним життям — безмежну любов до України. У 1840 році світ побачив “Кобзар”.
Ведучий: І ще одна важлива деталь: відомо, що власні імена походять від загальних. Тарас — це ім’я, запозичене з грецької мови, воно означає “бунтар”.
Ведуча: Треба нам всім пам’ятати, що майже усе своє життя Шевченко жив за межами рідної землі, та своєї мови не тільки не забув, а підняв народне слово до вершин світового письменства.
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь!
Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Ведучий: Після закінчення Академії мистецтв, Шевченко повернувся на Україну і вступив до таємного політичного товариства. У 1847 року його заарештували і присудили на заслання за Урал.
Заросли шляхи тернами
На тую Вкраїну,
Мабуть, я її навіки,
Навіки покинув.
Мабуть, мені не вернутись
Ніколи додому?
Мабуть, мені доведеться
Читати самому
Оці думи? Боже милий!
Тяжко мені жити!
Маю серце широкеє –
Ні з ким поділити!
Не дав єси мені долі,
Молодої долі!
Не давав єси ніколи,
Ніколи! ніколи!
Не дав серця молодого
З тим серцем дівочим
Поєднати! Минулися
Мої дні і ночі
Без радості, молодії
Так собі минули
На чужині...
Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Лину я, лину, думу гадаю,
І ніби серце одпочиває.
Чорніє поле, і гай, і гори,
На синє небо виходить зоря.
Ведуча: Шевченко всією душею любив свою Україну і він завжди нагадував українцям про її славне минуле.
Пісня “Тече вода в синє море”
Ведучий: На засланні поету заборонено писати і малювати. Та все ж вдавалось йому роздобути клаптик паперу, щоб вночі творити...
Лічу в неволі дні і ночі,
І лік забуваю.
О Господи, як то тяжко
Тії дні минають.
А літа пливуть меж нами,
Пливуть собі стиха,
Забирають за собою
І добро і лихо!
Пісня “По діброві вітер виє...”
Ведуча: Неволя тривала довгих 10 тяжких літ, які відібрали в поета здоров’я, проте не вбили його палкої, глибокої любові до рідного краю.
Вірш “В Казематі” (частина ІІІ — “Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні”) і частина ХІІ — “Чи ми ще зійдемося знову?”)
Ведучий: Кобзар намагався також довести, що кожен народ повинен мати свою національну гідність, мораль, освячену віковими традиціями.
Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що не має
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя правда,
І сила, і воля.
Ведучий: Тарас Григорович Шевченко помер 10 березня 1861 року.
Я тілько хаточку в тім раї.
Благав і досі ще благаю,
Щоб хоч умерти на Дніпрі,
Хоч на малесенькій горі.
Пісня “Заповіт” (співають всі присутні)
| < Попередня |
|---|
