Головна | Афіша | E-FreeLibrary | Каталог | Блог | Контакти

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Книжковий контент - Віртуальні виставки

Цикл виставок “Літературні ювіляри — 2023”
(до 120-річчя від дня народження Жоржа Сіменона)

Жорж Сіменон — письменник, якого читаєш, не відриваючись, із хвилюванням. Він захоплює не тільки гостроцікавим сюжетом, а й вкрай напруженою психологічною дією, напрочуд точною і гостро відчутною атмосферою, в якій вона розвивається, наростаючою тривогою за долі героїв. Звичайно, світову славу письменнику приніс створений ним образ поліцейського комісара Мегре. Його знають всі, зокрема завдяки численним фільмам і виставам. Із 124 творів Сіменона лише 80 розповідають про Мегре, а в інших цей герой відсутній. Але перекладаються, інсценуються і екранізуються майже всі його книги. Жорж Сіменон — один із найпопулярніших і найчитаніших письменників ХХ століття.


Він народився 13 лютого 1903 року в Льєжі. Хоча він вважається французьким письменником, Сіменон все ж не француз, а бельгієць. Батько майбутнього письменника — скромний бухгалтер, рано пішов з життя. Після його смерті Жоржу, який так і не закінчив школу, довелося працювати у книжковому магазині, репортером у місцевій газеті. Сім'я Сіменонів не була заможною, тому його мати, Анрієтт Брюль, котра до заміжжя працювала продавчинею в універсамі, здавала внайми кімнати студентам.

У 1922 році Жорж одружився зі своєю землячкою і художницею Тіжі. Разом із молодою дружиною перебралися до Парижа, де Сіменон задля заробітку почав писати оповідання для журналів “Фру-фру”, “Сміх”. Літературну діяльність розпочав як журналіст і письменник “розважального” жанру. Замолоду багато мандрував, регулярно публікував дорожні нотатки і нариси про Європу та Африку. Його тодішні твори фахівці класифікують як “паралітературу”. Це були мелодраматичні, кримінальні, авантюрно-пригодницькі історії з шаблонними ситуаціями, з захопливими сюжетами, але їм бракувало конфлікту і яскравих літературних типів. Вони мали заголовки, що впадали в око: “Роман машиністки”, “Паризькі каторжники”, “Помста за батька”, “Жінка, яка вбиває” тощо. Автор, втім, не підписувався своїм іменем, а використовував різні псевдоніми (Ж. Сім, Жорж Сім, Жак Дерсон, Жан дю Перрі, Кристіан Брюль, Люк Дорсан, Гом Гут). За роки такої літературної поденщини молодий Сіменон навчився (і згодом це стане звичним) писати щодня декілька годин поспіль, будувати гостросюжетні оповіді, що захоплювали читачів. Із 1923 до 1931 рр. Сіменон написав 181 розважальний роман, 1075 оповідань для дорослих і 150 — для дітей.

Справжнім початком свого творчого шляху Жорж Сіменон вважає роман “Петер-латиш” (1931) — перший твір, який письменник підписав своїм повним іменем і в якому вперше з'являється образ комісара Мегре. Спочатку це був другорядний герой. Міцної статури, кряжистий, старомодний поліцейський із люлькою, який згодом став головним героєм серії романів. Цю серію випустив у 1931-1933 роках видавець Файяр, не надто вірячи в успіх: дуже вже не характерним був комісар Мегре для тогочасної детективної літератури. Але читачі зустріли появу цього персонажа з великим ентузіазмом. Книги почали перекладати іншими мовами, перевидавати і екранізувати.

Комісар Мегре став одним із найвідоміших героїв сучасної літератури. Він має свою біографію і характер. Сіменон повідомляє, що комісар народився у Центральній Франції, що батько Мегре був управителем замку. Юний Мегре мріяв про кар'єру лікаря, але через нестатки був змушений влаштуватися на роботу в поліцію. Згодом Мегре опиняється в Парижі, де й здобуває славу видатного криміналіста. Кабінет комісара на набережній Орфевр став місцем, у якому розслідувалися найкарколомніші злочини. Проте, на відміну від популярних літературних нишпорок, Мегре ніколи не діє зопалу — він уникає відчайдушних кроків навіть заради розкриття злочину. Комісар завжди намагається зрозуміти, що змушує респектабельного і порядного громадянина порушити закон. Персонажі Сіменона мають доволі складну психологію. Як і Шерлок Голмс, Мегре створив власний метод розкриття злочинів. Він намагається проаналізувати події з позиції злочинця, вивчає його дитинство та юність, його звички і “комплекси”. Нерідко герої Сіменона одержимі прихованими маніями, що змушують їх “руйнувати” усталені соціально-етичні норми. Але Жорж Сіменон — не холодний клініцист, він співчуває злочинцеві, і це особливо імпонує читачам.

Відтак письменникові вдалося піднести “поліцейський” роман до висот серйозної літератури, зробити його “високим жанром” завдяки майстерному поєднанню захопливості та психологічної глибини. Так, у романі “Мегре і вбивця” розповідається про злочин, який колись скоїв страховий агент Робер Бюро. Він розкаюється у скоєному, проте найбільше побоюється можливості повторення подібного злочину. Герой хотів би звернутися до лікаря-психіатра, але у нього виникають деякі сумніви. Лікарям він не вірить. Урешті-решт, суд засудив Бюро до тривалого ув'язнення, замість того, щоб лікувати його як хвору людину.

Певна річ, Сіменон не завжди одразу називає вбивцю. Нерідко він тримає читача у напруженні до останньої сторінки твору. Так, у романі “Мегре ставить тенета” сюжет розвивається вельми динамічно, і лише у фіналі стає зрозуміло, хто і навіщо вбиває самотніх жінок у кварталі Монмартр.

Загалом Жорж Сіменон написав близько 80-ти романів про Мегре. Про популярність героя-детектива свідчить хоча би той факт, що ще за життя письменника у місті Делфзейл Мегре був споруджений бронзовий пам'ятник із вибитим написом: “Мегре Жуль, народився у Делфзейлі 20 лютого 1920 р. Батько — Жорж Сіменон, матір невідома”.

Дослідники поділяють творчість Сіменона на дві частини: романи про Мегре і “не про Мегре”. Саме в останніх письменник намагався виявити свій художній талант. Більшість книг “не про Мегре” є своєрідними психологічними “етюдами звичаїв”. Якщо в книгах про комісара Сіменон передусім дбає про захопливість, то в інших своїх творах він втручається в царину роману побутового і психологічного. Втім, між романами першої і другої групи не існує нездоланної межі. Письменник не вдається до складного естетично-філософського інструментарію, а прагне передати трагедію особистості дуже простими, зрозумілими кожному і водночас надзвичайно виразними та оригінальними, суто сіменонівськими засобами. Поведінка всіх героїв Жоржа Сіменона переконлива у всіх своїх проявах. Це доводять його романи “Бруд на снігу” (1948), “Червоне світло” (1953), “Свідки” (1955), “Поїзд з Венеції”, “Президент”, в яких проявляється вся складність навколишнього світу, людських взаємин і соціальна психологія життя.

Окрім власне романів, Сіменон писав і автобіографічну прозу: “Я згадую”, “Педігрі”, “Особисті спогади, доповнені “Книгою Марі Жо”. Що ж до життя самого Жоржа Сіменона, то відомо, що величезний інтерес письменника до світу і людей, котрий змушував його постійно подорожувати, проявлявся від самого початку його письменницької кар'єри. Починаючи з 1926 року він довго жив більше ніж у тридцяти куточках земної кулі: Європа, Африка, Туреччина, СРСР, Америка, Австралія, Нова Зеландія, Індія тощо. Що гнало його світом? Пошук нового життєвого матеріалу. Вражаюча спостережливість і фотографічна пам'ять Сіменона дозволили йому зібрати колосальний життєвий матеріал, переноситися в далекі куточки світу, відтворюючи особливості їхньої природи, характерів і звичаїв, специфіку взаємин (соціальних зокрема) і побуту. В свої твори він щедрою рукою вкраплює все побачене та пережите.

Життєвий досвід воєнного та післявоєнного часу, набутий письменником, збагатив зміст його книг. Друга світова війна застала його у Франції. Влітку він замешкав із дружиною і народженим у квітні первістком Марком у селищі Ніель-сюр-Мер і пробув у Франції всю війну. Займався сільським господарством і продовжував писати. Восени 1945 р. Сіменон вирушив у Нью-Йорк, де його творчість добре знали і де він одразу став “модним” письменником. У США він перебував до 1955 року, змінивши кілька місць проживання у різних штатах, переважно мешкаючи в сільській місцевості на власних ранчо. Протягом цих років Сіменон розлучився з дружиною, одружився вдруге, став батьком ще трьох дітей. 1955 року повернувся до Європи і до кінця днів оселився у Швейцарії.

У 40-60-ті роки Жорж Сіменон видавав, як і в 30-ті, не менше 5-6 романів на рік. Така висока продуктивність була пов'язана з його манерою працювати. Коли він писав чергову книгу, то повністю відключався від усього. О шостій ранку сідав за стіл в ізольованій і навіть звуконепроникній кімнаті, де заздалегідь були заготовлені олівці, папір, набиті тютюном люльки, телефонні довідники, мапи місцевості, плани міст, і писав із невеликою перервою до 11-ї години. Потім обідав, гуляв, а о 14-й знову сідав за письмовий стіл і працював до вечора (сам перечитував написаний текст). У такому ритмі письменник жив від 7 до 20 днів (іноді до місяця), поки не завершував роботу над романом. Його не можна було відволікати. Якось у Сіменона захворіла дитина і на певний час йому довелося залишити наполовину написаний рукопис. Після перерви він не зміг продовжити роботу і почав новий роман.

Завершивши роман, Сіменон місяць-два відпочивав. У цей час займався фізичною працею: він уміло доглядав за рослинами, вирощував хліб і розводив худобу, водив будь-яку техніку, крім літака, будував, майстрував, лагодив. Відпочивши, знову замикався і працював. Так і жив, доки у лютому 1973 року, в день свого 70-ліття, не оголосив усьому світу, що втомився та припиняє писати.

У травні 1978-го Сіменона спіткало велике горе: звела рахунки з життям 25-річна дочка Марі-Жорж. До самогубства її підштовхнула не лише успадкована по материнській лінії невиліковна хвороба, а й гнітюча атмосфера у сім'ї, спричинена виходом книжки “спогадів” Деніз Сіменон (другої дружини письменника), котра хворіла на важку форму шизофренії. Після смерті дочки письменник прожив ще одинадцять років і помер у Лозанні у віці 86 років.

Жорж Сіменон популярний досі. Адже у всіх своїх творах — і детективних, і психологічних — цей тонкий і талановитий майстер залишається вірним своїм глибоко людяним героям.

“Людина важить більше, ніж ми звикли вважати, думаючи про ближніх і про себе. Ось єдине, чому мене, як і будь-кого іншого, навчило життя... У моїх романах я зробив усе від мене залежне, щоб людина зрозуміла саму себе і її зрозуміли інші”.
Жорж Сіменон

Цікава стаття? Поділися нею з іншими:


RSS-підписка

Підписка на публікації

Введіть ваш email:

Delivered by FeedBurner


Прозорро - публічні закупівлі

Я МАЮ ПРАВО!

Единая страна!
.