Олександр Петренко

Краєзнавчий калейдоскоп - Карта творчості

20.05.2020 12:09 Автор: Unsvet

Багата талантами наша Арбузинщина. Серед талановитих краян – Петренко Олександр Вікторович. Своєю чудовою поезією він славить рідний край, допомагає землякам серцем доторкнутися до Божої любові і милосердя. У цьому матеріалі використані вірші поета, спогади друзів та газетні публікації.

Петренко Олександр Вікторович народився 7 липня 1940 року в селищі Арбузинка Миколаївської області в родині службовців. Подорож стежками його життєвого і літературного шляху розпочнемо з кількох публікацій у районній газеті «Перемога» (нині – «Нове життя»). Художній керівник РБК А. Акуленко повідомляє, що в будинку культури відбувся вечір, присвячений пам’яті Т. Г. Шевченка, на якому учень 8-го класу О. Петренко прочитав вірш В. Сосюри « На могилі Шевченка». Через два роки в одному з номерів газети читаємо: «…Великий зал Арбузинської CШ №2 переповнений. Чути дзвінкі дитячі голоси, радісний сміх. І раптом настає тиша, схвильовано лунає голос десятикласника Олександра Петренка. Його голос лунає ще не впевнено і трохи боязко. Адже не так легко вийти перед великим залом і вперше в житті читати свої вірші, якими молода людина висловлює радість життя, щастя юність, яка кличе вперед. Вірші О. Петренка відзначаються глибокою ідейністю, витонченою поетичною інтонацією, проникнуті патріотизмом». Про це писали вчителі Арбузинської ЗОШ №2 Г. Криловська та Г. Шуляк.

Подробнее...

Чарівна кобза Дніпрової Чайки

Книжковий контент - Віртуальні виставки

07.10.2021 11:01 Автор: Unsvet

Цикл виставок «Літературні ювіляри – 2021»
До 160-річчя від дня народження Дніпрової Чайки

Довгим і складним, наповненим боротьбою та вічним неспокоєм, позначений тернами неабияких випробувань, був життєвий шлях Людмили Олексіївни Василевської-Березіної, що писала під літературним псевдонімом Дніпрова Чайка. Талановита поетеса, письменниця, фольклористка, педагогиня і просвітителька, наша землячка. Вона народилась 1 листопада 1861 року в селі Карлівка Ананьївського повіту Херсонської губернії (тепер — с. Зелений Яр на Миколаївщині) у сім’ї священика.

“Батько мій був веселий, гостинний і до всього прихильний. Через таку вдачу він — з походження великорос — був ходячим збірником фольклору. Од нього в мене напровесні життя з’явилася така охота до пісень, казок, усяких словесних узорів нашої мови”, — згадувала Людмила Олексіївна в автобіографії. Кохалася в народних піснях і мати Наталя, яка походила з українського козацького роду.

Подробнее...