Голокост: (не)мальовані історії вцілілих і знищених

27 січня в обласній бібліотеці для юнацтва під час мультимедійної книжкової презентації «Гортаючи мальовану історію тих страшних подій» вшанували пам'ять жертв Голокосту. 

Завідувач відділу соціокультурної діяльності молоді Андрій Алієв нагадав присутнім на презентації студентам Миколаївського коледжу економіки та харчових технологій і Фахового коледжу МНУ (останні долучилися до заходу в онлайні), що 27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого табору смерті Аушвіц-Біркенау, який став символом нацистських злочинів. Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї дати у 2012 році. В окупованій нацистами Україні Голокост відрізнявся особливою жорстокістю. Розстріли відбувалися поруч із населеними пунктами, часто на очах місцевих жителів. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві. Свій «Бабин Яр» є і на Миколаївщині. Дуже важливо зберегти пам’ять та не допустити повтору цих подій. Про трагедію, біль від якої не відступає багато десятиліть, треба говорити, про неї слід читати.

 

Про те, що читати, розповіла гостя заходу – очільниця київського «Видавництва» Лілія Омельяненко. Вона зауважила, що минулорічною темою для «Видавництва» стала тема Голокосту. «Маус. Історія вцілілого» Арта Шпіґельмана, «Щоденник Анни Франк» Арі Фолмана та Давида Полонського – тематичні графічні романи, перекладені українською мовою і видані у 2020-му.

«Маус» – це автобіографічна розповідь американського художника-інтелектуала єврейського походження. Він розпитував батька про довоєнне життя і досвід під час Голокосту, щоб створити про це комікс. Книга привернула широку увагу дослідників і стала єдиним на сьогодні коміксом, що здобув Пулітцерівську премію. До того ж це один з перших андеґраундних коміксів, з його окремішньою естетикою й художньою генеалогією. Пані Лілія детально розповіла про особливості перекладу англійсько-єврейського діалекту, з яким блискуче впоралася Ярослава Стріха. Присутня молодь була вражена, скільки зусиль довелося докласти й фахівчині з летерингу Світлані Самохіній, аби текст коміксу був читабельним і водночас сподобався автору, адже пан Шпіґельман має досить специфічний почерк.

 

Перше графічне видання всесвітньовідомого «Щоденника Анни Франк» було адаптоване Арі Фолманом, ілюстроване Давидом Полонським. Нині ми можемо читати його українською. Видавчиня процитувала слова автора адаптації, що повний збережений текст щоденника призвів би до графічного роману обсягом в 3500 сторінок. Тож довелося подекуди вільно обходитися з оригіналом, втім, головний посил, який маленька єврейська дівчина залишила нащадкам, зберегти вдалося. Дівчата і хлопці віддали належне прекрасним ілюстраціям Д. Полонського. Герої немовби хочуть зійти зі сторінок графічного роману. 

 

Пані Лілія представила найсвіжішу, січневу, новинку видавництва – графічний роман Нори Круґ «Вітчизна», де вона досліджує приховану правду своєї родини під час війни у нацистській Німеччині. Книга отримала чимало нагород, була названа найкращою у 2018 році за версіями The New York Times, The Boston Globe, San Francisco Chronicle та інших і перекладена 14-ма мовами. Авторці довелося стикнутися з «холодним прийомом» і стереотипним ставленням земляків. Роботу ускладнювало те, що в Нориній родині були і профашистські, і антифашистські настрої. Лілія Омельяненко запевнила: цю книгу необхідно прочитати, щоб побачити ще одну точку зору на, здавалося б, усім відомі історичні факти.

 

Андрій Алієв представив увазі студентів ще один проєкт «Видавництва» – маленький графічний роман про подорож до великої й переможної країни Гі Деліля «Пхнен’ян». Книга вже вийшла і чекає своїх читачів. Також бібліотекар порекомендував читати «Список Шиндлера» Томаса Кініллі, «Ковчег часу» Марціна Щигельського, «Крадійку книжок» Маркуса Зузака, аби знати минуле, усвідомити його страхітливі уроки і не допустити породження нового зла.