Головна | Афіша | E-FreeLibrary | Каталог | Блог | Контакти
Головна Події та новини Фотофакти Борису Мозолевському – 85

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Події та новини - Фотофакти

4 лютого обласна бібліотека для юнацтва організувала для студентів-істориків Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського онлайнову бібліотечно-археологічну мандрівку «Шукач Золотої пекторалі», присвячену 85-річчю від дня народження Бориса Мозолевського – нашого земляка, видатного археолога і поета.
Ведучий заходу, завідувач відділу соціокультурної діяльності молоді Андрій Алієв розповів студентам, що саме цього дня 1936 року в степовому селі на Веселинівщині в селянській родині народився хлопчик, позначений Божою іскрою. Його назвали Борисом. Воєнне дитинство, сирітство (батько – «остербайтер» загинув на ворожій землі), голодна юність. У п'ятнадцять років Борис опинився серед вихованців Одеської спецшколи військово-повітряних сил. Згодом вступив до військово-морського авіаційного училища, де навчався разом із майбутніми космонавтами. Після демобілізації майже десять років працював кочегаром на одному з київських заводів, водночас заочно навчався на історико-філософському факультеті Київського державного університету.
 
 
Захоплено слухали майбутні історики і археологи розповідь про те, як майже п’ять десятків років тому, 21 червня 1971-го, о 14:30 сталася знакова подія в житті Бориса Мозолевського. Під час археологічних досліджень Товстої Могили було знайдене багате скіфське поховання, серед скарбів якого – золота пектораль. Борис Миколайович надягнув на шию вишукану прикрасу філігранної грецької роботи вагою 1148 грамів і вартістю мільйони доларів, зверху – засмальцьовану стару тілогрійку, сів у потяг і привіз цю сенсацію до Києва. Легендарний професор МНУ, нині покійний Ю. С. Гребенников, згадував, як до археологів-«щасливчиків» завітали перші люди республіки – П. Шелест і В. Щербицький, а останній навіть… приміряв пектораль на себе! Нині скіфська пектораль зберігається в музеї коштовностей Києво-Печерської лаври.
 
Втім, Мозолевський був не лише вченим-скіфологом, а й поетом. Перші проби пера робив ще в сільській семирічці. По собі залишив значний поетичний доробок. У його віршах – Україна, археологія, степ. Багато у Мозолевського прекрасних рядків про кохання. Хоча сам Борис Миколайович свій поетичний дар оцінював досить скромно. Він говорив: «Мій хліб – археологія. І вже потім – поезія». Часом схоплювався вночі, дружина питала: «Що сталося?», він жартував: «З мене вірші лізуть, піду запишу».
 
Він також є автором близько шістдесятьох наукових робіт, науково-популярної книги про археологічні знахідки України «Скіфський степ» (1983), ліричної повісті «Думи про степ», яку писав у 60-ті роки, однак вийшла друком вона аж у 1996-му, трьома роками по смерті Бориса Миколайовича. 
 
Молодь подякувала організаторам за цікавий захід, ведучий побажав всім успіхів і наснаги, завершивши мандрівку одним із найпронизливіших віршів Бориса Мозолевського.
За добро, що робив я на світі,
За усі мої муки й жалі 
Я воскресну в тридцятім столітті 
І пройдусь по коханій землі.
По степах золотих і безкраїх, 
Де страждаю, люблю і живу, 
Де душа, наче птах, завмирає, 
Коли падає тінь на траву.
Не реліктом, не родичем бідним, 
Що з далеких доріг заблукав,
Я прийду до вас гордо і гідно, 
Бо для вас я цю землю плекав...
Врятувавши її від пожежі
І утвердивши братство земне,
Ви в оцім подніпровськім безмежжі
Обніміть, наче брата, мене.
 
 

Добавьтe Ваш комментарий

Ваше имя (псевдоним):
Комментарий:
Цікава стаття? Поділися нею з іншими:


RSS-підписка

Підписка на публікації

Введіть ваш email:

Delivered by FeedBurner


Прозорро - публічні закупівлі

Я МАЮ ПРАВО!

Единая страна!
.