Головна | Афіша | E-FreeLibrary | Каталог | Блог | Контакти
Головна Події та новини Фотофакти Урок духовності “Відчини своє серце добру”

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Події та новини - Фотофакти

В рамках комплексної програми «Шлях до духовних джерел» в Школі соціальної реабілітації та Першій українській гімназії імені Миколи Аркаса проведено огляд літератури “Джерело, що зцілює душу і тіло” і урок духовності “Відчини своє серце добру”, присвячений надзвичайній людині — Федору Петровичу Гаазу. Фільм-розповідь "Доктор Гааз" зробив захід ще більш цікавим та пізнавальним. Чим же привернула нашу увагу ця людина, від дня смерті якої в наступному році виповнюється 160 років? Що в його постаті, вчинках і житті може бути прикладом моральності і духовності для сучасного молодого покоління і взагалі для всіх нас?


 

duhovnist_1 duhovnist_2 duhovnist_3 duhovnist_4 duhovnist_5 duhovnist_6 duhovnist_7 duhovnist_8

Лікар Гааз, німець за походженням, жив і працював у Москві з 1806 по 1853 роки. Лікарська спеціальність — очний лікар, але, практично, він був лікарем найширшого профілю. Федор Гааз прекрасно знав латинь, грецьку і французьку мови, філософію, богослов'я, хімію, ботаніку, астрономію... Успішно практикуючий лікар швидко розбагатів завдяки своїм блискучим даруванням. Але з 1825 року всю свою енергію він віддавав найбіднішим, найнещаснішим людям — хворим арештантам і бездомним. Як член Московського тюремного комітету і головний лікар московських тюрем, присвятив своє життя полегшенню життя в'язнів. За його ініціативою були відкриті тюремна лікарня і школа для дітей арештантів. Він постійно приймав і забезпечував ліками бідних хворих. На благодійність Федор Петрович витратив всі свої заощадження. В багатьох справах його підтримував святитель Філарет (Дроздов), митрополит Московський.

Як же доктор Гааз опинився у Росії? Сюди він приїхав на запрошення княгині Репніної після успішної операції, зробленою Гаазом князеві Репніну, її чоловікові, уклавши з нею договір про працю домашнього лікаря з 1806 по 1810 роки. Після закінчення терміну договору Гааз залишається в Москві, як лікар бере участь у війні 1812 року і проходить з російським військом від Москви до Парижу.

Після війни Гааз досліджує все Кавказьке П'ятигор'є, першим досить повно описує флору Кавказу і випробує на собі дію місцевих цілющих мінеральних вод. Як підсумок своєї подорожі, написав книгу про історію і цілющі властивості мінеральних вод П'ятигор'я, і, по суті, створив нову галузь медицини — курортологію. Відкриття лікаря Гааза привели до створення курортів Єсентуки, Желєзноводськ, Кисловодськ.

Повернувшись до Москви, доктор на власні кошти організовує першу в Москві лікарню для безпритульних, куди привозили підібраних на вулицях, збитих екіпажами, замерзлих людей, що знепритомніли з голоду, безпритульних дітей. Перш за все, їх квапилися обігріти, нагодувати і, наскільки можливо, підбадьорити і утішити. Доктор сам, знайомлячись з кожним, співчутливо з'ясовував всі обставини їх тяжкого положення. Призначалося лікування, а після виписки більшості надавали і подальшу допомогу: іногородніх забезпечували грошами на проїзд додому, старих і самотніх поміщали в богадільні, дітей-сиріт намагалися пристроїти в сім'ї забезпечених людей. Персонал лікарні підбирався ретельно: байдужих до справи і недобросовісних доктор не тримав.

В грудні 1928 року доктора Гааза запрошують працювати в Комітет опікування про в'язниці. У своїй неприборканій справі рятувати страждаючих, він не страждав зайвою гординею і самолюбністю. Відома одна історія про те, як ради помилування старенького розкольника Дениса Корольова, Федір Петрович став на коліна перед государем, і відмовлявся вставати, поки той не дарував старому арештантові пробачення. До колінопреклонінь доктор прибігав і перед губернатором, і начальником в'язниці, і, навіть, перед командиром конвою, благаючи не руйнувати чергову арештантську сім'ю, не віднімати в матері дитину. У нього було завжди одне виправдання для таких власних вчинків: «Принизливо буває просити на колінах милостей для себе, своєї вигоди, своєї винагороди; принизливо благати недобрих людей про порятунок свого тіла, навіть свого життя. Але просити за інших, за нещасних, страждаючих, за тих, кому загрожує смерть, не може бути принизливо ніколи...».

На поставлене йому питання: чому він, німець, католик, не повертається з Росії до своїх єдиновірців і одноплемінників, доктор Гааз відповів: «Так, я є німець, але перш за все я є християнин. Чому я живу тут? Тому що я люблю, дуже люблю багато тутешніх людей, люблю Москву, люблю Росію і тому, що жити тут — мій борг перед всіма нещасними в лікарнях, у в'язницях».

Коли доктор Гааз помер, поховання відбувалося за рахунок поліції із-за його бідності. Але за його труною йшли 15 тисяч чоловік. По дозволу митрополита Московського Філарета в той день в декількох храмах Москви служились панахиди. Федор Петрович Гааз пішов з життя ще у позаминулому столітті. Але і досі на його могилі вдячні москвичі запалюють свічки.

Сподіваємось, що в юних серцях хлопців і дівчат залишиться урок справжньої людської доброти і самопожертви, а доктор Федор Петрович Гааз буде для них прикладом високої моральності у подальшому житті.

Добавьтe Ваш комментарий

Ваше имя (псевдоним):
Комментарий:
Интересная статья? Поделись ею с другими:


RSS-підписка

Підписка на публікації

Введіть ваш email:

Delivered by FeedBurner


Прозорро - публічні закупівлі

Я МАЮ ПРАВО!

Единая страна!
.