Мороз А. Створення бібліотечних онлайн-ігор у сервісі “Umaigra” / Анна Мороз // Бібліотечний форум : історія, теорія і практика. — 2019. — № 3. — С. 18—20.

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Давайте познайомимось - Про нас пишуть

05.09.2019 10:07 Автор: Unsvet

Створення бібліотечних онлайн-ігор у сервісі “Umaigra”

У статті представлено досвід щодо створення бібліотечних онлайн-ігор, як одного зі шляхів просування книги в умовах кризи читання, та розглянуто поетапно процес розробки гри в онлайн-сервісі «Umaigra».

Бібліотечна спільнота продовжує шукати шляхи боротьби за увагу молодих людей в умовах кризи читання. Одним з найперспективніших напрямів є вивчення молодіжних захоплень та використання їх у бібліотечній роботі.

Бібліотеки проводять конкурси коміксів, фанфіків, ведуть блоги, організують квести, бібліосутінки та інші яскраві заходи — тобто намагаються перетворити конкурентів книги та читання на помічників. Спробуємо залучити до бібліотечної практики її своєрідного конкурента та головного «ворога» — комп'ютерні ігри.

Сучасні бібліотекарі вже добре засвоїли технологію підготовки відеороликів, створення буктрейлерів тощо. Комп'ютерна гра, розроблена власноруч, ще один доречний інструмент професіонала, її переваги: поєднання цікавості зі змістовністю. Адже різноманітні вікторини, турніри ерудитів, тематичні «Брейн-ринги», інші змагання регулярно проводяться в стінах бібліотек. Комп'ютерні ігри сьогодні досить популярні, особливо серед дітей та молоді. Саме тому, бібліотекам бажано застосовувати звичний для сучасної молоді електронний формат ігор та змагань задля зацікавлення та привернення уваги до бібліотек.

Темою гри може стати книга, життя та творчість будь-якого письменника, культура рідного краю, історія України, ресурси та послуги бібліотеки тощо. Дещо раніше за бібліотекарів широкий навчальний потенціал комп'ютерних ігор оцінили педагоги, і зараз цей напрямок стрімко розвивається. В Інтернеті викладені вже готові інтерактивні вікторини з різних навчальних предметів (платні та безкоштовні). Крім того, існують цікаві розробки зі створення власноруч вікторин, кросвордів у стандартних програмах Windows Office та Ubuntu Office. Ну і, нарешті, останнім часом почали з'являтися онлайн-сервіси, за допомогою яких можна розробити власну гру. Їх ще досить небагато, але з розвитком інформаційних технологій їх вибір зростатиме.

У даній статті бібліотекарям пропонуються методичні поради щодо застосування сервісу «Umaigra», завдяки якому можна створювати різноманітні онлайн-ігри. Головна сторінка сервісу пропонує зразки ігор, створених за допомогою сайту (http://www.umapalata.com/ui_ru/home.asp), та інструментарій для розробки ігор власноруч. Сервіс має опції вибору російської, англійської або італійської мови (на жаль, українського інтерфейсу безпосередньо для створення гри поки що не існує), але за допомогою ресурсу є можливість створити власну гру безпосередньо українською (або іншою) мовою. Виходячи з досвіду створення онлайн-ігор (з краєзнавчою грою, розробленою Миколаївською обласною бібліотекою для юнацтва, можна ознайомитись за посиланням: http://umapalata.com/uschool/expo/annamz/8284.html?LANG=RU), пропонуємо алгоритм роботи для бібліотекарів щодо розробки комп'ютерних ігор.

Отже, починаємо працювати на сайті. Проходимо стандартну процедуру реєстрації та створюємо власний акаунт.

Розробка гри включає такі дії: переглянемо декілька зразків готових ігор; переходимо на власну сторінку; обираємо розділ «Прототипи» (нагадуємо, що інтерфейс створювача гри можна обрати трьома мовами, в т. ч. російською), вивчаємо наявні «прототипи» ігор, виділяємо їх по черзі та знайомимось з особливостями кожного. В результаті цих дій на сторінці з'являється характеристика «прототипу»: сутність гри, максимальна кількість рівнів, умови виграшу, параметри, які можна настроювати власноруч і т. ін. Особливу увагу слід приділити різновидам завдань, які можна скласти за допомогою сайту. Їх досить багато: вибір вірного варіанта, правда або неправда, заповнення тексту, складення речення тощо. Але кожний «прототип» має свій набір завдань.

Після детального ознайомлення та визначення сутності гри, її змісту та компонентів можна розпочати створення безпосередньо комп'ютерної гри.

Для цього обираємо тему, «прототип», визначаємось із кількістю рівнів, типами завдань. Користувач має великий вибір: уся гра складатиметься із завдань одного типу, на кожному рівні свій різновид завдань, різні типи завдань у кожному рівні.

Наступним етапом буде розробка змістовної частини гри, тобто визначення питань, завдань тощо. Для цього можна використовувати вже наявні в бібліотеці вікторини, ігри тощо.

Змістовну частину гри необхідно занести до «прототипу». Для цього слід зайти до власного акаунту на сторінці «Прототипи». Для прикладу візьмемо прототип «Сядь на потяг», потім виділяємо його та натискаємо віконце «Створити гру» і з'являється сторінка «Ввести загальну інформацію». Опція «мова» дозволяє обрати українську або іншу мову, якою буде створена безпосередньо гра. Після заповнення віконець натискаємо віконце «Вперед». Далі слід перейти до сторінки «Обрати дисципліни» та обрати одну або декілька навчальних дисциплін, до яких належатиме гра. За допомогою віконця «Вперед» слід перейти до наступної сторінки — «Ввести дидактичний зміст першого рівня». Текст у віконці «вказівки для учнів» будуть бачити гравці. При створенні гри необхідно вказати, що гравцям слід робити для проходження першого рівня. У віконці нижче обираємо кількість завдань рівня. Оскільки кожен «прототип» має декілька видів завдань, треба позначити з якого саме виду буде складатися рівень. Якщо у грі буде передбачено різні типи завдань на рівні, слід зазначити їх усі. Обраний «прототип» може мати два таких види: «правда або неправда» та «вибір відповіді». Для прикладу відмітимо другий варіант. Переходимо до наступної сторінки й потрапляємо на сторінку «Встановити інструкції». У віконці «Мета гри для учнів» подаємо загальну інструкцію для проходження всієї гри в цілому, а не тільки одного рівня, як на попередньому кроці. При цьому слід звернути увагу на розташовані нижче налаштування. За їх допомогою можна відрегулювати багато різних параметрів. Наприклад, порядок появи завдань перед гравцем — випадковий або заданий. Можна зробити налаштування, щоб кожен, хто проходить гру, бачив тільки певний відсоток завдань або їх усі. Якщо врахувати, що максимальна кількість завдань рівня може дорівнювати ста, то можливо домогтися, щоб завдання для кожного гравця не повторювалися. Також можна встановити обмеження тривалості гри. Деякі налаштування притаманні обраному бібліотекарем «прототипу». У іншого «прототипу» вони можуть бути свої, наприклад, збільшення темпу гри після кожного рівня тощо.

Після цього необхідно перейти на сторінку «Додати теоретичну частину», але на цьому етапі ще не формується безпосередньо зміст, а тільки визначаються компоненти щодо наповнення змісту, тобто відмічається чи буде у грі інформаційний матеріал, який гравець зможе побачити у розділі «Довідка». Якщо інформаційний матеріал у грі є, то необхідно ввести його заголовок та обрати макет сторінки. Якщо теоретична частина грою не передбачена, то треба не ставити відмітку у відповідному віконці.

Отже, всі кроки по створенню безпосередньо гри пройдено. Якщо у бібліотекаря виникла потреба щось змінити, слід рухатись по сторінках за допомогою віконця «Назад» та «Вперед». Після завершення слід натиснути віконце «Готово», що є завершальним етапом створення гри.

Після цього слід зайти на сторінку новоствореної гри й тільки зараз розпочати вводити тексти завдань. На сторінці гри є три розділи: «Інфо», «Дидактичний зміст», «Коментарі». Для змістовного наповнення переходимо до розділу «Дидактичний зміст». Він має також окремі підрозділи: «Рівні», «Інструкції», «Теоретична частина». Слід зайти до підрозділу «Рівні», який умовно поділений на дві частини: «Рівні» та «Вправи». Поки що у грі є один рівень, який містить ту кількість та той тип завдань, що вказувався при створенні гри. У частині «Вправи» розташовані віконця, за допомогою яких можна змінювати порядок завдань, видаляти їх, дублювати або додавати нові. Для цього необхідно галочкою помітити перше питання та натиснути віконце «Змінити», що дозволить перейти до сторінки «Вправи». Для кожного типу завдань вони різні. Оскільки для прикладу було обрано «вибір відповіді», то створювана сторінка виглядатиме так: віконце для тексту питання, віконце для запропонованих варіантів відповідей та віконце для галочки біля вірного варіанту. Крім того, можна обрати вагу даного питання — від одиниці до десятки. Таким чином, існує можливість нараховувати різну кількість балів за питання різної складності. Заповнивши сторінку, слід натиснути віконце «Зберегти», що дозволяє завершити створення першого завдання та переглянути його і спробувати як все працює. Для цього слід натиснути віконце «Пограти» у розділі «Дидактичний зміст», що дозволяє побачити хід гри та завдання, яке було створено. Таким чином можна час від часу переглядати завдання, які створюються, по ходу введення тексту гри. Відповідно до цього алгоритму вводяться наступні завдання гри, а віконце «змінити» дозволяє коректувати вже створені питання. Якщо постане необхідність змінити кількість завдань у рівні, то їх можна вилучити за допомогою віконця «видалити», а додати нові — за допомогою віконця «нові». Під час створення гри бажано періодично зберігати вже створене, щоб уникнути проблем зі збереженням.

Після створення першого рівня гри, за тим же алгоритмом у підрозділі «рівні» переходимо до віконця «новий» і створюємо другий рівень. Якщо тип завдань на ньому буде інший, ніж на попередньому, доцільно знов заповнити віконце «Вказівки для учнів». На відміну від першого, в інших рівнях немає змоги заздалегідь вказати кількість та тип завдань. Тому додавати їх треба по черзі за допомогою кнопки «новий» та після цього обрати тип. Подібним же чином слід додавати усі заплановані рівні. У цьому «прототипі» їх може бути не більше п'яти.

У разі необхідності внесення до гри теоретичного матеріалу, слід перейти до підрозділу «Теоретична частина», що дозволяє повернутись до макета сторінки, який було обрано при створенні гри. Окремі макети передбачають виключно текстову інформацію, до інших можна завантажити малюнки. Користуючись розташованими на вкладці віконцями, можна додавати інші сторінки, або зовсім змінити макет. Якщо необхідно ввести текст то він друкується безпосередньо на сторінці, як у звичайному документі. Якщо потрібно завантажити малюнки — обирається макет, який дозволяє це зробити. Ці макети мають спеціальні позначки. Натиснувши таку позначку, можна перейти до віконця «файли» і завантажити їх з власного комп'ютера.

По завершенню роботи зберігаємо гру та переглядаємо її за допомогою віконця «Пограти».

У разі потреби зразу ж або надалі щось змінити, необхідно зайти на головну сторінку створеного акаунта, відкрити гру та у розділі «Інфо» змінити назву, або іншу інформацію для гравців: мову гри, навчальну дисципліну, якій вона присвячена, тощо. Таким же чином, при необхідності, можна змінити й підрозділ «Дидактичний зміст» та «Інструкції», де дозволяється змінити час проходження гри, відсоток завдань, які побачать гравці, уточнити інструкції з проходження гри тощо.

Впевнившись, що гра остаточно створена, слід перейти до підрозділу «Інфо» та натиснути віконце «Опублікувати», що зберігає гру і надає можливість використовувати гру відвідувачам сайту. У розділі «Інфо» з'явиться посилання на створену гру в Інтернеті. З цього часу вносити будь-які зміни до неї вже неможливо. Але, якщо все-таки це знадобилось, то у тому ж розділі «Інфо» можна за допомогою віконця «розблокувати» вносити зміни надалі.

По завершенню процесу створення гри бажано перевірити як вона працює, для цього необхідно надати відповіді на питання та пересвідчитись, що все коректно працює і кожен переможець отримує свій кінцевий бал в залежності від кількості правильних відповідей.

Викладений вище алгоритм дозволяє створити гру за допомогою одного з прототипів. При використанні інших прототипів, алгоритм не дуже відрізняється, за виключенням окремих незначних відмінностей.

Сучасній людині, звиклій до спілкування з комп'ютерами, досить легко можна застосовувати алгоритм щодо створення ігор. Окрім того, існує можливість об'єднати декілька ігор у збірку. Наприклад, це може виглядати так: збірка з літератури, у якій кожна гра присвячена окремому українському або зарубіжному письменнику.

Однак, в бібліотечній практиці використання створених ігор має деякі обмеження. На жаль, створену гру не має технічної можливості розмістити безпосередньо на сайті бібліотеки, але можна розмістити посилання на неї. Для проведення гри в бібліотеці повинен бути доступ до Інтернету. Щоб організувати змагання, потрібно кожному гравцю забезпечити місце за комп'ютером. В іншому разі це займатиме багато часу. Бібліотекарям потрібно продумати питання: чи завдання будуть однакові для всіх гравців, або ж різні. Якщо перший варіант — існує можливість, що учасники гри будуть підглядати один в одного. В іншому варіанті бібліотекарю буде потрібно придумувати більше завдань. Крім того, у цьому разі слід не забувати, що всі завдання повинні бути однакової складності та мати однакову вагу, щоб створити рівні умови для гравців.

З огляду на досвід використання ігор у бібліотечній практиці, зауважимо, що краще за все проводити таку гру як самостійний елемент програми у великому комплексному заході на кшталт «Бібліоночі», «Бібліосутінок» тощо. Також це може стати одним із завдань у квесті. Таким чином, бали, набрані командою у проходженні гри, можуть вплинути на загальний результат. Головне, слід пам'ятати, що створення власних ігор у бібліотеці не самоціль, а лише засіб привернення уваги дітей та молоді до читання та їх зацікавлення участю у грі, що сприятиме популяризації книг зокрема та читання взагалі.

Сподіваємось, що наданий алгоритм створення комп'ютерних ігор, доповнить професійну скарбничку бібліотекарів ще одним чудовим та необхідним інструментом.

Анна Мороз, методист науково-методичного відділу Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва