Головна | Афіша | E-FreeLibrary | Каталог | Блог | Контакти
Головна Інформаційно-ресурсний центр Віртуальні виставки Чингіз Айтматов: Майстер поетичної прози (1928-2008)

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Інформаційно-ресурсний центр - Віртуальні виставки

Цикл виставок “Забуті імена”

“Одне з головних завдань письменника — ставити діагноз морального стану суспільства, передбачати еволюцію в духовній атмосфері часу”.
Ч. Айтматов



Юний читачу!

Запрошуємо тебе до літературного світу видатного киргизького письменника, гуманіста, політичного та культурного діяча, представника генерації «шістдесятників» Чингіза Торекуловича Айтматова, одного з найпопулярніших письменників пострадянського простору. За творами Айтматова знято 11 художніх фільмів, поставлені вистави і балет. В чому ж причина такого успіху?


Його батько Торекул Айтматов був видатним державним діячем Киргизької РСР, але 1937 року був заарештований, а у 1938 розстріляний. У 1948 році Чингіз вступив до Джамбульського ветеринарного технікуму, а пізніше в Киргизький сільськогосподарський інститут, який закінчив у 1953 р.

З 1952 року почав публікувати в періодичних виданнях оповідання киргизькою мовою. У 1956 році поступив на «Вищі літературні курси» в Москві, які закінчив через 2 роки. У 1958 році були опубліковані його оповідання в журналі «Новий світ», а також вийшла друком повість «Джаміля», що здобула Айтматову світову славу. До 1965р. Айтматов писав киргизькою мовою. Першим російськомовним твором письменника стала повість «Прощай, Гульсари!».

У 1988—1990 pp. Айтматов був головним редактором журналу «Иностранная литература», а наступні чотири роки працював послом Киргизії в країнах Бенілюксу. У 1990—1994 роках працював послом СРСР, а згодом Російської Федерації в Люксембургу. Потім — посол Киргизії в Бельгії. Помер 10 червня 2008 в одній із лікарень м. Нюрнберга (Німеччина) від запалення легенів.

Лауреат Ленінської премії (1963) і трьох Державних премій (1968, 1977, 1983), народний письменник Киргизії. Член секретаріату Союзу письменників і Союзу кінематографістів, ініціатор міжнародного інтелектуального руху «Іссиккульський форум». Національний Руський театр драми Киргизької Республіки носить ім'я Чингіза Айтматова.

Чингіз Айтматов був по-справжньому чесним митцем. Він не думав про нагороди і значення своєї творчості, а бажав тільки про те, щоб продовжити розмову з людьми і не говорити їм порожніх слів. Він першим відчув болючу ділянку кровоточивих проблем життя. Різко говорив про виродження особистості у людей, що користуються наданою їм владою для власної вигоди. Він одним з перших помітив всю згубність стихії наркоманії, відчув велику роль релігії у житті. «Кожний час має свої вимоги до людини, свої проблеми та запити, і тому життя ніколи не дається легко, якщо до нього ставитися серйозно, якщо дерзати, а не шукати безтурботного життя», — говорить він у «Нотатках про себе».


Розділ І. Подих життя

В коханні для героїв письменника — усе: і життя і доля, і космос, і буря, і синя ніч. Який же висновок Чингіза Айтматова? Покохай — і станеш  людяніше, але не запитуй: а як покохати? Просто слухай своє серце.

Айтматов Ч. Т. Повести : пер. с кирг. / Ч. Т. Айтматов. — М. : Худож. лит., 1979. — 335 с.

В сборник вошли повести «Первый учитель», «Джамиля», «Тополек мой в красной косынке», «Верблюжий глаз».

Французский писатель Луи Арагон отозвался о повести “Джамиля”: “Прежде чем сказать все, что я думаю о «Джамиле», я должен отметить, что считаю это произведение самой прекрасной в мире историей о любви... Здесь, в этом горделивом Париже, Париже королей и революций, Париже — вечном городе искусства, где каждый камень связан с легендой или историей, в городе влюбленных... в этом Париже, который все видел, все читал, все испытал, я прочитал «Джамилю»... И образы Ромео и Джульетты, Паоло и Франчески, Эрнани и Доньи Соль померкли ибо я встретился с Данияром и Джамилей, которые перенесли меня в третий год войны, в августовскую ночь 1943 года, куда-то в Куркурейскую долину...”



Айтматов Ч. Т. Повісті гір і степів : повісті / Ч. Т. Айтматов. — К : Дніпро, 1980. — 509 с.

До збірки українською мовою увійшлі повісті “Джаміля”, “Тополенька моя в червоній косинці”, “Верблюже око”, “Перший учитель” та інші.

“Перший учитель” — герой цієї повісті червоноармієць Дюйшен організовує першу школу в глухому аулі на самому початку двадцятих років. Йому треба подолати найбільшу перешкоду — відсталість людей, що віковим досвідом засвоїли: “Навіщо вона нам, ота школа?.. Грамота начальникам потрібна, а ми — простий народ”. Тільки діти — обідрані та напівголодні — підтримують учителя, йдуть за ним. Потяглася до нього й молоденька дівчина-сирота Алтинай. Між двома молодими людьми виник незримий зв'язок — симпатія, кохання.


Айтматов Ч. Т. Повести / Ч. Т. Айтматов. — М. : Худож. лит., 1989. — 432 с. — (Тебе, юность).

В сборник вошли повести “Джамиля”, “Тополек мой в красной косынке”, “Первый учитель”, “Материнское поле” и другие.

Иногда завоевать счастье легче, чем удержать его. Именно так произошло с любовью шофера Ильяса к прекрасной, душевно богатой девушке Асель. Ильяс, с решительностью сильного чувства преодолел все препятствия и отвоевал свою любовь, свою милую Асель, но в семейной жизни наделал непоправимых ошибок.

 

Розділ ІІ. Співчутливий талант

Повісті, зібрані у розділі, розповідають про дуже різні людські долі. Їх герої — прості скромні люди, життя яких зв'язано з минулим, теперішнім та майбутнім — як особистим, так і свого народу. Сердечна зацікавленість письменника,  його щира довірлива інтонація не може залишити читача байдужим. А життєвий досвід героїв цих книг може стати у нагоді і сучасникам.

Айтматов Ч. Т. Материнское поле : повести : для детей ср. и ст. школ. возраста / Ч. Т. Айтматов. — К. : Веселка, 1984. — 326 с. — (Школ. б-ка).

В сборник вошли повести “Первый учитель”, “Джамиля”, “Материнское поле”, “Тополек мой в красной косынке” и другие.

Бывает, с человеком случается беда, трагедия: такая, что почва уходит из-под ног, и кажется, незачем больше жить... Как выстоять в такой ситуации, не сломаться и не сойти с ума? Для Толгонай, героини повести “Материнское поле”, такой трагедией стала Великая Отечественная война. Не вернулись с войны три ее сына, погиб и муж, умерла невестка, родив мальчика от чужого человека. Так что-же все-таки спасло Толгонай от отчаяния? Вы узнаете это, если прочтете повесть “Материнское поле.”



Айтматов Ч. Т. Повести / Ч. Т. Айтматов. — М. : Сов. Писатель, 1987. — 384 с.

В сборник вошли повести “Пегий пес, бегущий краем моря”, “Ранние журавли”, “Белый пароход”, “Прощай, Гульсары!”.


В повести “Пегий пес, бегущий краем моря” писатель обратился к жизни, обычаям, легендам нивхов — северного народа, живущего морским промыслом. Главный герой произведения — мальчик Кириск, только познающий мир. Как всегда у Айтматова, основой сюжета стала неординарная, трагическая ситуация — четверо людей, среди которых и Кириск, оказываются после шторма в открытом море среди густого тумана. Какой же урок преподнесет мальчику море? Урок выживания? Или нечто другое, более достойное?



Айтматов Ч. Т. Прощай, Гульсары! : кн. для чтения с коммент. на польском языке / Ч. Т. Айтматов. — М. : Русский язык, 1980. — 280 с.

В центре произведения “Прощай Гульсары!” — две судьбы, две истории жизни: судьба чабана Танабая и судьба его лучшего друга, коня Гульсары. Странно звучит, не правда ли? Но это абсолютно соответствует киргизскому образу жизни: для народа-кочевника мир предстает в облике человека верхом на коне. Тяжелый путь ошибок и прозрения проходит Танабай, который в коллективизацию, непоколебимый в революционной целесообразности, не пожалел и родного брата. Теперь, через много лет, он и сам становится жертвой партийно-государственных чиновников. Нелегкой была и судьба коня-иноходца Гульсары, показанная в повести параллельно с историей Танабая на протяжении целых двадцати лет.



Айтматов Ч. Т. Ранние журавли / Ч. Т. Айтматов. — К. : Рад. шк., 1984. — 400 с. — (Пед. б-ка. Мир в образах).

В сборник вошли повести “Первый учитель”, “Ранние журавли”, “Материнское поле”, “Джамиля” и другие.

Действие повести “Ранние журавли” происходит в киргизском аиле в годы Великой Отечественной войны. Мужчины аила ушли на фронт. Герои повести — дети, ученики 6-7 классов. Именно им предстоит засеять заброшенные поля, дать хлеб фронту, семьям.

 

 

Розділ ІІІ. Розум, окрилений свободою

У творах, що зібрані в цьому розділі, Чингіз Айтматов спробував осмислити моральний стан суспільства та пекучі проблеми, що постали перед сучасним людством. Це не просто реалістична розповідь, але й своєрідні міфи, притчі про праведне життя. Людське суспільство в них стає перед судом природи, а особистість — перед судом сумління. Тому що світ може бути краще чи гірше, але ти — людина, і повинна бути тільки кращою! Момент у суспільстві може бути сприятливим для чесного життя, проте може бути і несприятливим, але сумління говорить: в тобі, людино, закладено, як компас, абсолютне мірило — не дай збити себе з курсу. Як же прожити чесно — незважаючи на перешкоди і обставини?


Айтматов Ч. Т. Белый пароход : повесть. И дольше века длиться день... Плаха : романы / Ч. Айтматов. — М. : Худож. лит., 1988. — 703 с.

В повести “Белый пароход” Айтматов создал своеобразный «авторский эпос», стилизованный под эпос народный. Сказку о Рогатой Матери-Оленихе рассказывал мальчику, главному герою “Белого парохода”, его дед. На фоне величественного и прекрасного в своей доброте сказания особенно пронзительно ощущается ложь и жестокость взрослого мира. На далеком лесном кордоне, где живет мальчик, власть над всеми забрал тупой бездушный самодур и взяточник Орозкул. Один только маленький герой повести не покорился ему, да и то ценой собственной жизни.

 



Айтматов Ч. Т. Буранный полустанок. Плаха : романы / Ч. Т. Айтматов. — М. : Профиздат, 1989. — 608 с.

Другое название романа “Буранный полустанок” — “И дольше века длится день...”. Его главный герой – простой казах Едигей, работавший на затерянном в степи полустанке. В судьбе Едигея и окружающих его людей, как в капле воды, отразилась судьба страны – с предвоенными репрессиями, Отечественной войной, тяжелым послевоенным трудом, строительством ядерного полигона близ родного дома. Действие романа развивается в двух планах: земные события пересекаются с космическими: внеземные цивилизации не остались безучастными к злым и добрым поступкам людей.

После романа «И дольше века длится день» в обиход и в наше сознание вошло айтматовское слово-понятие «манкурт», т. е. не помнящее своих корней бессмысленное и жестокое существо.



Айтматов Ч. Т. Плаха : роман / Ч. Т. Айтматов. — К. : Веселка, 1989. — 279 с.

В романі “Плаха” (українською мовою) автор підіймає гострі моральні проблеми сучасності — катастрофу природи, яка бездумно руйнується споживацькою мораллю суспільства, а також першим з радянських письменників розглянув зло наркоманії.

В романі розгортається декілька сюжетних ліній. Одна з них пов'язана з долею виключеного з семінарії Авдія Калістратова, який у пошуках смислу життя, у пошуках Бога розійшовся з офіційною церквою. Він бажає утвердити любов і добро власними вчинками. І, зустрівши наркоманів, що торгують анашею, намагається повернути їх на праведний шлях...

Друга історія — життя чесного трудівника Бостона та його протистояння людині з чорною душею — Базарбаю. Об'єднує ці історії третя — відчайдушна та приречена боротьба за виживання, за продовження свого роду пари вовків — Акбари і Ташчайнара. Вовки — рівноправні герої роману, що виступають свідками та учасниками усіх трагічних подій.

Айтматов Ч. Т. Синеглазая волчица : отр. из романа “Плаха” : для детей ст. школ. возраста / Ч. Т. Айтматов. — 2-е изд. — Ф. : Мектеп, 1988. — 96 с.
Отрывок из романа “Плаха“ предназначен для детей старшего школьного возраста. Из множества сюжетных линий издатели выделили историю волчьей пары.

Желаем вам приятного чтения!

Интересная статья? Поделись ею с другими:


RSS-підписка

Підписка на публікації

Введіть ваш email:

Delivered by FeedBurner


Прозорро - публічні закупівлі

Я МАЮ ПРАВО!

Единая страна!
.