Травень 2015 року

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Краєзнавчий калейдоскоп - Краєзнавчий календар

16.04.2015 00:00 Обновлено 15.05.2015 13:44 Автор: Unsvet

21 (8) травня — 100 років від дня народження Костянтина Федоровича Ольшанського (1915-1944), Героя Радянського Союзу.

Костянтин Ольшанський народився на Харківщині в сім'ї службовця. Після закінчення школи працював автослюсарем. У 1941 році закінчив курси молодших лейтенантів. Командував взводом морської піхоти під час оборони Севастополя. З 1943 — командир роти автоматників 384-го окремого батальйону морської піхоти. Брав участь у визволенні Таганрога, Бердянська. Був нагороджений орденами Леніна, Олександра Невського, Червоної зірки, медаллю “За оборону Севастополя”.

У березні 1944 старший лейтенант Ольшанський призначений командиром десантного загону, до якого увійшли 55 моряків-добровольців, 12 саперів і зв'язківців з армійських підрозділів і місцевий рибалка-провідник. У ніч на 26 березня загін висадився в тилу противника (порт Миколаєва). Зайнявши кругову оборону, десантники протягом двох діб відбили 18 запеклих атак противника,який застосовував танки, артилерію, шестиствольні міномети. В ході бою 27 березня 1944 загинули 56 осіб, у тому числі і Костянтин Ольшанський, якому було всього 28 років. 20 квітня 1945 року йому присвоєно звання Героя Радянського Союз посмертно.

Слово “ольшанці” стало символом безстрашності і хоробрості, увійшло в свідомість кожного миколаївця як гімн величного подвигу відважних військових моряків в роки Другої світової війни. Їх імена стали легендою, увічненою у величному пам'ятнику, встановленому на головній площі міста.

Десантники

После боя, крепче сжав оружье,
Вы взошли на этот пьедестал
И остались в солнечном Прибужьи,
Чтобы Николаев расцветал.

И с тех пор открылась вашим взорам
Зыбкая ингульская вода.
Вам по сердцу мой хороший город,
Любящий дыхание труда.

Вечер. Вы стоите на поверке.
Тесный строй сковала тишина.
В поименном списке не померкли
Ваши золотые имена.

А к утру вы вновь на пьедестале
Провожаете людской поток.
Смело в дали смотрите, оставив
Позади бессмертия порог.

Анатолий Бенер


Література:

Аров Б. Дорогие мои земляки : очерки, интервью, встречи / Б. Аров. — Николаев : Издание Николаевского горисполкома и областной организации Союза журналистов Украины, 1994. — С. 12-18.

Архипенко В. К. Созвездие ольшанцев / В. К. Архипенко. — 2-е изд., доп. — Москва : Политиздат, 1980. — 144 с.

Гуйван В. Город корабелов Николаев : путеводитель / В. Гуйван. — Одесса : Маяк, 1976. — С. 50-54.

Зарево над Бугом : сборник документальных и художественных произведений о событиях Великой Отечественной войны на территории Николаевской области. — Одесса : Маяк, 1974. — С. 125-142.

Конотопенко Я. И. Николаевщина в огне боев (февраль-март 1944 г.) / Я. И. Конотопенко. — Николаев : Полиграфцентр ЧП Шамрай, 2006. — С. 58-61.

Кураса Е. На берегу лимана восстановлен памятный знак в честь легендарного десанта / Е. Кураса // Вечерний Николаев. — 2012. — №53. — С. 2.

Маргулис С. Непокоренный Николаев / С. Маргулис // Южная правда. — 2013. — № 34. — С. 1, 3.

Огненная весна / сост. М. И. Божаткин, И. Н. Петренко. — Одесса : Маяк, 1990. — С. 101-122.

Советская — Соборная : справочник-путеводитель. — Николаев : Ирина Гудым, 2010. — С. 32.

Шагнувшие в вечность // Южная правда. — 2011. — № 33. — С. 3.

Шараев Л. Здесь живет наша память / Л. Шараев // Вечерний Николаев. — 2012.  — № 35. — С. 2.

Шумакова Л. Подвиг, овеянный славой / Л. Шумакова // Вечерний Николаев. — 2012. — № 36. — С. 5.

22 (10) травня — 175 років від дня народження Марка Лукича Кропивницького (1840-1910), українського драматурга, актора, театрального діяча, режисера, композитора

...Артист, художник з голови до ніг,
Він сміхом потрясав притихлу залу,
Скорботою будив юрбу опалу
І слово, як алмаз, беріг.
Блажен народ, що мав такого сина,
Там, де його терниста путь ішла,
З нових квіток і колосків звила
Вінець йому безсмертний рідна Україна
(Максим Рильський)

Засновник першого професійного українського театру Марко Лукич Кропивницький народився 1840 року у селі Бежбайраки Херсонській губернії (нині село Кропивницьке, Кіровоградська область). Освіту Марко здобув у Бобринецькій повітовій школі, яку закінчив із похвальним листом. Музики його навчала мати, розучувала з ним вокальні партії. Брав участь в аматорському гуртку, в якому ставили п'єси українських і російських драматургів. Рано розпочав трудове життя: у 1861 році вступив на службу до Бобринецького повітового суду. Недовгий час (1862) Кропивницький відвідував заняття на юридичному факультеті Київського університету. Не завершивши з різних причин освіту, поповнював свої знання самостійно, особливо з переїздом до Єлисаветграда, куди у 1865 р. було переведено повіт. Там він разом з Іваном Тобілевичем (Карпенко-Карий) організував бобринецький аматорський драматичний гурток, де з успіхом виступав як актор. У 1871 році Марко Лукич залишив службу чиновника і дебютував як професіональний актор у ролі Стецька («Сватання на Гончарівці») в Одеському театрі Моркових. Протягом десяти років роботи в російських театральних трупах набув сценічного досвіду, оволодів законами театрального мистецтва, виробив власні творчі принципи, розуміння місця театру в житті суспільства.

Переживши часи дії царського Емского указу 1876 року про заборону українського слова, в 1882 році у Єлисаветграді М. Л. Кропивницький організовує і очолює першу професійну українську трупу, до якої увійшли: М. Заньковецька, М. Садовський, з 1883 р. — П. Саксаганський, М. Садовська-Барілотті, І. Карпенко-Карий. Трупа швидко здобула популярність в Україні та за її межами і увійшла в історію української культури під назвою «Театр корифеїв».

М. Кропивницькому належить першорядне місце у формуванні оригінального вітчизняного репертуару. І сьогодні не сходять зі сцени його класичні драми і комедії: «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Чмир», «Скрутна доба». Актор створив чимало сценічних образів на власному драматургійному матеріалі, а також за творами інших авторів. Марко Лукич відомий не лише як видатний драматург, актор, режисер, він також є автором ряду музичних творів, які відзначаються високою професійністю та мелодійністю: «За сонцем хмаронька пливе», «Соловейко». Саме Кропивницький організував перший в Україні і у всій Російській імперії дитячий театр, для якого написав п’єси «Івасик-Телесик» та «По щучому велінню».

У 1882 році Марко Лукич побував у Миколаєві, щоб відвідати Саксаганського, котрий тут служив. Останній згадував пізніше, що Кропивницький зупинявся на добу у Петербурзькому готелі на розі Потьомкінської та Соборної (нині Радянська). Трупа Кропивницького гастролювала у Миколаєві у квітні, червні 1885 року, восени 1886-го та у 1891, 1902 рр. Навесні 1900 р. театр Кропивницького спеціально приїхав на батьківщину М. М. Аркаса, щоб поставити оперу «Катерина». Її миколаївська прем'єра відбулася 14 березня у театрі Шеффера (Миколаївський художній російський драматичний театр).

Помер Марко Лукич Кропивницький 21 квітня 1910 року по дорозі з Одеси, де був на гастролях. Похований у Харкові.

М. Кропивницькому належить найпочесніше місце у плеяді видатних діячів української культури кінця XIХ — початку ХХ століть. Він був наділений унікальною різнобічною обдарованістю: не тільки класик драматургії, геніальний актор, режисер-реформатор, засновник театру світової слави, а й відомий поет, композитор, диригент, співак, перекладач; не лише талановитий організатор і керівник театру, а й чудовий педагог, який відшукував у народі таланти і кропіткою працею виховував з них майстрів професійної сцени. Він до того ж був чудовим майстром слова, палким публіцистом, який міг захопити своїми виступами слухачів, піонером реалістичного художньо-декоративного мистецтва.

У 1990 році за пропозицією Миколаївського відділення Спілки письменників України Центральній бібліотеці Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Миколаєва було присвоєно ім'я М. Л. Кропивницького.


Література:

Антологія української драматургії : М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, І. Франко, Л. Українка. Вип.2 / ред. С. Кирпа ; худ. ред. П. Буркута. — Київ : Мистецтво, 2005. — 432 с.

Антологія української поезії : в 6 т. Т. 3. Українська дожовтнева поезія. Твори поетів ХІХ-початку ХХ ст. / упоряд. та автори біограф. довідок М. С. Грицай, Н. Й. Жук, П. М. Сіренко ; ред. тому Д. В. Павличко. — Київ : Дніпро, 1984. — 303 с.

Бакоцька Л. Спадщина князів Кантакузених / Л. Бакоцька // Рідне Прибужжя. — 2013. — № 5. — С. 13.

Батько українського театру // Шкільна бібліотека. — 2010. — № 4. — С. 27-28.

Буряк О. Художньо-стильові особливості драм Марка Кропивницького / О. Буряк // Дивослово. — 2013. — № 7. — С. 61-65.

Веселка : антологія української літератури для дітей в 3 т. : для ст. шкіл. віку. Т. 1. Твори дожовтневого періоду / упоряд, літ.-критич. нариси Б. Й. Чайковського ; передм. І. І. Пільгука ; худож. оформл. І. М. Гаврилюка. — Київ : Веселка, 1984. — 551 с.

Гаджилова Г. Українська драматургія 60-70-х років ХІХ століття: концепт «Не судилось» / Г. Гаджилова // Українська література в загальноосвітній школі. — 2012. — № 10. — С. 30-32.

Гаєвська Н. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХІХ ст. : у 3 кн. Кн. 3 / Н. Гаєвська. — Київ, 1997. — 813 с.

Дурылин С. Н. Мария Заньковецкая: 1854-1934. Жизнь и творчество / С. Н. Дурылин. — Киев: Мистецтво, 1982. — С. 109-166.

Духовні криниці. Українська література (70-90-ті роки ХІХ ст.) : хрестоматія для 10 кл. загальноосв. навч. закл. Ч. 1 / упоряд. Г. Ф. Семенюк, П. П. Хропко. — Київ : Освіта, 2003. — 448 с.

Духовні криниці. Українська література (70-90-ті роки ХІХ ст.) : хрестоматія для 10 кл. загальноосв. навч. закл. Ч. 1 / упоряд. Г. Ф. Семенюк, П. П. Хропко. — Київ : Освіта, 1997. — 448 с.

Талан. Життя і творчість Марії Заньковецької. — Київ: Мистецтво, 2004. — С. 138-139.

Зоре моя вечірняя : українські романси / упоряд. Т. П. Булат. — Київ : Дніпро, 1982. — 222 с.

Іванова Г. Фундатор українського професійного театру / Г. Іванова // Демократична Україна. — 2010. — № 32. — С. 19.

Історія української літератури : у 2 т. Т. 1. Дожовтнева література. — Київ : Наукова думка, 1987. — 629 с.

Історія української літератури ХІХ століття : у 3 кн. Кн. 3 / за ред. М. Т. Яценка. — Київ : Либідь, 1997. — 432 с.

Ицковский Ю. Марк Кропивницкий — наш знаменитый земляк / Ю. Ицковский // Новая николаевская газета. — 2010. — № 20. — С. 1.

Клочек Г. Театр корифеїв і національна пам’ять / Г. Клочек // Літературна Україна. — 2013. — № 16. — С. 1, 12.

Колтанівська Є. Сучасний український театр / Є. Колтанівська // Шкільна бібліотека. — 2010. — № 2. — С. 22-26.

Крижановська Н. Батьківщина великих корифеїв / Н. Крижановська // Рідне Прибужжя. — 2010. — № 57. — С. 3.

Кропивницький І. Велетень із Шевченкового племені / І. Кропивницький // Літературна Україна. — 2010. — № 20. — С. 1, 8.

Корифеї українського театру. — Київ: Мистецтво, 1982. — С. 55-103.

Кропивницький М. Л. Доки сонце зійде, роса очі виїсть / М. Л. Кропивницький. — Київ : Школа, 2009. — 224 с

Кропивницький М. Л. Доки сонце зійде, роса очі виїсть / М. Л. Кропивницький ; упоряд. та післям. М. Йосипенка. — Київ : Дніпро, 1980. — 106 с.

Кропивницький М. Л. Доки сонце зійде, роса очі виїсть / М. Л. Кропивницький. — Київ : Школа, 2009. — 224 с.

Кропивницький М. Л. Драматичні твори / М. Л. Кропивницький. — Київ : Наукова думка, 1990. — 608 с.

Кропивницький М. Л. Вибрані п'єси / М. Л. Кропивницький. — Київ : Мистецтво, 1977. — 368 c.

Кропивницький М. Л. Вибрані твори / М. Л. Кропивницький. — Київ : Дніпро, 1977. — 303 c.

Кропивницький М. Л. П'єси / М. Л. Кропивницький. — Київ : Дніпро, 1990. — 447 с.

Кропивницький М. Л. П'єси / М. Л. Кропивницький. — Київ : Дніпро, 1982. — 368 с.

Кропивницький М. Л. Твори / М. Л. Кропивницький. — Харків : Прапор, 2005. — 368 с.

Література України : для дітей середнього шкільного віку / авт.-упоряд. В. М. Скляренко, Я. О. Батій. — Харків : Фоліо, 2009. — 319 с.

Макаров А. «Услышать из уст актера несколько украинских слов в светских салонах Петербурга почиталось за великое счастье» / А. Макаров // Факты и комментарии. — 2012. — № 7. — С. 12.

Мар'яненко І. О. Сцена, актори, ролі / І. О. Мар'яненко. — Київ: Мистецтво, 1964. — С. 11-91.

Митці України : енциклопедичний довідник. — Київ : Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1992. — С. 335-336.

Мистецтво України : біографічний довідник. — Київ : Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1997. — С. 337.

На крилах поезії : вірші українських поетів кінця XVIII-початку XX ст. / упоряд. текстів О. І. Гончара. — Київ : Дніпро, 1980. — 294 с.

Небо України : поетична антологія. Кн. 1 / упоряд. та ред. В. Коломієць. — Київ : Український письменник, 2001. — 479 с.

Негодяєва С. Становлення національного театру: мистецька рефлексія Марка Кропивницького / С. Негодяєва // Українська література в загальноосвітній школі. — 2012. — № 10. — С. 27-29.

Николаевцы. Энциклопедический словарь. — Николаев : Возможности Киммерии, 1999. — С.119-120.

Новиков А. Галерея портретів «нових людей» у драматургії Марка Кропивницького / А. Новиков // Дивослово. — 2008. — № 5. — С. 44-47.

Новиков А. Наша культура — з молотка / А. Новиков // Літературна Україна. — 2009. — № 14. — С. 3.

Новиков А. Феномен театру корифеїв у контексті світової культури / А. Новиков // Українська література в загальноосвітній школі. — 2012. — № 10. — С. 5-7.

Удовенчук Л. А. Наш земляк — Марко Лукич Кропивницький / Л. А. Удовенчук // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження. V Миколаївська обласна краєзнавча конференція. — Миколаїв : Атол, 2004. — С. 308-309.

Украинская классическая драматургия : сборник / сост. Л. З. Мороз ; пер.с укр. — Киев : Дніпро, 1985. — 515 с.

Українська драматургія : кращі класичні твори. — Донецьк : БАО, 2008. — 480 с.

Українська література ХІХ століття : хрестоматія / упор. Н. М. Гаєвська. — Київ : Либідь, 2006. — 132 с.

Уліщенко А. Б. Українська література. Нова хрестоматія : 10 клас / А. Б. Уліщенко, В. В. Уліщенко. — Харків : Торсінг, 2000. — 752 с.

Хропко П. Українська література : підручник / П. Хропко. — 4-те вид., перероб. і доп. — Київ : Освіта, 2001. — 528 с.

Чари кохання : любовна лірика українських поетів XIX-початку XX ст. / упоряд. В. В. Яременко. — Київ : Молодь, 1985. — 304 с.

Шевченко З. Творчісь М. Кропивницького в контексті художньої культури / З. Шевченко // Українська мова і література в школі. — 2010. — № 6. — С. 50.


Інтернет-ресурси:

Йосипенко М. К. Марко Кропивницький у фотографіях / М. К. Йосипенко [Електронний ресурс] // Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського : офіційний сайт. — Текст.і граф. дані. — Режим доступу: http://library.kr.ua/kray/kropivnickiy/kropuphoto/ (дата звернення: 10.04.15). — Заголовок з екрану.

Кропивницький І. Батько українського театру — Марко Кропивницький / І. Кропивницький [Електронний ресурс] // Еврика! : віртуальний підручник з української літератури. — Текст. дані. — Режим доступу: http://eureka.ucoz.ua/publ/188-1-0-667 (дата звернення: 10.04.15). — Заголовок з екрану.

Марко Кропивницький — видатний діяч українського театру [Електронний ресурс] // Острів знань : Всеукраїнський освітній портал. — Текст.і граф. дані. — Режим доступу: http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-9FCEFAE6B35A (дата звернення: 10.04.15). — Заголовок з екрану.


Шаров І. Ф. Марко Кропивницький (1840-1910): драматург, актор, режисер, театральний діяч, композитор / І. Ф. Шаров [Електронний ресурс] // Центральна бібліотека ім. М. Л. Кропивницького ЦБС для дорослих м. Миколаєва : офіційний сайт. — Текст. дані. — Режим доступу: http://www.niklib.com/krapivnicky/04.ua (дата звернення: 10.04.15). — Заголовок з екрану.