Головна | Афіша | E-FreeLibrary | Каталог | Блог | Контакти
Головна Краєзнавчий калейдоскоп Краєзнавчий календар Січень 2010 року

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

15 січня — 130 років від дня народження Павла Семеновича Ходченка (1880-1967), українського прозаїка, мемуариста, редактора


Павло Ходченко народився в селі Лук'янівка Миколаївського району Миколаївської області у сім'ї селян-бідняків. З семи років працював у наймах, однак займався самоосвітою. Екстерном здав екзамен на звання народного вчителя. Учасник трьох революцій: Першої російської революції 1905-1907 років, Лютневої та Жовтневої революцій 1917 р. З 1908 по 1920 р. працював вчителем.


В роки Громадянської війни добровільно вступив до лав Червоної армії. Після демобілізації працював головою Варварівського та Новоодеського райвиконкомів. Заочно навчався в Інституті Червоної Професури (м. Харків).

З 1933 по 1941 р. редагував журнали «Червоний шлях» та «Літературний журнал». В роки Великої Вітчизняної війни працював на Пермському обласному радіо.

Перша книга оповідань «На хуторах» вийшла у 1929 році. Далі — книги оповідань та нарисів «У гущавині» (1931), «Бригади» (1935), «Перегорнуті сторінки», «Повернення» (1959), «Помилка Онисії» (1960), «Маленький сміливець» (1968), повісті «Сорочинська трагедія» (1940), «Степові спалахи» (1960), роман «Зростання» (1956), п'єси «Шкідники» (1929), «Намул» (1936), книги мемуарів «Випробування зрілості» (1958), «Досвітні заграви» (1965) та ін.

Павло Семенович нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Миколаївському обласному літературному об’єднанню присвоєно ім’я Павла Ходченка (1976).

Помер П. Ходченко 11 січня 1967 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Література про життя та творчість

Павло Ходченко // Література рідного краю : письменники Миколаївщини : посібник-хрестоматія. — Миколаїв, 2003. — С. 41-45.

Павло Ходченко. Боротьба триває // В городе корабелов : сборник прозаических произведений о Николаеве. — Одесса : Маяк, 1989. — С. 91-96.

Ходченко Павло Семенович // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е вид. — К., 1985. — Т.12. — С. 159.

Ходченко Павло Семенович // Письменники радянської України, 1917-1987 : бібліогр. довідник. — К., 1988. — С. 621-622.

Ходченко Павел Семенович // Николаевцы, 1789-1999 : энциклопедический словарь. — Николаев, 2005. — С. 341.

Сіренко П. Павло Семенович Ходченко // Ходченко П. Степові спалахи. — К., 1960. — С.3-7.

Ходченко  П. С. (1980-1967) // Рідне Прибужжя : бібліогр. покажчик до пам’ятних дат Миколаївщини на 1990 р.. — Миколаїв, 1989. — С.9.

Ходченко Павло Семенович, прозаїк. — Літературна Миколаївщина в особах : бібліогафічний покажчик. — Миколаїв : Вид. Ганна Гінкул, 2001. — С. 77-78.

Твори П.С. Ходченка

Ходченко П.С. На визволеній землі : повість / П.С. Ходченко. — К. : Рад. Письменник, 1950. — 128 с.

Твори. — К : Рад. Письменник, 1955. — 356 с.

Зростання : Роман. — К : Рад. Письменник, 1956. — 349 с.

Сорочинська трагедія : Повість. — К : Молодь, 1957. — 224 с. : іл.

Ходченко П. Перегорнуті сторінки : оповідання. — Одеса : Кн. вид-во, 1959. — 117 с.

Ходченко П. Перегорнуті сторінки : автобіографічне оповідання // Корабельная сторона : Николаев в художественной литературе. — Одесса : Маяк, 1971. — С. 135-150.

24 січня — 75 років від дня народження миколаївського скульптора Юрія Андрійовича Макушина (1935).

Юрій Макушин народився 24 січня 1935 року в селі Вороново Томської області (РРФСР). Дитинство пройшло в Топчихинському районі Алтайського краю. Після смерті матері Юрій залишився під опікою старшої сестри Зінаїди, яка значно вплинула на становлення його особистості. Після переїзду до Миколаєва в 1946 році Юрій працював столяром-верстатником, був на цілині, служив в армії, знову повернувся до Миколаєва і працював на суднобудівному заводі ім. 61 комунара маляром-живописцем.

Живопису навчався в Ленінградському художньому училищі ім. В. О. Сєрова. У 1971 році закінчив Ленінградський художній інститут живопису, скульптури та архітектури ім. І. Ю. Рєпіна.


Повернувся до Миколаєва, працював скульптором в Миколаївських мистецько-виробничих майстернях (нині — Миколаївський художньо-виробничий комбінат МОО НСХУ).

З 1975 року — член Спілки художників України. До 1985 року очолював її Художню раду. З 1981 року — заслужений художник України. З 2015 року — народний художник України.

Ю. А. Макушин — доцент Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв (кафедра дизайну).

Значною подією для Миколаєва став вихід у світ книги Ю. А. Макушина «Рисунок і час» (Макушин Ю. А. Рисунок і час : навчальний посібник / Ю. А. Макушин. — Миколаїв : Видавництво НУК, 2008. — 288 с.). Ця монументальна праця розглядає досвід викладання малюнка в академічній школі, в ній враховані новітні технології сучасної педагогіки, доповненнями служать кращі академічні малюнки.

Сім'я Юрія Андрійовича — творча. Дружина — Макушина Інна Вікторівна, скульптор, заслужений художник України. Син — Макушин Віктор Юрійович, скульптор і музикант. Багато років митці працюють разом, а в 2002 році вся сім'я Макушиних була удостоєна звання «Городянин року» в номінації «Мистецтво».

Вагомий внесок Ю. А. Макушина у розбудову культурного життя міста. Як скульптор-монументаліст він вніс у дизайн міста і області нові неповторні риси. Широковідомі його пам’ятники на честь співробітників міліції (1978), О. С. Пушкіну (1987), меморіальні дошки О. С. Пушкіну (1987), В. В. Верещагіну(1987), М. М. Аркасу (2004), М. А. Гребенюку (1996) та ін. У співавторстві з дружиною Інною Вікторівною створено монумент «Сталевий солдат» на Кургані Слави (1975, Нова Одеса), монументально-декоративну композицію «Прометей» (1975), «Пам’ятник лейтенанту П. Шмідту» в Очакові (1984). У співавторстві з Віктором і Інною Макушиними створено монументально-декоративну композицію з горельєфом М. П. Леонтовича (2001), пам'ятник Ю. І. Макарову (2008).

Численні скульптурні роботи творчої родини Макушиних не просто прикрашають вулиці міст Миколаївщини, а давно вже стали невід'ємною частиною їх неповторного вигляду.

Література про життя та творчість

Миколаївська область. 1937-2007 р. : історичний альманах. — Миколаїв : Атол, 2007. — С. 26 : іл.

Юрій Макушин // Сучасні миколаївські митці : Національна спілка художників України. — Миколаїв : Можливості Кіммерії, 2000. — С. 62-63.

Макушин Юрий Андреевич // Николаевцы, 1789-1999 : энциклопедический словарь. — Николаев : Возможности Киммерии, 1999. — С. 214.

Макушин Юрий Андреевич // Городская выставка рисунка № 1. — Николаев, 1981. — С. 44-45.

Ліпова О. Пальма першості — у родині Макушиних // Рідне Прибужжя. — 2009. — № 11. — С.4.

Коновальчук Т. Династія Макушиних // Рідне Прибужжя. — 2006. —  № 60. — С. 4.

Агеев Ю. Прометеев огонь // Южная правда. — 2005. — 22 января.  — С. 3

Интересная статья? Поделись ею с другими:


RSS-підписка

Підписка на публікації

Введіть ваш email:

Delivered by FeedBurner


Прозорро - публічні закупівлі

Я МАЮ ПРАВО!

Единая страна!
.