Головна | Афіша | E-FreeLibrary | Каталог | Блог | Контакти
Головна Краєзнавчий калейдоскоп Легенди рідного краю Таємниця Куртиного ставу (Баштанський район)

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Краєзнавчий калейдоскоп - Легенди рідного краю

Давно це було. Поселень тут не було, тільки степ стелився навкруги. Щедро роздавала ці землі цариця Катерина поміщикам. Але тут, на безводді, ніхто не хотів оселятись. Тільки втікачі-кріпаки та козаки після зруйнування Січі знайшли притулок і обжили ці дикі степи. З десяток землянок тулилося по балці. Землі, не рушеної ні плугом, ні лопатою, було багато.


Саме тут, де знаходиться Куртин став, між двома вибалками, і знаходилось тоді джерело, вода з якого текла по балці, де зараз розташована Баштанка. Через балку проходив і “чумацький” шлях. Чумаки завжди зупинялись в балці напоїти і попасти волів. Перші поселенці садили по схилах балки баштани. Звідси і назва — Баштанка.

Поселився тут заможній козак Курта. Хоч землі було вдосталь, та у втікачів не було чим обробляти її. Йшли в найми до Курти. А він завів велику отару овець, випасаючи її на вільних землях, розбагатів ще дужче. Сам будував для переселенців землянки, бо ж треба було комусь пасти й охороняти овець, яким уже й ліку ніхто не знав. Щоб зручніше напувати овець цілий рік, Курта перегородив джерело греблею. Так і утворився ставок, який і до сьогодні зветься Куртиним.

Коли царський уряд почав переселяти сюди людей з інших губерній, землю нарізали общині, а община розподіляла її на кожен двір. От тоді і виникли суперечки. Курта хотів захопити якомога більший наділ. Навіть писав царю “прошеніє”. Та цар відмовив йому, бо Курта був звичайний козак. Порідшали отари у Курти, а з часом він зовсім ліквідував їх. Джерело, яке навіть у посушливу пору живило студеною водою ставок, забив Курта вночі вовною. Ніхто не помітив цього, тому що води в ставку було тоді багато.

Одного року була страшна засуха. Висохли ставки, біля криниць цілодобово стояли довгі черги за водою. Серед людей ширилася чутка про джерело, забите Куртою. Всім селом пішли шукати джерело. Але час зробив своє: вода розлилася і зрівняла береги, покрила їх товстим шаром мулу, і пошуки джерела не дали бажаних результатів.

Почали копати криниці. Першу громада викопала біля давнього “чумацького” шляху. Однак ставкова вода часто заливала її. Замулилась ця криниця і з часом зникла. В 30-ті роки ХХ століття її розшукали, очистили. І знову криниця поїла земляків студеною, чистою, мов кришталь, водою.

Минав час, весняні паводки наповнили ставок і криницю знову залило водою. Вона загубилась в ставкових водах. Чи назавжди? Хтозна.

 

Записано від Івана Максимовича В’язовського в м. Баштанка в 1983 році

Интересная статья? Поделись ею с другими:


RSS-підписка

Підписка на публікації

Введіть ваш email:

Delivered by FeedBurner


Прозорро - публічні закупівлі

Я МАЮ ПРАВО!

Единая страна!
.