Головна | Афіша | E-FreeLibrary | Каталог | Блог | Контакти
Головна Творча лабораторія для фахівців Соціологічні дослідження 2020. Всеукраїнське соціологічне опитування «Молодь, допоможіть з'ясувати: карантин — крах усіх планів чи нові можливості?»: результати

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Творча лабораторія для фахівців - Соціологічні дослідження

Всеукраїнське соціологічне опитування «Молодь, допоможіть з'ясувати: карантин — крах усіх планів чи нові можливості?», ініційоване Державною бібліотекою України для юнацтва і спрямоване на визначення проблем молоді під час карантину, в Миколаївській області було проведено на базі МОБЮ, бібліотек семи ЦБС (Березанської, Братської, Кривоозерської, Новобузької, Новоодеської, Первомайської, Снігурівської) та публічної бібліотеки Казанківської ОТГ.


В анкетуванні взяло участь 286 респондентів. Серед них: 21% віком 12-15 років, майже половина (46%) від 16 до 23 років, 33% — 24-35рр. 62% опитаних жіночої статі, 38% — чоловічої.

Учасникам опитування було запропоновано описати власні емоції на початку оголошення карантину в Україні. Серед існуючих варіантів найбільше респондентів (44%) відзначили «турботу за ближніх». Також серед емоцій превалювали: незрозумілість (43%), переживання (42%), розгубленість (41%). З байдужістю до карантину поставилися 16% опитаних, у 7% він викликав гнів, ще у 7% — відчуття безтурботності. На інші емоції вказали 1% опитаних. Вони називали радість від можливості відпочити, страх, сум.

Популярність занять опитаних під час карантину розподілилася таким чином: соціальні мережі — 56%, телефонні / онлайн розмови з друзями — 52%, онлайн-навчання — 50%, перегляд фільмів, відео на YouTube та інших каналах — 40%, читання паперових книг, журналів — 37%, онлайн-ігри — 30%, робота в дистанційному режимі — 18%. Серед інших занять, згаданих 3% респондентів, фігурували домашні справи, рукоділля, пошук нового хобі, а також праця у звичайному режимі.

Більшість респондентів (54%) відзначили, що їм під час карантину бракувало живого спілкування з друзями та рідними. 49% опитаних не вистачало вільного пересування, 44% — звичного навчального графіку, 34% — відвідування дозвіллєвих та спортивних закладів, 32% — традиційного режиму роботи. Свій варіант відповіді надали 1% опитаних. Вони називали «звичний спосіб життя», «матеріальне забезпечення», а також зазначили, що в їх житті майже нічого не змінилося.

Рейтинг «карантинних» досягнень опитаної молоді виглядає так: переосмислення життєвих цінностей — 45%,
прочитання книг — 38%,
освоєння нових онлайн-програм — 30%,
визначення особистих пріоритетів — 29%,
закінчення онлайн-курсів — 14%,
волонтерство — 6%,
участь у молодіжних онлайн-проєктах — 3%.
Також респонденти вказували, що у них з'явилися нові хобі. Найпопулярніші: малювання — 2%, спорт — 2%, пошиття масок та одягу — 2%, кулінарія — 2%, в'язання — 1%, гра на музичних інструментах — 1%. Зазначимо, що діапазон нових захоплень учасників опитування виявився дуже широким: велосипед, садові квіти, різні види рукоділля, музика, спів, написання віршів, риболовля, спорт, графічний дизайн, вивчення принципів редагування фото; онлайн-ігри, саморозвиток, інтерес до світових новин. Респонденти вказували, що стали більше читати, у них з'явився додатковий час для себе і навчання, а також для родини.

Визначаючи, чим став карантин – 2020 особисто для них, 6% опитаних сприйняли його як обмеження (дій, планів, свободи, вільного пересування), 4% відмітили необхідність карантинних заходів для безпеки здоров'я. Респонденти постійно порушували проблему часу у негативному або позитивному контексті: багато вільного часу, який я можу витрачати на свої хобі, на самостійне навчання — 5%, надмірна кількість (забагато) вільного часу — 3%, не доцільно витрачений час (втрата часу) — 3%, можливість провести час з рідними (більше часу для спілкування з членами родини) — 3%, час зупинитися і подумати про майбутнє — 1%. Інші популярні відповіді: відпочинок (від роботи, суспільства, школи, тренувань) — 3%, катастрофа в країні — 2%, можливість переосмислити життєві цінності (пріоритети) — 2%, стрес — 2%. Відповіді: біда, незрозумілість, жах, незручність, сумний час — набрали 1% голосів. Також респонденти зазначали, що карантин — це: можливість тренуватись; крах усіх планів; час для себе; безглуздість; невпевненість у майбутньому; встановлення особистих пріоритетів; аналіз помилок минулого; нові книги і автори; вимушений крок, що збиває мій ритм життя; вивчення нових музичних творів; онлайн-спілкування з новими людьми; екзамен на стресостійкість; здоровий міцний сон; розгубленість; страх; невизначеність; закриття бізнесу і ненависть; брехня; канікули; нове випробування; роздратованість; шок і трагедія; зміна планів; проблема, на яку я не можу вплинути; важкий і тривожний час; постійна тривога; нелегкий період; економія; випробування; гра на виживання; неможливість якісно здобувати знання; турбота за ближніх; ізоляція.

Деякі респонденти відповідали більш розширено. «Карантин для мене — це складно. Адже до нього мій час проходив досить продуктивно. З друзями та одногрупниками мали безліч проєктів і планів, на яких довелося поставити великий хрест», «Для мене це пора, коли я зрозуміла багато цінностей життя, яких я раніше навіть не бачила, а також це пора, коли я прочитала багато книг», «Це знущання з учнів шкіл, студентів і спортсменів. На карантині нудно», «Черговий життєвий період, котрий навчив шукати виходи з нелегких ситуацій», «Період, котрий навчив раціонально використовувати матеріальні кошти та вільний час», «Можливість знайти нові захоплення та покращити свої навички в різних сферах», «Карантин навчив цінувати соціальне активне життя».

Результати опитування засвідчили, що карантин став великим психологічним навантаженням для опитаної молоді. Турбота за ближніх вийшла на перший план, відчуття страху і стан шоку стосувалися більшою мірою ситуації в цілому, а не карантинних обмежень. Хоча останні теж далися нелегко. Найтяжчим випробуванням стала неможливість живого спілкування з рідними та близькими. Деякою мірою це компенсувалось телефонними дзвінками, онлайн-спілкуванням. Саме так підтримували зв’язок більше половини респондентів. Частина опитаних сприйняли цей період як додатковий час, що можна провести з родиною.

Досить важливим у сприйнятті карантину було відчуття обмеження дій та свободи. Недарма майже половині респондентів не вистачало саме вільного пересування. Також молоді люди згадували відчуття безсилля, неможливість впливати на ситуацію, невпевненість у майбутньому. Але, якщо ситуацію не змінити, то чи можна скористатись нею? Цікаво, як по-різному респонденти ставилися до надлишку вільного часу, що виник на карантині. Деякі учасники опитування оцінювали його як даремно згаяний, скаржилися на нудьгу. Але значна частина використала його для саморозвитку, розкриття власного творчого потенціалу, нових хобі та набуття додаткових навичок. Близько половини опитаних зізналися, що під час карантину переосмислили власні життєві цінності, майже третині він допоміг визначити особисті пріоритети. Частина молодих людей скористалася вільним часом для відпочинку та розваг. Життя молоді буквально перейшло в онлайн. Важливо, що значна частина респондентів серед своїх «карантинних» занять назвали читання. По популярності воно навіть випередило онлайн-ігри.

Отже, можна сказати, що карантин приніс багато негативу в життя української молоді, але все ж таки значна її частина змогла справитись із цією непростою ситуацією та навіть скористатися нею для саморозвитку.

Интересная статья? Поделись ею с другими:


RSS-підписка

Підписка на публікації

Введіть ваш email:

Delivered by FeedBurner


Прозорро - публічні закупівлі

Я МАЮ ПРАВО!

Единая страна!
.