Головна | Афіша | E-FreeLibrary | Каталог | Блог | Контакти
Головна Творча лабораторія для фахівців Соціологічні дослідження 2020. Всеукраїнське соціологічне опитування «Молодь і книги: чому варто читати?»: результати

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Творча лабораторія для фахівців - Соціологічні дослідження

Всеукраїнське соціологічне опитування «Молодь і книги: чому варто читати?», ініційоване Державною бібліотекою України для юнацтва і спрямоване на виявлення цінності читання у молоді, в Миколаївській області проводилося на базі МОБЮ, бібліотек одинадцяти ЦБС та чотирьох публічних бібліотек ОТГ.


Всього в анкетуванні взяли участь 925 респондентів віком від 14 до 23 років (69% — 14-17-річних, 31% опитаних старше 18 років). 54% респондентів навчаються у школі, 23% — студенти коледжів та ліцеїсти, 14% — студенти вишів, 3% — абітурієнти, 4% — молодь, що працює, і 2% — непрацюючих. 62% опитаних жіночої статі, 38% — чоловічої.

Відповідаючи на запитання анкети “Чому варто читати?”, 36% опитаних відзначили, що  читання книг покращує пам'ять, 35% згодні, що воно вчить мислити образами, стимулює фантазію, 35% респондентів завдяки читанню урізноманітнили свою розмовну мову. Для 33% опитаних читання — це спосіб вільно та цікаво провести час, для 30% — тренування розуму, 29% вбачають у ньому культурний розвиток. На думку 23% респондентів читання збільшує концентрацію уваги, 21% воно допомагає легше адаптуватися у суспільстві, 18% додає впевненості у собі, 17% знижує стрес. Двох респондентів (1%) читання “дисциплінує”.

Від продуктивного читання книг залежить (Ваше бачення):
 

  так ні
Рівень освіти 61% 39%
Престижність обраної професії 31% 69%
Особистісний ріст 51% 49%
Культура поведінки 46% 54%
Урізноманітнює спілкування з рідними, друзями 53% 47%


Результати анкетування засвідчили, що лише 37% опитаних читають книги за навчальною програмою, більшість (63%) надають перевагу цікавим творам. Втім, не всі респонденти уточнювали, які саме. Хтось зазначив улюблений жанр, хтось — певну галузь знань. Деякі респонденти вказували, що надають перевагу саме український або зарубіжній літературі, класиці або книгам сучасних авторів.

Здебільшого читацькі симпатії були віддані розважальним жанрам художньої літератури: фантастиці — 7%, пригодам — 6%, детективам — 6%, фентезі — 6%. Також поза програмою респонденти читають: історичну літературу — 4%, світові бестселери — 4%, психологію — 4%, книги сучасних українських авторів — 3%, любовні романи — 3%, зарубіжну літературу — 2%, художні романи (без уточнення теми) — 2%, сучасні книги (без уточнення країни) — 2%, твори про підлітків — 1%, наукову, науково-популярну, навчальну літературу, літературу з економіки, поезію, класичні твори, документальні романи, книги для розвитку інтелекту, трилери, романтичні твори, книжки з інтригуючи сюжетом і несподіваною кінцівкою, хоррор, біографії, п'єси — 1%.

Найпопулярнішими письменниками виявилися: С. Кінг, А. Кокотюха, І. Роздобудько, В. Шкляр, яких назвали 2% опитаних. Також згадувалися: Д. Балдаччі, П. Гоукінз, Б. Гріллс, Т. Роде, Ч. Дікенс, Д. Лондон, Х. Л. Борхес, Стендаль, А. Крісті, Д. Х. Чейз, С. Майданюк, А. Воронін, Д. Донцова, Г. Кулікова, Т. Устінова, Ф. Незнанський, В. Лис, Д. Гнатко, П. Коельйо, Ю Несбьо, Г. Л. Олді, Х. Муракамі, С. Вілар, М. Кідрук, Н. Фіалко, Н. Сняданко — 1%.

“Книжковими” лідерами читацького рейтингу стали: “Аутсайдери” С. Е. Гінтон, твори Д. Керуака (2% опитаних). Також згадувалися: “Одіссея Гомера” Г. Купер, “Вуличний кіт на ім'я Боб” Д. Бовена, “Лагом” Л. Екерстрьом, “Емоційний інтелект” Д. Ґоулмана, “Небо” В. Стуса, “Проза” К. Скрябіна, “Місто з химерами” О. Ільченка, “Гетьмани України-Русі” Т. Чухліва, “Митрополит Андрей Шептицький і принцип "позитивної суми"” М. Мариновича, “Час помирати” К. Зануссі, “Різник із Городецької” А. Кокотюхи, “Синдром АТО” В. Стеблюка, “Щоденник Майдану та війни” А. Куркова, “Закони успіху” М. Хеппелла, “Право на чари” Т. Пратчетта, “Лиха коса голодомору 1932-1933 рр.”, “Життя і діяльність Степана Бандери” (автори не вказані). 3% респондентів зазначили, що вони читають різноманітну літературу.

Відповідаючи на запитання “Що особисто Вам заважає читати?”, майже половина опитаних (46%) назвала інтернет. Соціальні мережі (фейсбук, інстаграм, твіттер, телеграм) “заважають” 38% респондентів, навчальне навантаження — 33%, перегляд відеоконтенту (ролики на ютубі) — 16%, відсутність книг на цікаві теми для молоді — 12%. Варіант “Батьки не наголошували на важливості читання книг” обрали 5% респондентів. Серед варіантів відповідей, запропонованих опитаними, найпопулярнішими були: “нічого не заважає” — 2%, “брак вільного часу” — 1%.

46% респондентів більше читають, коли готуються до підсумкових робіт у навчальному закладі (самостійних, контрольних робот; тестів; заліків; екзаменів). Вимушене перебування дома (карантин) стимулювало більше читати 34% опитаних, 22% взялися за книжку через відсутність інтернету, телефону, «переконливе» прохання батьків вплинуло на 8% респондентів. 2% опитаних зазначили, що читають у будь-який вільний час. Також учасники анкетування (1%) вказали свої варіанти. Отож, вони більше читають: на вихідних / взимку / в дорозі / за містом, коли є настрій, виникає необхідність (шкільна програма зокрема), в періоди важких емоційних станів, за наявності великої кількості нових українських книг / цікавої художньої літератури, аби задовольнити жагу особистісного розвитку.

Більше половини опитаних (52%) зазначили, що їх може заохотити більше читати можливість відвідувати сучасну бібліотеку (де можна і відпочити, і попрацювати). Бонуси від викладачів у оцінюванні навчальних предметів “заохочують” 28% респондентів, бонуси від батьків (необхідні матеріальні речі) — 18%. Свої варіанти відповідей, вказані опитаною молоддю, були різноманітними. Так от, більше читати їх може заохотити: цікава і потрібна література, придбання книжок за доступними цінами,  потреба у постійному саморозвитку / самопізнанні / можливість дізнатися щось нове та цікаве / розширення кругозору, зацікавленість темою книги / сюжетом / оформленням, різмаїття різножанрової літератури у книгарнях, більше вільного часу (зокрема за рахунок зменшення кількості домашніх завдань), емоції від прочитаної книги, позитивні відгуки про книгу тощо. Втішно, що респонденти зазначали: “заохочувати мене не треба, читати мені цікаво завжди”.

Запитання “Якби у Вас була можливість урізноманітнити навчальну програму, то на яку тематику?” викликало в опитаних деякі складнощі. 33% респондентів зізнались, що не замислювались над цим питанням, 29% вказали, що навчальна програма їх задовольняє. Надані пропозиції стосувалися не тільки розширення програми за рахунок введення нових тем, а й зміни методики викладання, збільшення обсягів навчального матеріалу з деяких предметів.

Найбільша кількість пропозицій (13%) стосувалася змін у викладанні літератури. До навчальної програми респонденти пропонували ввести фентезі (5%), пригодницьку літературу (4%,) фантастику, історію літератури і біографії (1%); вивчати більше творів сучасної літератури, зокрема жанру антиутопія; на уроках аналізувати твори за змістом і характерами персонажів, а не за літературними засобами; зробити позакласне читання за вибором учнів.

Молодь воліла б вивчати психологію (стосунки між людьми, вміння екологічно виходити з життєвої кризи, проблеми подружнього життя) — 8%, економіку (фінансова грамотність, ведення бізнесу) — 3%, інформатику (ІТ-технології, соціалізація молоді в інформаційному суспільстві, вивчення програмного кодування) — 2%. Крім того, опитані продемонстрували зацікавленість: філософією, екологію — 2%, історією, профорієнтацією (етика професійної поведінки, клімат в колективі, особливості корпоративних відносин всередині робочого колективу, вирішення конфліктів, підводні камені працевлаштування, проходження співбесід), краєзнавством, естетикою, логікою, етикою, мистецтвом (сучасне кіно, танці), соціологією, астрономією (вивчення космосу, людина і космос), сексологією, математичними науками, географією, біологією, ОБЖ, культурою, кулінарією — 1%.

Були пропозиції ввести більше годин фізичної культури, спростити програму, скоротити кількість навчальних предметів, ввести більше практичних занять / тренінгів,  спрямувати освіту на розвиток творчого нестандартного мислення, додати більше науково-дослідницької діяльності, ввести Stem-освіту, популяризувати здоровий спосіб життя, приділяти більше уваги проблемам молоді та взаємодії підлітків із суспільством, надавати інформацію про застосування або використання етнічного досвіду української культури в сучасному житті.

На думку 54% опитаних, той факт, що молодь наразі читає більше книг, зумовлений розумінням цінності читання у розвитку особистості; 4% пов’язують це зі “стильністю” читання книг. Респонденти пропонували свої варіанти: інтерес до цікавої книги (8%), навчання, потреба в особистому рості (саморозвитку), велика кількість нових жанрів і тематик, вимушене перебуванням вдома. Зауважимо, що 1% опитаних не погодилися із твердженням, що “наразі молодь читає більше книг.”

Результати соціологічного опитування засвідчили, що читання в пріоритеті в опитаної молоді, адже більшість читає цікаві книги поза шкільною програмою. Більшість респондентів згодні, що читання впливає на рівень освіти, приблизно половина поділяє думку, що воно впливає на особистісний ріст та культуру поведінки. У здатність читання покращувати пам'ять, вчити мислити образами, стимулювати фантазію вірить близько третини опитаних. Можливо, це пов'язано з тим, що більшість читаючої молоді вбачає у книгах скоріше джерело розваги. Невипадково читацькі симпатії на боці розважальних жанрів художньої літератури. Учнівська молодь не лише полюбляє пригодницьку літературу, фентезі та фантастику, а й не проти ввести їх у навчальну програму. Із взаємодією читання і навчання у молодіжному середовищі склалася цікава ситуація. Близько третини опитаних назвали навчальне навантаження чинником, що заважає їм читати. Водночас підготовка до підсумкових робіт у навчальному закладі спонукає до більш інтенсивного читання майже половину респондентів. На наш погляд, тут справа в тому, що в першому випадку юнаки мали на увазі читання “для себе”, а в другому — з навчальною метою. Звертає на себе увагу разючий контраст між впевненістю більшості респондентів, що книги здатні вплинути на рівень освіти, та їх же переконанням, що вони не впливають на престижність обраної професії.

Сучасні інформаційні технології складають серйозну конкуренцію книгам. Так, значна частина наших респондентів підтвердила, що саме інтернет, соціальні мережі, ролики на ютубі заважають їм читати.

Опитана молодь не проти активних заохочень до більш інтенсивного читання. Причім нематеріальним засобам заохочування (бонуси від викладачів) вони надають перевагу над матеріальними (речі). Близько половини респондентів виказали готовність читати більше, якщо у них буде можливість відвідувати сучасну бібліотеку, де можна і відпочити, і попрацювати.

Интересная статья? Поделись ею с другими:


RSS-підписка

Підписка на публікації

Введіть ваш email:

Delivered by FeedBurner


Прозорро - публічні закупівлі

Я МАЮ ПРАВО!

Единая страна!
.