2025. Обласне соціологічне дослідження “Ментальне здоров'я: як може допомогти бібліотека”: результати

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Творча лабораторія для фахівців - Соціологічні дослідження

17.12.2025 00:00 Автор: Unsvet

У 2025 році Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва ініціювала і провела обласне соціологічне дослідження «Ментальне здоров’я: як може допомогти бібліотека» з метою виявлення найбільш затребуваних і дієвих бібліотечних ресурсів, заходів та напрацювань для підтримки ментального здоров’я громадян.

Дослідження проводилося на базі МОБЮ, публічних бібліотек Баштанської, Березанської, Воскресенської, Казанківської, Кривоозерської, Мішково-Погорілівської, Новобузької, Новоодеської, Новомар'ївської, Снігурівської територіальних громад. У ньому взяли участь 622 респонденти. Серед них 9% — віком до 14 років, по 13% віком 14-17 і 18-21 рік, 21% — 22-35 років, 44% — більше 35 років. 4% опитаних навчаються у закладах фахової передвищої освіти, 5% — у закладах професійної освіти, 12% — студенти вишів, 14% — учні ліцеїв та гімназій, 18% — не працюють, 45% — працюють. 2% обрали варіант “інше” (з них: 3 особи — пенсіонери, 1 особа навчається і працює). 81% учасників анкетування — жінки, 19% — чоловіки.

Відповідаючи на запитання «Що допомагає вам упоратися зі стресом і негативними емоціями?», учасники анкетування зазначили:
читання книг — 56%;
спілкування — 53%;
прослуховування музики — 44%;
перегляд фільмів, серіалів — 35%;
«зависання» в інтернеті, соціальних мережах— 35%;
фізична активність (спорт, фітнес, прогулянки тощо) — 27%;
творчість (малювання, рукоділля, заняття музикою тощо) — 25%;
відвідування театрів, кіно, концертів, художніх виставок — 16%;
ігри (комп’ютерні, інтелектуальні, настільні тощо) — 15%;
психологічні техніки подолання стресу — 10%;
інше (молитва, відвідування церкви, духовні практики, догляд за рослинами, прогулянки на природі, участь у благодійних заходах, риболовля, шопінг, праця на городі або присадибній ділянці — 1 особа) — 2%.

У ході опитування респондентам було запропоновано назвати послуги або ресурси бібліотеки, які вони використовували як складову подолання стресу чи емоційного напруження. Отримано такі результати:
читання бібліотечних книг — 58%;
спілкування (участь у бібліотечних клубах, групах підтримки, зустрічах з цікавими людьми тощо) — 36%;
творчість (відвідування гуртків при бібліотеці, участь у майстеркласах тощо) — 20%;
ігри (онлайн-ігри на бібліотечному комп’ютері; настільні ігри; участь у квестах, інтелектуальних змаганнях, організованих книгозбірнею, тощо) — 11%;
навчання технікам подолання стресу і самодопомоги під керівництвом професійних психологів у рамках бібліотечних заходів — 10%;
відвідування концертів, художніх виставок, кінопоказів у бібліотеці — 9%;
«зависання» в інтернеті, соціальних мережах на бібліотечному комп’ютері — 8%;
слухання музичних записів у бібліотеці або взятих додому — 4%;
заняття з йоги, фітнесу чи інші форми фізичної активності, організовані бібліотекою — 4%;
не користувались — 14%.

Учасники дослідження хотіли б мати більше знань і навичок з наступних питань:
зниження тривожності та відновлення емоційного спокою — 43%;
подолання стресу / самодопомога — 38%;
профілактика емоційного вигорання — 38%;
стосунки з родиною — 31%;
стосунки з оточенням — 28%;
підтримка близьких — 25%;
профілактика професійного вигорання — 22%;
спілкування з військовими — 20%;
запобігання булінгу — 18%;
інше — 2 особи;
не мають потреби у додаткових знаннях та навичках із вказаних питань — 2 особи.

Джерела, до яких учасники опитування звертаються за інформацією про ментальне здоров’я:
поради психологів на сайтах, в соціальних мережах, медіа — 31%;
література з психології — 27%;
поради психологів під час групових занять — 19%;
“психологічні” групи в соціальних мережах — 19%;
онлайн-лекції, онлайн-курси — 17%;
мобільні додатки для підтримки ментального здоров'я — 8%;
індивідуальні консультації психологів — 6%;
жодні — 26%.

64% опитаних висловили бажання отримувати інформацію про спеціалізовані ресурси, державні та неурядові організації, які надають психологічну підтримку населенню, 21% — не бажають цього, 15% не визначилися.

Учасники опитування вказали теми тренінгів, які вони відвідували в бібліотеці:
безпека життєдіяльності та домедична допомога (як діяти під час обстрілів, хімічної атаки, під завалами тощо) — 24%;
підтримка ментального здоров’я (управління стресом, емоційне відновлення, робота з тривожністю тощо) — 22%;
профілактика емоційного та професійного вигорання — 10%;
булінг — 9%;
гендерно зумовлене насильство — 7%;
сімейні питання у воєнний час (збереження стосунків, підтримка дітей, переживання втрати тощо) — 7%;
інші — 3% (не зазначили, які саме — 10 осіб);
тренінги, присвячені загальному здоров’ю (не лише ментальному) — 3 особи;
обрали варіант «не відвідував(ла)» — 28%.

За словами респондентів, найбільш кориснішими були тренінги з підтримки ментального здоров’я (28%); безпеки життєдіяльності та домедичної допомоги (21%); профілактики емоційного, професійного вигорання, булінгу і ГЗН (по 8%); сімейним питанням (5%); іншим (3%). 21% опитаних не відповіли, 2% вказали, що тренінги не були корисними.

Запитання про участь у бібліотечних арттерапевтичних заняттях, майстеркласах і творчих активностях більшість опитаних (61%) залишили без відповіді. Ще 26% відповіли, що не брали участь у таких заходах. Ствердну відповідь надали 13%.  У переліку найцікавіших заходів лідирують майстеркласи — 4%, серед них: виготовлення свічок — 6 осіб; виготовлення квітів (соняшника з дроту, тюльпана з повітряного пластиліну) — 3 особи; розпис екоторбинок, виготовлення виробів з полімерної глини, сувеніри з фоамірану, писанкарство — по 2 особи; виготовлення виробів з епоксидної смоли, повітряних кульок, створення подарункових наборів, артбуків, колажів, ляльки-мотанки, закладинок, сімейних календарів — по 1 особі. Також респонденти вказували, на вирішення яких проблем була спрямована арттерапія: робота з тривожністю, емоційне вигоряння, стрес, ментальне здоров’я — по 1 особі.

На запитання щодо потенційної зацікавленості в бібліотечних заходах, спрямованих на розслаблення та емоційне відновлення (йога, ароматерапія, музика, дихальні практики тощо) 61% опитаних відповіли позитивно, 11% — негативно. Ще 11% зазначили, що вже відвідують такі заходи в бібліотеці. 17% респондентів не змогли дати чітку відповідь. 3 особи обрали варіант “інше”, надавши такі пропозиції: танці, співи, казкотерапія, психологічні кінопокази з обговоренням. 1 особа зазначила: “навряд чи”.

73% опитаних зазначили, що читання художньої літератури позитивно впливає на їхній емоційний стан, в той час як 21% не відчувають такого ефекту, а 6% учасників дослідження зізналися, що мали труднощі з відповіддю. Наразі 45% респондентів віддають перевагу книгам, які допомагають відволіктися від реальності й зануритись в інший світ. 31% анкетованих обирають твори, у яких герої долають життєві труднощі, подібні до їхніх власних. 6% не читають зараз художньої літератури, а 17% респондентів не змогли дати чітку відповідь. “Інше” обрали 1% респондентів, серед яких переважно було перелічено улюблені жанри: детективи — 3 особи, трилери — 2 особи, сімейні трилогії — 1 особа. Ще 2 особи зазначили, що читають як літературу, яка дозволяє відволіктися від реальності, так і ту, в якій герої проходять життєві труднощі.

Результати опитування показали, що серед батьків казки широко використовуються для емоційної підтримки дітей. 38% респондентів читають казки дитині (або дитина сама читає) та разом обговорюють прочитане. 27% опитаних повідомили, що дитина дивиться фільми чи мультфільми. 9% зазначили, що їхня дитина не любить казки. Лише 3 особи вказали, що дитина читає та обговорює казки з психологом. Варіант “інше” обрали 3%, без надання додаткових пояснень. Ті, у кого немає дітей або діти вже дорослі, не відповідали на це запитання — 23%.

На запитання щодо потенційної участі у програмі психологічної підтримки на основі читання спеціально підібраних книг і казок 58% респондентів відповіли, що скористалися б такою можливістю, 16% — що ні. Ще 25% не змогли визначитися з відповіддю. Варіант “інше” обрав 1%, не надавши пояснень, що саме.

Щодо форм психологічної підтримки, які респонденти хотіли б отримати в бібліотеці, найбільшою популярністю користувалася безпосередня допомога психологів — 12%. 10% респондентів бажають брати участь у тематичних зустрічах з фахівцями, 2% — отримати безкоштовні консультації сімейного психолога, а 3 особи — індивідуальні консультації. 8% опитаних згадали арттерапію, рукоділля, малювання. 7% респондентів вказали на різноманітні курси та тренінги, зокрема з психологічної підтримки та емоційного відновлення. 6% висловились за участь у групах підтримки, книжкових клубах з обговоренням тем саморозвитку, а також у розмовних, психологічних та інших клубах за інтересами. 6% також підтримали ідею створення релакс-зон і проведення заходів, спрямованих на розслаблення та емоційне відновлення. 4% респондентів бажають відвідувати майстеркласи з виготовлення різних виробів. 1% учасників дослідження висловили бажання простого спілкування з однодумцями та звичайної бесіди. Також опитані згадували заняття йогою — 4 особи, зустрічі з творчими людьми та соціальними працівниками — по 1 особі, перегляд кіно (художнього, документального), коло довіри, казкотерапію — по 1 особі. Варіант “ніякі” обрали 2% респондентів. 3% було важко відповісти на це запитання, а 51% опитаних не надали відповіді.

Дослідження показало, що респонденти мають потребу в інструментах самодопомоги для зниження тривожності, подолання стресу, саморегуляції та профілактики емоційного вигорання. Найбільш відвідуваними та корисними є навчальні заходи з безпеки та емоційної саморегуляції, що свідчить про важливість не лише отримання інформації, а й набуття практичних навичок. Найпоширеніші способи подолання стресу серед респондентів — читання та спілкування, що повністю збігаються з діяльністю бібліотек. Книги залишаються найпопулярнішим бібліотечним ресурсом. Читання художньої літератури покращує емоційний стан більшості опитаних, при цьому ескапістські твори мають невелику перевагу над реалістичними. Респонденти, які мають дітей, використовують казки для їх емоційної підтримки. Отже, впровадження програм з бібліотерапії та казкотерапії може розширити перелік бібліотечних практик, спрямованих на підтримку ментального здоров’я громади. Значна частина відвідувачів готова скористатися такими послугами. Література з психології є другим за популярністю джерелом інформації про ментальне здоров’я, тому бібліотечні книги на цю тематику потребують активнішої промоції.

Дослідження також виявило низьку залученість відвідувачів до творчих і арттерапевтичних активностей, що може свідчити про недостатню поінформованість про такі заходи або нерозуміння їхньої потенційної користі. Водночас високий інтерес до релакс-заходів вказує на значний потенціал для розширення саме цих послуг. Більшість респондентів висловили бажання отримувати інформацію про професійні ресурси психологічної підтримки, що дає бібліотеці можливість стати посередником між населенням і службами допомоги, поширюючи відповідні відомості.