2026. Обласне опитування «Ефективність бібліотечних послуг крізь призму потреб та очікувань користувачів»: результати

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Творча лабораторія для фахівців - Соціологічні дослідження

09.04.2026 12:50 Обновлено 09.04.2026 12:51 Автор: Unsvet

У 2026 році Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва ініціювала та провела обласне соціологічне опитування користувачів з метою оцінювання рівня їхньої задоволеності бібліотечними послугами, виявлення проблемних аспектів і визначення пріоритетів розвитку бібліотеки.

В опитуванні взяли участь користувачі МОБЮ, публічних бібліотек Арбузинської, Березанської, Березнегуватської, Веселинівської, Єланецької, Казанківської, Кривоозерської, Куцурубської, Мигіївської, Новобузької, Новоодеської, Первомайської територіальних громад.

На запитання анкети відповіли 724 респонденти. Серед них 10% — особи віком до 14 років, 22% — 14-17 років, 13% — 18-21 року, 19% — 22-35 років, 36% — 36 років і старші. Серед опитаних 28% є учнями ліцеїв або гімназій, 7% навчаються у закладах фахової передвищої освіти, 6% — у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, 5% — студенти закладів вищої освіти, 32% — працюють, 15% — не працюють, 7% — пенсіонери. За статтю респонденти розподілилися таким чином: 74% — жінки, 26% — чоловіки.

Більшість опитаних позитивно оцінюють книжковий фонд бібліотеки: 37% зазначили, що він переважно відповідає їхнім очікуванням, а 31% — повністю задоволені його станом. Водночас 22% респондентів задоволені ним лише частково, що може свідчити про наявність запиту на його оновлення і розширення. Невдоволення книжковим фондом висловили 4% респондентів, ще 4% не змогли визначитися зі своєю оцінкою. Крім того, 2% опитаних взагалі не користуються книжковим фондом бібліотеки.

Запитання «Якщо фонд не повністю вас влаштовує, яких матеріалів вам бракує найбільше?» залишилося без відповіді у більшості респондентів. Серед тих, хто надав відповідь, найчастіше зазначалася нестача сучасної (12%) та нової (6%) літератури. Зокрема, 10% респондентів вказали на брак сучасної художньої літератури, при цьому 9% — на недостатню представленість української літератури. Водночас 1% опитаних окремо наголосили на браку сучасної української прози. Крім цього, один респондент зазначив нестачу нових бестселерів, а четверо — недостатність сучасної науково-пізнавальної літератури. Також по одному респонденту вказали на брак сучасної української та сучасної зарубіжної літератури без уточнення жанрової належності.

Опитані також звернули увагу на загальний брак художньої літератури — про це повідомили 16% респондентів. Окрім уже згаданої нестачі сучасних творів, відзначалася обмежена представленість окремих жанрів: детективів — 2%, пригодницької літератури — 5 респондентів, фантастики та фентезі — 3 респонденти, історичної літератури — 2 респонденти, любовних романів — 1 респондент. Також по одному респонденту згадали про нестачу трилерів і вестернів. Опитані відзначили брак творів зі шкільної програми (1%), зокрема таких, як «Ляльковий дім» Г. Ібсена, «Убити пересмішника» Г. Лі, «Тисяча журавлів» Я. Кавабати, «Маруся Чурай» Л. Костенко тощо. Ще двоє респондентів наголосили на недостатній представленості класичної літератури загалом.

Опитані також зазначили брак низки інших видань: навчальних, навчально-методичних і довідкових — 4%, літератури з психології та саморозвитку — 4%, професійної літератури — 2%. Окремо респонденти вказали на недостатню представленість технічної літератури (7 респондентів), зокрема нових видань цього напряму (4 респонденти), а також медичної (4 респонденти) та сільськогосподарської літератури (3 респонденти). Крім того, відзначено брак видань з мистецтва (2 респонденти), зокрема про художників (1 респондент). По одному респонденту звернули увагу на недостатню представленість наукової і краєзнавчої літератури. Окремі респонденти також вказали на нестачу видань, присвячених вузькоспеціалізованим темам, зокрема сімейному життю та побуту, валянню з вовни, а також східним єдиноборствам (по одному респонденту). Крім того, ще один опитаний відзначив недостатню кількість видань зарубіжних авторів.

6% респондентів вказали на недостатню кількість дитячої, підліткової та юнацької літератури. Зокрема, 5% опитаних зазначили брак нових видань для дітей і підлітків. Четверо респондентів відзначили нестачу дитячих та юнацьких детективів українською мовою. Також по одному респонденту вказали на недостатню представленість художньої та пізнавальної літератури для дітей.

Деякі опитані звертали увагу на нестачу окремих літературних жанрів і видів видань: романів — 4 респонденти, періодичних видань — 2 респонденти (у тому числі журналів для дітей і дорослих — 1 респондент), манги, коміксів та аудіокниг — по 1 респонденту.

Крім того, 2% респондентів зазначили, що їм бракує україномовних видань. Зокрема, йдеться про перекладну іноземну літературу українською мовою (2%), а також сучасну різножанрову літературу українською (1 респондент).

Водночас 2% опитаних зазначили, що бібліотечний фонд є достатнім.

55% респондентів регулярно відвідують бібліотечні заходи, 29% — час від часу, 16% — не відвідують їх.

Отриману під час заходів інформацію більшість опитаних оцінює як корисну: для саморозвитку — 67%, для набуття практичних навичок — 39%. Водночас 37% респондентів сприймають бібліотечні заходи як цікаве дозвілля без практичної користі. Для 2% опитаних участь у них є марно витраченим часом, ще 4% не змогли визначитися з відповіддю.

Опитаним було запропоновано зазначити, що саме вони хотіли б змінити в бібліотечних заходах. Варіант «тематика заходів» обрали 4% респондентів. Серед їхніх побажань — збільшення кількості розвивальних заходів (2%), заходів із практичною спрямованістю (2%), а також подій, орієнтованих на творчий розвиток (1 респондент) і заходів, присвячених фантастичній літературі (1 респондент). Зміну часу проведення заходів підтримали 5% опитаних. Зокрема, 4% респондентів пропонують організовувати їх у вечірній час або у вихідні дні, ще 1% — у час, вільний від роботи чи навчання. Найбільшу підтримку отримали пропозиції щодо розширення форматів заходів. Респонденти хотіли б бачити більше: майстеркласів — 29%, кінопереглядів — 19%, інтелектуальних ігор — 17%, зустрічей із письменниками — 13%, клубів за інтересами — 12%, гуртків — 8%, презентацій мистецьких виставок — 8%, освітніх курсів — 7%, лекцій — 5%, тренінгів — 4%.

Переважна більшість респондентів (82%) не користуються електронним каталогом (далі — ЕК) бібліотеки. 13% опитаних звертаються до нього рідко. Лише 5% респондентів користуються ЕК регулярно. Серед чинників, що зумовлюють низьку популярність цього сервісу, респонденти зазначили: відсутність потреби — 48%, необізнаність про його існування — 25%, відсутність у бібліотеці — 16%, брак навичок користування — 3%, незручність інтерфейсу — 1 респондент.

Щодо тематики довідок і консультацій, отриманих у бібліотеці, найчастіше респонденти зверталися по рекомендації літератури за інтересами — 66%, пошуку матеріалів для навчання або роботи — 30%, допомогу з електронними послугами (наприклад, «Дія», придбання квитків онлайн) — 28%. Менш популярними були: психологічна підтримка — 19%, юридичні питання — 17%, академічна доброчесність (як правильно робити посилання на джерела при оформленні курсових або дипломних робіт) — 16%. Не отримували консультацій — 6% респондентів. Більшість опитаних (62%) вважають, що бібліотечні довідки та консультації повністю допомогли їм вирішити питання. Варіант «частково» обрали 15%, «по-різному, залежно від теми питання» — 13%, «ні» — 2%. Ще 2% вагалися з відповіддю, а 6% підтвердили, що не користувалися консультаційними послугами бібліотеки.

Запотребованість технічних послуг бібліотеки виявилася такою: доступом до інтернету / Wi-Fi користувалися 49% респондентів, чорно-білим друком — 36%, комп’ютером — 31%, кольоровим друком — 30%, скануванням — 27%, копіюванням — 20%, ламінуванням — 9%, ноутбуками або планшетами бібліотеки — 7%, брошуруванням (переплетінням) — 6%. Не користувалися технічними бібліотечними сервісами — 13% респондентів.

Серед пріоритетних послуг користувачі визначили: книговидачу — 59%, бібліотечні заходи — 33%, користування комп’ютером / інтернетом / Wi-Fi — 29%, друк, копіювання та сканування — 24%, консультації бібліотекаря та запрошених фахівців (юристів, психологів тощо) — 19%, клуби і гуртки — 13%, електронні ресурси (книги, бази даних тощо) — 7%.

На запитання «Яких послуг та ресурсів вам бракує в бібліотеці?» більшість респондентів відповіді не надали.

Серед тих, хто висловив свою думку, найчастіше (6%) йшлося про потребу в більш комфортних умовах перебування у книгозбірні. Зокрема, респонденти зазначали необхідність наявності зарядної станції (EcoFlow) — 4%, генератора — 2%, опалення — 4 респонденти, а також наголосили, що «враховуючи військовий стан, є потреба, щоб у бібліотеці було безперебійно світло та тепло» — 1 респондент.

Запити щодо розширення заходів та їх форматів висловили 5% респондентів. Зокрема, дитячих гуртків та творчих занять не вистачає 3% опитаних, клубів за інтересами — 5 респондентів, зустрічей із різними фахівцями — 5 респондентів (зокрема консультацій запрошених психологів — 4 респонденти), більше майстеркласів хотіли б 3 респонденти, з яких 2 бажають, щоб вони проводилися для сімей із дітьми шкільного віку.

Недостатній рівень і недосконалість технічного забезпечення бібліотеки відзначили 4% респондентів. Зокрема, двоє респондентів звернули увагу на відсутність Wi-Fi-зони або її слабкий сигнал, ще один респондент зазначив брак комп’ютерів для користувачів. Недостатність оновлення бібліотечного фонду відзначили 2% респондентів, тоді як потребу в електронних ресурсах озвучив 1 респондент. Восьмеро респондентів вважають, що в бібліотеці все добре, тоді як шестеро не змогли визначитися з відповіддю.

Більшість опитаних (54%) дуже задоволені послугами бібліотеки, 41% — відносно задоволені. Невдоволення висловили лише 2% респондентів, ще 3% не змогли визначитися з відповіддю.

Учасники опитування також визначили ключові напрями покращення: збільшення кількості сучасної літератури — 44%, оновлення технічної бази — 20%, покращення умов перебування в бібліотеці — 12%, розширення переліку послуг — 12%, запровадження більш зручного графіку роботи — 6%, підвищення компетентності персоналу — 8 респондентів. Двоє респондентів зазначили, що їх усе влаштовує.


Дослідження показало, що переважна більшість респондентів (95%) задоволена бібліотечними сервісами (повністю або частково). Найбільш запотребуваною залишається традиційна книговидача. Тематика звернень за консультаціями підтверджує, що відвідувачі сприймають бібліотеку насамперед як орієнтир у виборі літератури та джерело допомоги в пошуку інформації.

Ключовим побажанням щодо покращення бібліотечних послуг є оновлення фондів сучасною та актуальною літературою, навіть попри загальне задоволення наявними книжковими зібраннями. Найбільший попит спостерігається на сучасну художню літературу, особливо українську. Друге місце за популярністю посідають бібліотечні заходи. Більшість опитаних відвідують їх регулярно та відзначають їхню користь. Респонденти переважно бажають збільшення кількості творчих та інтерактивних заходів: майстеркласів, кінопоказів, інтелектуальних ігор.

Бібліотеки також виконують роль цифрових посередників. Третьою за популярністю послугою є доступ до комп’ютера, інтернету та Wi-Fi. Майже кожен третій відвідувач звертається до бібліотеки за допомогою з електронними державними послугами або придбанням квитків. Найменш популярним сервісом залишається електронний каталог. Ймовірно, це пояснюється тим, що в невеликих бібліотеках і філіях бібліотекарі добре орієнтуються у фондах, тому потреба в каталозі відпадає. У великих бібліотеках, де каталог наявний, низьке його використання може бути зумовлене недостатньою популяризацією цього інструменту та відсутністю навчання користувачів.

Отже, користувачі загалом задоволені бібліотечними послугами, втім, очікують їх подальшого розвитку. Пріоритетними напрямами для цього є оновлення книжкових фондів, технічне оснащення та розширення форматів заходів. Окремо варто відзначити запит, що особливо актуалізувався в умовах війни: покращення умов перебування в бібліотеці, зокрема забезпечення енергонезалежності (придбання генераторів і зарядних станцій) і належного опалення.