Творча лабораторія для фахівців Бібліотечна Шевченкіана: рейтинг Кривоозерська ЦБС
Творча лабораторія для фахівців - Бібліотечна Шевченкіана: рейтинг
21.01.2015 19:55 Обновлено 21.01.2015 20:14
Святкуючи 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка, бібліотеки Кривоозерщини брали участь в організації та проведенні культурно-мистецьких і просвітницьких заходів. Так у центральній районній бібліотеці організовано книжкові виставки «Тарасове слово, яка в тобі сила!» (абонемент), «У полоні світлого таланту» (читальний зал), виставка репродукцій картин Кобзаря «Тарас Шевченко — художник з душею поета» (фойє).
13 лютого в читальному залі районної бібліотеки пройшла презентація виставки репродукцій картин «Т. Шевченко — художник з душею поета», яку провела бібліограф ЦБС А. Г. Лаврик та віртуальна подорож залами Національного музею. ім. Т. Г. Шевченка, яку підготували А. Мазуренко, Р. Вусатенко, Н. Тоган. Учасниками заходу стали учні групи №11 Кривоозерського професійного аграрного ліцею та майстер Лаврик М. О.
18 лютого в читальний зал районної бібліотеки на тематичний захід «Тарасові шляхи» завітали учні 10-х класів Кривоозерської ЗОШ №1, вчителі С. М. Гладь, А. І. Коваль та завідувач сектору культури РДА Б. М. Чернега, щоб вкотре згадати Великого Кобзаря. У кожного віку — свій Шевченко. З його чудовою поезією діти знайомляться в дошкільному віці або переступивши поріг школи. У вступному слові Р. А. Черепанова наголосила, що хоча минуло багато років від дня народження Т. Шевченка, але й сьогодні він, як живий, говорить зі своїми нащадками. Його слово живе між нами: гнівне і ніжне, полум’яне і міцне. Доповнюючи виступ Раїси Андріївни, А. І. Коваль говорила про роль постаті Т. Шевченка в історії України.
Присутні також познайомилися з Шевченком-художником. Для молоді бібліотекарі підготували чудовий захід — презентацію виставки репродукцій картин «Т. Шевченко — художник з душею поета», яку провела бібліограф ЦБС А. Г. Лаврик. Молодь переглянула першу частину документального фільму Юрія Макарова «Мій Шевченко», у якій ідеться про життя поета від народження до викупу з кріпацтва. Фільм цікавий, адже авторам вдалося розкрити невідомі нюанси життя Т. Г. Шевченка.
4 березня в читальному залі ЦРБ відбувся брейн-ринг «Світова велич Тараса», присвячений 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка, між командами учнів Кривоозерського професійного аграрного ліцею. На початку гри директор ЦБС Р. А. Черепанова привітала учасників, розповіла про Тараса Шевченка, представила журі та надала слово ведучій Р. К. Вусатенко — бібліотекарю юнацької кафедри видачі літератури.
Змагання розпочалося з привітання команд. Учасники інтелектуальної гри — учні 10-ї групи — команда «Діти Кобзаря» та 11-ї групи — «Кобзарята» змагалися в конкурсах: «Хто швидше», «Знайди зайве», «Поетичний», «Кращий знавець творів Т. Г. Шевченка». Оцінювало результати конкурсів поважне журі у складі Чернеги Б. М., завідувача сектору культури РДА, Р. А. Черепанової, директора ЦБС та Шпак О.О., практичного психолога відділу освіти, голови Молодіжної колегії.
Для презентації своєї команди учасники готували девізи. Найкращий девіз підготувала команда «Діти Кобзаря». Найзапеклішим виявився конкурс «Хто швидше», у якому потрібно було швидко відповісти на запитання ведучої. Як наслідок, обидві команди набрали однакову кількість балів. У конкурсі «Знайди зайве» змагалися капітани команд: їм потрібно було серед назв творів вибрати ту, що не належить перу Шевченка. Цього разу перемога була на боці команди «Кобзарята» — їх капітан швидко та безпомилково визначила зайву назву. А ось у конкурсі «Поетичний» кращими були «Діти Кобзаря». Ведуча гри роздала командам уривки із творів поета, але з пропущеними словами. Учасникам необхідно було «реставрувати» текст, вставивши потрібні слова. В наступних конкурсах «Кращий знавець творів Т. Шевченка» та «Шевченкіана» кращими стала команда «Діти Кобзаря», яка в підсумку святкували перемогу. Переможцями у складі команди «Діти Кобзаря» стали: Толмаченко Я., Вишнівська А., Романовська В., Сироїд В., Березянська І., Наумов М. Переможці отримали подарунки, а переможена команда заохочувальний солодкий приз.
Команди до участі у брейн-ринзі підготували вчителі української мови та літератури професійного аграрного ліцею — Лисиганич І. А. та Бернацька Т. В. Наприкінці заходу І. А. Лисиганич подякувала колективу бібліотеки за організацію заходу.
Брейн-ринг “Світова велич Т. Г. Шевченка”
Мета: усвідомлення молоддю значення творчості поета для української та світової культури і кожного українця особисто; розвиток інтересу до літератури.
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, виставка його творів, рушники.
У грі беруть участь дві команди. Вони обирають капітанів, виготовляють емблеми, готують девіз.
Вступне слово
Тарас Шевченко — велична постать історичного та літературного життя нашої України. Його справедливо називають Великим Українцем. Адже у ньому наша історія, наша мрія, наша надія. Шевченко був справжнім народним співцем, бо з дитинства знав і любив простий український народ, знав його страждання, бо сам їх пережив. Через усе життя проніс Великий Кобзар палку любов до рідної землі, до неньки-України. У своїх творах писав про минулу славу України і закликав до патріотизму та великої любові до рідної землі.
Ім’я Великого Кобзаря ми часто згадуємо і будемо згадувати, бо він подарував нам безцінний скарб — його чудові твори, в яких струменить любов до Батьківщини та турбота про її майбутнє.
Наш сьогоднішній захід допоможе вам глибше зрозуміти Тарасові слова і позмагатися у тому, хто ж з вас є кращим шевченкознавцем.
І тур «Представлення команд»
Протягом 2-3 хвилин кожна команда представляє себе, розповідаючи про назву, девіз. Найвищий бал — 5 балів
ІІ тур «Хто швидше»
Потрібно відповісти на запитання. Відповідає той, хто перший підніме руку. Якщо його відповідь неправильна, право відповісти надається другому учаснику. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал. Максимальний час обговорення 1 хв.
1. Назвіть дату народження Т. Г. Шевченка?
(9 березня 1814 р.)
2. Де народився Т. Г. Шевченко?
(с. Моринці)
3. Рік першого видання «Кобзаря»
(1840 р.)
4. Назвіть захоплення Шевченка у дитинстві
(малювання)
5. В якому селі пройшло дитинство Тараса?
(с. Кирилівка)
6. Як звали батьків Тараса?
(Григорій та Катерина)
7. Скількома мовами перекладений «Заповіт»?
(100)
8. У якому місті Т. Г. Шевченка викупили з кріпацтва?
(у Петербурзі)
9. Назвіть дату смерті Т. Г. Шевченка
(10 березня 1814 р.)
10. Назвіть дату перепоховання Т. Г. Шевченка
(22 травня 1861 р.)
11. Назвіть місце перепоховання Шевченка?
(м. Канів на Чернечій горі)
12. Як в Україні називали мандрівних співців, що в супроводі музичних інструментів виконували народні пісенні твори?
(кобзарі)
ІІІ тур «Знайди зайве»
Від кожної команди виходить по одному учаснику. Їм пропонується три назви творів, серед яких потрібно знайти «зайве». За правильну відповідь — 1 бал.
1. «Марія», «Минули літа молодії», «Мойсей».
2. «Доля», «Оргія», «Пророк».
3. «На полі кропі», «Царі», «Варнак».
4. «Гімн», «Княжна», «Марина».
ІV тур «Поетичний»
Командам роздають уривки із творів Шевченка, але із пропущеними словами. Учасникам необхідно вставити відсутні слова. Через 2 хв. картки забирають і зачитують, звіряючи із оригіналом. Найбільша кількість балів — 5.
1. Садок вишневий ... (коло хати) Хрущі над вишнями ... (гудуть).
2. Малого сліду ... (не залишу) На нашій славній Україні.
3. Як у Дніпра ... (веселочка) Воду позичає.
4. Цвітуть сади, біліють хати, А на горі... (стоять палати).
5. Наша дума, наша ... (пісня) Не вмре, не загине.
6. Уже покликали ... (до паю), А я собі у бур'яні.
7. Нема на світі ... (України), Немає другого Дніпра.
8. Та недовго сонце гріло, Недовго ... (молилось).
9. Ну що б, здавалося, слова. Слова та голос ... (більш нічого).
10. Біленькі хати, повалялись, Стави ... (бур'яном поросли).
1. Під ним ... (кінь) вороненький Насилу ступає.
2. Бо, сліпі, не бачать карих оченят, Що тільки лякають ... (молодих дівчат).
3. Співа на могилі, з морем ... (розмовля).
4. Неначе човен в синім морі, То ... (вирина, то потопа).
5. Чого мені тяжко, чого мені ... (нудно) Чого серце плаче, ридає, кричить.
6. Минають дні ... (минає літо) А Україна, знай, горить.
7. Посадили ... (над козаком) Явір та калину.
8. З шкурою знімають, бо ... (нічим обуть) Княжат недорослих.
9. ...(Сумує), квилить, плаче рано В Путивлі-граді Ярославна.
10. І свій шлях широкий: Той ... (мурує), той руйнує.
V тур «Кращий знавець творів Т. Г. Шевченка»
Зачитуються уривки з творів, потрібно вказати назву твору. За правильну відповідь — 1 бал.
“Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі?”
(поема “Гайдамаки”)
“Борітеся — поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая”
(поема “Кавказ”)
“Над землею летять літа, Дніпро висихає, Розсипаються могили, Високі могили — твоя слава...”
(“Чигрине, Чигрине”)
“Якби ви вчились так, як треба, Той мудрість би була своя. А то залізете на небо: І ми не ми, і я не я...”
(“І мертвим, і живим...”)
“У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа зазирає...
(поема “Сон”)
Підбиття підсумків, нагородження переможців
Виставка репродукцій картин Кобзаря «Тарас Шевченко — художник з душею поета»
І поезія, і малярство щільно переплітаються в таланті Шевченка. Та коли на поезію він дивився, як на своє покликання, то малювання стало його професією, засобом для існування. Поетична спадщина Шевченка налічує понад 240 творів, а мистецька — близько 1300 робіт. Сама кількість мистецьких творів свідчить, що малярству Тарас Григорович приділяв велику увагу. Однак за життя творця жоден його сучасник не мав повного уявлення про нього як художника.
Про вплив поетичних образів Шевченка на його творчість як художника свідчить робота над картиною “Катерина”, яка була завершена у 1842 році. На картині художник зобразив босу дівчину в національному вбранні на тлі типового українського пейзажу — сільської околиці з безкраїм степом, високою козацькою могилою. На передньому плані — засмучена Катерина, освітлена сонцем.
Про створення цієї картини Т. Г. Шевченко повідомляє в листі від 25 січня 1843 року до Г. С. Тарновського: «...Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче..., а москаль дере собі, тільки курява ляга; собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там тільки степ мріє. Отака моя картина.»
Тема дівчини-покритки розвивається далі в поемі “Слепая”, створеній у Петербурзі в 1842 році. Чорно-білий ескіз “Сліпа з дочкою” (1842) правдиво передає місце дії і зворушливі образи двох нещасних жінок: сліпої матері і її доньки. Їх малювала схвильована уява поета-художника, який голосно протестував проти жорстокості тогочасного суспільства. Саме сцену, з якої починається поема, і зобразив Шевченко. “Сліпа з дочкою” — сліпа мати, на колінах якої дрімає юна Оксана.
За час навчання в Академії Тарас Шевченко був тричі нагороджений срібними медалями за малюнки з натури та живописні твори. Серед них виділяється композиція 1841 року “Циганка-ворожка”. Того ж року твір експонувався на академічній виставці у Петербурзі. Картину з виставки придбав тодішній комендант Петропавлівської фортеці Г. М. Скобелєв. Зараз картина зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка.
На картині зображена побутова сцена — ворожіння. Дівчина, вийшовши з-за хвіртки, простягла руку циганці й, відвернувшись від неї, насторожено слухає слова ворожки. Дівчина одягнена у традиційний український одяг. Біля дівчини стоїть собака. Ворожка оперлася десницею на ціпок, а правою рукою притримує руку дівчини. Циганка запнута хусткою, з-під якої визирають пасма темного волосся. На спині в неї напівголе дитя тримає в руці півбублика й спостерігає за собакою. Гілки клена й пагони кропиви в ніжно-зелених та жовтих тонах обрамляють сцену. Природа ніби сама зацікавлена долею дівчини.
Побачене в рідному краї після довгої розлуки Шевченко відобразив у картині “Селянська родина” (1843). На ній зображена стара, під солом’яною стріхою, хата. Тут, у затишку, наприкінці робочого дня зібралась селянська родина — молоді батьки та їх синочок. Малюк ненароком розбив глиняний горщик, що висів на тину і був неабиякою цінністю родини. Першим порухом батька було покарати хлопчика за вчинену шкоду. Але мати заступилася за сина, благаючи батька простити. І той полагіднішав, заспокоївся, взяв люльку і, наче вибачаючись перед дружиною, прагне пригорнути сина. За цією драмою стежить дворовий пес. Трохи далі у променях призахідного сонця гріється сивий дідусь, якому байдуже до того, що діється.
Художник гостро, насторожено, драматично вдивляється в життя людей. Т. Г. Шевченко на цьому полотні передав свій біль за скривджений, підневільний народ. Цей біль змушував його малювати.
У вересні 1843 року, відвідавши рідну оселю в Кирилівці, Шевченко виконав малюнок «Батьківська хата». Незабутній і сумний образ батьківської хати неодноразово виринав у творчій уяві митця на далекому засланні. Ось як описує письменник рідну хату у повісті “Княжна”: “Село! И вот стоит передо мною наша бедная, старая белая хата, с потемневшею соломенною крышею и черным дымарем, а около хаты на прычипку яблоня с краснобокими яблоками, а вокруг яблони цветник, любимец моей незабвенной сестры, моей терпеливой, моей нежной няньки!”
Із великим сумом згадує поет оту “хатину в гаї” у вірші “Якби ви знали, паничі...”, сповненому страждань і болю:
Мені аж страшно, як згадаю
Оту хатину край села!
Велике місце в шевченковому доробку належить портретам. На увагу заслуговують портрети жінок, особливо тих дам серця, які його надихали і дарували свою любов. Шевченкові музи — Оксана Коваленко, княжна Варвара Рєпніна, Ганна Закревська, княгиня Кейкуатова, Катерина Піунова, Марія Максимович... — увічнені в образах, створених геніальним художником Тарасом Шевченком.
18 березня 1858 р. в Москві Шевченко познайомився з Марією Василівною Максимович. У 1859 р. Шевченко гостював у Максимовичів у Прохорівці (нині — Черкаська область). Тут він намалював портрет Марії і підписав: “1859 Т. Шевченко 22 июня”. Стомлене серце поета зігрілось теплотою і увагою Марії Максимович. Доля ніби знущалася над поетом: Марія була заміжня, і їхні взаємні почуття були приречені.
Помітне місце у творчості Шевченка належить його автопортретам. Перший автопортрет виконаний у 1840 році, останній — у 1861-му. Всього Тарас Григорович створив близько 60 автопортретів.
| < Попередня | Наступна > |
|---|
