Веселинівська ЦБС

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Творча лабораторія для фахівців - Бібліотечна Шевченкіана: рейтинг

22.01.2015 16:42 Обновлено 22.01.2015 18:49 Автор: Unsvet

Популяризуючи високохудожні таланти поета, творчість якого стала вершиною досягнень української літератури ХІХ ст. та виховуючи у читачів патріотичні почуття через вивчення творчості Шевченка, бібліотеками Веселинівської ЦБС проведено ряд цікавих та змістовних заходів.

Учні старших класів Веселинівської ЗОШ, члени клубу за інтересами «Ерудит» (ЦРБ) з задоволенням взяли участь у літературно-музичній композиції «Слово Кобзаря нащадкам». Читальний зал бібліотеки був святково прибраний вишитими рушниками та серветками. Портрет Тараса Шевченка прикрашений квітами. Оформлено виставку про життя і творчість Шевченка «Слово про Кобзаря». Ведучі свята — у національному українському одязі. Лунали українські пісні на твори Т. Г. Шевченка та його вірші у виконанні учасників заходу. Школярі стали учасниками літературної вікторини «Шкільна Шевченкіана» та тестування «З якого вірша ці рядки?». На завершення заходу було вшановано пам'ять Тараса Григоровича Шевченка покладанням квітів до його пам’ятника.

В рамках «Клубу цікавих зустрічей» відбулася зустріч дев’ятикласників з хормейстером районного Будинку культури Ніною Сергіївною Бойчук, яка розповіла дітям про свою цікаву професію і провела для школярів незабутню музичну годину «Шевченко і музика». Діти прослухали музичні твори на слова Кобзаря у виконанні хору ім. Вірьовки, академічної капели «Думка», капели бандуристів, гуртів «Кому вниз», «Скрябін».

Вшанували пам'ять Тараса Шевченка і жителі села Широколанівка. На базі професійно-технічного училища №33 пройшло загальносільське свято «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття». Бібліотекар ПТУ №33 Бондаренко Г. М. разом з учнями декламувала вірші поета та виконала пісню «Реве та стогне Дніпр широкий». Завідуюча сільською бібліотекою Комлєва Н. М. запропонувала присутнім прослухати твори Шевченка в музичній інтерпретації. Осторонь не залишилися і гості заходу: настоятель Свято-Покровського Храму с. Піщаний Брід протоієрей Іоан Фечко розкрив тему «Шевченко і православ’я». Свою книгу «Веселинівський район — лише деякі сторінки історії» презентувала Денисюк Н. І. — завідуюча музеєм історії села Катеринівка, Людина Року в номінації «Культура та мистецтво 2007 року». Ніна Іванівна читала напам’ять уривок з поеми «Наймичка», продемонструвала всім присутнім портрет Шевченка, вишитий односельчанами, та альбом малюнків випускника училища Гайдука В. О. Вона акцентувала на тому, що іменем Шевченка названі вулиці в селах нашого району, представила експонати свого музею.

Цікавою формою роботи Градовської сільської бібліотеки був літературний марафон-колаж «Хвилююче слово поета». Родзинка заходу — кожен читач, який протягом декади Шевченківської пам’яті відвідує бібліотеку, має змогу презентувати присутнім користувачам бібліотеки свій улюблений твір Шевченка. Якщо знаєш — декламуй напам’ять, якщо ні — тут поряд «Кобзар» — знаходь і читай. Велику популярність серед користувачів мають твори «Заповіт», «Думи, мої думи», «Мені тринадцятий минало», «Наймичка».

9 березня в Староолексіївському сільському клубі відбулося свято «Шевченком живемо». Організатори заходу — завідуюча сільським клубом Крючкова Т. В., бібліотекар сільської бібліотеки Буняк О. В. та директор школи Рябош Т. Г. Свято проходило за підтримки місцевих сільгосптовариств «Лан» та «Варяг». Яскравою і цікавою була презентація виїзної виставки, організованої директором музею історії села Катеринівка Денисюк Н. І. Вчитель Ставківської загальноосвітньої школи Павлінчук А. В. ознайомив присутніх з творчістю Шевченка-художника. У виконанні дітей та дорослих прозвучали твори великого поета. Кращим виконавцям, Мокренко Світлані і Зарічній Аліні, та спонсорам заходу отець Іоан Фечко вручив «Кобзар».

Активно долучилася до вшанування пам’яті Тараса Шевченка і Піщанобрідська бібліотека-філія. В рамках тижня пам’яті «Шевченко і сьогодні серед нас» для учнів місцевої школи проведено презентацію книжкової виставки «Учітесь, читайте...!». Молодші читачі бібліотеки стали учасниками конкурсу малюнків «Життя і творчість Т. Шевченка очима дітей», а старшокласники — конкурсу на кращу стінгазету «Вчитайся, вслухайся у Шевченкове слово!».

Учні Ставківської ЗОШ взяли участь у літературно-пізнавальній годині «По життєвих дорогах Кобзаря», яка відбулася 12 лютого в бібліотеці-філії. Цікавою була розповідь бібліотекаря Вандяк Л. Д. про нелегкий життєвий шлях великого поета та книги Шевченка, які є у фонді бібліотеки. Читачі з задоволенням взяли участь у конкурсі на краще читання творів Кобзаря. У бібліотеці до уваги всіх відвідувачів оформлено ряд тематичних полиць «Шевченко — сьогодні і назавжди», «Не вмре душа — не вмре воля».

Під час години спілкування «Уклін Кобзарю!» бібліотекар Покровської б/ф Вдовиченко Н. В. розповіла школярам, учням 6-9 класів, про важку долю та творчу спадщину Т. Шевченка. Діти взяли активну участь у літературних вікторинах «Стежками творчості генія» та «Впізнай героїв творів Шевченка». Учениці Бабенко Діана та Стасишина Анастасія зачитали прислів’я про поета.

У всіх бібліотеках Веселинівської ЦБС були оформлені книжкові виставки, полиці, куточки, виставки малюнків та вишиванок: «Шевченко надихає на творчість» (РДБ), «Золота спадщина Кобзаря» (Виноградівська б/ф), «Музи Шевченка» (Катеринівська б/ф), «Слово Кобзаря нащадкам» (ЦРБ, Колосівська, Градовська б/ф), «Слово про Кобзаря» (Кудрявцівська б/ф) та багато ін. На презентації виставки «Слово Кобзаря нащадкам» (ЦРБ) були присутні голова районної РДА Коваль О. І. та завідувач сектору культури, національностей та релігій РДА Заворотній В. Б.

Всі бібліотеки ЦБС брали участь у районному конкурсі професійної майстерності «Бібліотечна Шевченкіана» на кращу творчу роботу по популяризації бібліотекою творчої спадщини поета. Підсумки конкурсу були оголошені на лабораторії професійної майстерності «Актуальна бібліотека для підростаючого покоління: моделюємо успіх» на базі Широколанівської б/ф в квітні 2014 року.
 

Сценарій літературно-музичної композиції «Слово Кобзаря нащадкам»

Святково прибрана кімната. Портрет Тараса Шевченка, рушники, серветки. Виставка про життя і творчість Шевченка «Слово про Кобзаря». Виставка його творів «Спадщина Великого Кобзаря». Хлопчики і дівчата у національному українському вбранні.

Бібліотекар: Доброго дня, шановні друзі! Ми раді вітати вас у нашій бібліотеці. Знов прийшла на землю Шевченкова весна. 9 березня виповнюється 200 років з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Пропонуємо вам пройти разом із нами життєвими шляхами великого Кобзаря. Розпочинаємо виховний захід, присвячений Т. Г. Шевченку.

2014 рік з метою гідного відзначення 200-річного ювілею видатного сина українського народу Указом Президента України від 11.04.2012 р. №257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка.

Ведуча 1: Україна… В одному вже тільки цьому слові бринить музика смутку і жалю. Україна — країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її. Україна — це тихі води й ясні зорі. Україна — це край, де широка і довга стрічка Дніпра оперізує жовті лани пшениці, де бездонна блакить неба купає золотосяйне сонце. Хто бував в Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садах, і весною там дуже гарно, коли усі садочки зацвітуть, і усі соловейки защебечуть.

Лунає пісня  «Садок вишневий коло хати»

Ведуча 2: Весна-весняночка… Це вона, привітна і щедра, подарувала Україні Пророка. Ім’я дала йому рідна мати — Тарас, що означає бунтар.

Є у нашій українській літературі імена, що увібрали в себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким ім’ям для нас, українців, стало ім’я Тараса Григоровича Шевченка, чия поезія от уже понад двісті років викликає в людях почуття гордості і захоплення своєю красою, силою і народною мудрістю.

Бібліотекар: Неперевершений світоч української культури, геніальний поет, художник, мислитель Тарас Григорович Шевченко відомий в історії України як непохитний борець за її державну незалежність та політичну самостійність, за повне визволення українського народу від національного й соціального гноблення. Його пройняті демократичними ідеями твори набули популярності серед громадськості та широких народних мас. Тарас Шевченко піднісся до вершин людського духу, до вершин вселюдської любові, бо був найбільшим патріотом України, заповідав нам любити свій народ, плекати свою культуру. Забуваються усі лиха важкого Тарасового дитинства, але чомусь назавжди запам’ятовується той епізод, коли він, малий і босий, вийшов за село і пішов до обрію — шукати залізні стовпи, що підпирають небо. Мабуть, ця пригода й була символічним початком життя Великого Кобзаря.

Учень 1.
І став для нас Шевченко заповітом,
Безсмертним, як саме людське життя.
Ми будем славить перед цілим світом
Живе й святе Шевченківське ім’я!

Ведуча 1. 9 березня 1814 року в Моринцях, що на Київщині, в сім’ї селянина-кріпака народився Тарас Шевченко. Хлопчик ріс мовчазним, завжди чомусь замислений, ніколи не тримався хати, а все тинявся по бур’янах, за що в сім’ї його прозвали малим приблудою.

Учень 2.
Не на шовкових пелюшках,
Не у величному палаці —
В хатині бідній він родивсь
Серед неволі, тьми і праці.
Нещасна мати сповила
Його малого й зажурилась…
І цілу ніченьку вона
За сина-кріпака молилась.

Ведуча 2. Коли Тарасу виповнилося вісім років, батьки віддали його до дяка в науку. П’яниця-дяк навчав дітей по церковних книгах і за найменшу провину карав різками. Вже відомий поет Шевченко пізніше згадував ту школу.

Учень 1.
Ти взяла мене маленького за руку
І хлопця в школу привела
До п’яного дяка в науку…
— Учися, серденько, колись,
З нас будуть люди, — ти сказала.

Ведуча 1. Вчитися йому подобалося. Та недовго тривала ця наука. Коли хлопцеві сповнилося 9 років, від важкої праці померла його мама.

Учень 2.
Там матір добрую мою,
Ще молодую, у могилу
Нужда та праця положила.

Ведуча 2. Щоб якось упоратися із сім’єю, батько Тараса одружився знову. Мачуха виявилася жінкою сварливою, недоброю. Вона зненавиділа «чужих» дітей, а особливо Тараса. Щоб хлопець менше був на очах лихої мачухи, батько брав Тараса чумакувати. Та скоро помер і батько.
 
Учень 1.
Там батько, плачучи з дітьми
(А ми малі були та голі),
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!... А ми
Розлізлися межи людьми,
Мов мишенята.

Ведуча 1. Осиротілий Тарас пішов у найми. Він ріс допитливим і розумним хлопчиком. Не було нічого у хлопця-сироти, але був талант, прагнення вчитися. У нього рано проявилися здібності до малювання співу та написання віршів.

Учень 2.
І золотої й дорогої
Мені, щоб знали ви, не жаль
Моєї долі молодої:
А іноді така печаль
Оступить душу, аж заплачу.
А ще до того, як побачу
Малого хлопчика в селі,
Мов одірвалось од гіллі,
Одно-однісіньке під тином
Сидить собі в старій ряднині.
Мені здається, що се я,
Що це ж та молодість моя.

Ведуча 2. Тарас наймитує, у вільній від роботи час читає і малює. А по закутках, щоб ніхто не бачив його горя, плаче. Але думка знайти людину, яка б навчила його малювати, не покидає хлопчика. Так він потрапляє до маляра, який погоджується навчити хлопця малювати, однак пан Енгельгардт забирає його до себе в Петербург.

Учень 1.
Хоче малювати, прагне він до знань,
Та за це багато, зазнає знущань.
Нишком він малює статуї в саду,
Вночі пише вірші про людську біду.

Ведуча 1. Зустріч у Петербурзі із земляком-художником Сошенком різко змінила долю Тараса. Він знайомиться також із байкарем Гребінкою, художниками Брюлловим, Венеціановим, з поетом Жуковським. Вони побачили великі здібності молодого художника і викупили його з неволі. Шевченко виправдав їхні надії.

Учень 2.
І виріс я на чужині
І сивію в чужому краї,
То одинокому мені
Здається кращого немає
Нічого в Бога, як Дніпро
Та наша славная країна

Ведуча 2. Ще одна подія сталася в Петербурзі, знаменна не тільки в житті Шевченка, а й важлива для всієї України — вихід у світ книги віршів «Кобзар» у 1840 році. У наступному році окремою книжкою Шевченко видає велику історичну поему «Гайдамаки». Далеко від рідного краю живе поет мріями про Україну.

Учень 1.
Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє.
Радіють люди, що одпочинуть,
А я дивлюся… І серцем лину
В темний садочок на Україну.

Ведуча 1. У 1843 році йому нарешті вдалося побувати на Батьківщині після 14-річної розлуки. Із цієї подорожі поет виніс гнітючі враження: Україна постала перед ним з усіма злиднями простого народу. Після повернення до Петербурга у 1845 році він закінчує художню академію з двома срібними медалями і званням «вільного» художника та мріє назовсім поселитися у рідному краї і боротися за покращення життя свого знедоленого народу. За бунтарські твори 33-річного Шевченка було заслано в солдати із забороною писати й малювати.

Учень 2.
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні,
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині! —
Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими,
І, не оплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру.

Ведуча 2. Останні роки життя поет прожив в Петербурзі. 1859-го року ще раз, втретє і востаннє, відвідав Україну. Тоді він мріяв оселитися в Україні у хаті з вишневим садком. Але доля не судила йому цього звичайного людського щастя.

Учень 1.
Поставлю хату і кімнату,
Садок-райочок насажу.
Поси́жу я і похожу
В своїй маленькій благодаті.
Та в однині-самотині
В садочку буду спочивати,
Присняться діточки мені,
Веселая присниться мати,
Давнє-колишній та ясний
Присниться сон мені!...

Ведуча 1. Настав 1861 рік, четвертий рік його повернення із заслання, рік, який почав підрахунок його останніх днів життя. В день народження, 9 березня, Тараса Григоровича провідали друзі. Прийшло багато листів, вітальних телеграм з України. Прочитавши їх, хворий поет проказав: “От якби додому, там би я, може одужав”. Але не судилося. Вранці 10 березня життя поета обірвалось.

Учень 2.
Коли на раду тиху, на розмову,
Коли ми зійдемося знову
На цій зубоженій землі?
Ніколи, браття, ніколи
З Дніпра у купі не п’ємо!
Розійдемось, рознесемо
В степи, в ліси свою недолю,
Повіруєм ще трохи в волю,
І потім жити почнемо.
Межи людьми, як люди.

Ведуча 2. Тараса Шевченка поховали на Смоленському кладовищі в Петербурзі. У травні того ж року тіло Великого Кобзаря було перевезено в Україну. Друзі вибрали для поховання місце на Чернечій горі, звіряючи величність місця з рядками «Заповіту».

Звучить пісня «Заповіт»

Бібліотекар.
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
І голос твій нам душі окриля,
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля.
У росяні вінки заплетені суцвіття
До ніг тобі, титане, кладемо,
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
Тебе своїм сучасником звемо.
Живи, поете, в бронзі і в граніті,
Живи, поете, в пам’яті людській,
Живи в піснях, живи у «Заповіті»,
У слові праведнім, у славі віковій!
Сповнить Тараса заповіт ніхто з нас не забуде,
І хоч минуло 200 літ
Він завжди з нами буде.

Все йде, все минає… Та залишається пам'ять, добра слава про людей, що мандрують у світі у пошуках істини та правди. Минуло багато років від дня народження Шевченка — славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе між нами. Кожне слово Тараса Григоровича Шевченка ніби із сьогоднішнього дня. Читайте його твори. Вони допоможуть осмислити минуле та зазирнути в майбутнє, відкрити для себе нове в мудрих рядках його творчості. І дорослі, і діти вшановують геніального українського поета, художника, борця за волю народу і завжди будуть пам’ятати його заповіти.

Звучить пісня «Реве та стогне Дніпр широкий…»

Бібліотекар. Шановні друзі, запрошуємо всіх прийняти участь у літературній вікторині «Шкільна Шевченкіана».

Бібліотекар. А зараз, щоб перевірити ваші знання творів Шевченка, ми проведемо невеличке тестування «З якого вірша ці рядки?».

Бібліотекар. Дуже вдячні всім присутнім за участь у нашому святі. Сьогодні ми вшануємо пам'ять Тараса Григоровича Шевченка біля його пам’ятника. Покладемо квіти та висловимо свою шану великому Кобзареві.

(Учасники заходу вшановують пам'ять Шевченка покладанням квітів біля пам’ятника Кобзаря).


Тест “З якого вірша ці рядки?”

1. Мені аж страшно, як згадаю
Оту хатину край села!
Такії, боже наш, діла
Ми творимо у нашім раї…

а) “І виріс я на чужині…”
б) “Як би ви знали паничі…”
в) “Тече вода з-під явора…”

2. Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тільки дівчата
Та соловейко не затих.

а) “І золотої й дорогої…”
б) “На Великдень на соломі...”
в) “Садок вишневий коло хати…”

3. А ще до того, як побачу
Малого хлопчика в селі.
Мов обірвалось од гіллі,
Одно-однісіньке під тином
Сидить собі в старій ряднині.

а) “І золотої й дорогої…”
б) “І виріс я на чужині…”
в) “Мені тринадцятий минало…”

4. Село неначе погоріло,
Неначе люде подуріли,
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть!..

а) “Зоре моя вечірняя…”
б) “Як би ви знали паничі…”
в) “ І виріс я на чужині…”

5. В неволі виріс меж чужими,
І, не оплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу….

а) “Тече вода з-під явора…”
б) “Мені однаково чи буду…”
в) “І золотої й дорогої…”

6. Чого так весело було?
Господнє небо і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!

а) “Як би ви знали паничі…”
б) “Ой діброво – темний гаю!”
в) “Мені тринадцятий минало!”

7. Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

а) “Садок вишневий коло хати…”
б) “Причинна” (Реве та стогне Дніпр широкий)
в) “Вітер з гаєм розмовляє.”

8. А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.

а) “Тече вода з-під явора…”
б) “Вітер з гаєм розмовляє…”
в) “Ой діброво – темний гаю!”

9. А іноді така печаль
Оступить душу, аж заплачу,
А ще до того, як побачу
Малого хлопчика в селі…

а) “Сон” (На панщині пшеницю жала)
б) “Мені тринадцятий минало…”
в) “І золотої й дорогої…”

10. І усміхнулася небога,
Проснулася, - нема нічого…
На сина глянула, взяла
Його тихенько сповила…

а) “І золотої й дорогої”
б) “Сон” (На панщині пшеницю жала)
в) “Мені тринадцятий минало…”


Літературна вікторина «Шкільна Шевченкіана»

1. Яке звання одержав Т. Г. Шевченко після закінчення Академії мистецтв?

• бакалавр;
• мистецтвознавець;
• вільний художник.

2. Яким псевдонімом підписував свої прозові твори Шевченко?

• Дармограй;
• Кобзар;
• Вільний.

3. Хто з композиторів написав музику до вірша «Заповіт»?

• М. Вербицький;
• Г. Майборода;
• М. Лисенко.

4. Дівоче прізвище матері поета?

• Данькевич;
• Бойчук;
• Бойко.

5. В якому закладі навчався Т. Г. Шевченко?

• Художня школа;
• Академія мистецтв;
• Київський університет.

6. Автор слів «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа»?

• Василь Жуковський;
• Іван Сошенко;
• Іван Франко.

7. Місто, в якому жив і вчився Т. Г. Шевченко?

• Оренбург;
• Петербург;
• Київ.

8. Перша збірка творів Шевченка:

• Кобзар;
• Перебендя;
• Буквар.

9. У кого навчався грамоті майбутній поет?

• свого дідуся;
• сільського дячка Павла;
• пана, у якого служив.

10. Скільки всього дітей було у сім’ї Григорія Шевченка?

• двоє;
• восьмеро;
• п’ятеро.

11. Хто був першим учителем малювання у Шевченка?

• сільський дяк;
• Іван Сошенко;
• майстер Ширяєв.
•  

12. Т. Г. Шевченка викупили з кріпацтва, продавши

• вазу;
• картину;
• будинок.

13. Які нагороди одержав Шевченко, навчаючись в Академії мистецтв?

• жодної;
• золоту медаль;
• три срібні медалі.

14. Скільки років перебував Т. Г. Шевченко у засланні?

• 10 років;
• 15 років;
• 5 років.

15. Назвіть перший надрукований вірш поета.

• По діброві вітер виє («Тополя» );
• Реве та стогне Дніпр широкий («Причинна»);
• На панщині пшеницю жала («Сон»).

16. Який художній твір описує життя Шевченка?

• О. Іваненко «Тарасові шляхи»;
• М. Красицький «Тарасові світанки»;
• С. Васнльченко «В бур’янах».

17. Слово у вірші «Мені тринадцятий минало», яке повторюється двічі і підкреслює веселий настрій?

• голубе небо;
• любо, любо;
• маленький, маленький.

18. Яку книжку для навчання грамоти створив Т. Г. Шевченко?

• «Буквар»;
• «Апостол»;
• «Граматика».

18. З якого твору рядки «Одне-однісіньке під тином сидить собі в старій ряднині»:

• «І золотої й дорогої»;
• «На панщині пшеницю жала»;
• «О. Козачковському».

19. Куди пішли кошти, виручені за «Буквар»?

• недільним школам;
• сиротинцям;
• школам для бідних.

20. Скільки коштував «Буквар» Т. Г. Шевченка?

• 1 карбованець;
• 3 копійки;
• 18 копійок.

21. Який перший тираж «Букваря»?

• 500 тис. примірників;
• 1 млн примірників;
• 100 тис. примірників.

22. Сучасна наука називає цю квітку лілія, а у Тараса Шевченка зустрічаються ще дві назви.

• лілея, блават;
• крин, лілея;
• блават, крин.

23. Кого згадує поет у віршах «Ми в купочці колись росли», «Мені тринадцятий минало»?

• Оксану;
• Варвару;
• Ликерію.