Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Події та новини - Фотофакти

18 серпня в обласній бібліотеці для юнацтва на вечір поетичного настрою зібрались шанувальники творчості Дмитра Кременя, адже 21 серпня цього року видатному поету, публіцисту, перекладачеві, Шевченківському лауреату, громадянину і патріоту виповнилося б 70.

Присутні разом із бібліотекарями згадали основні віхи життя і творчості  Дмитра Дмитровича. Говорили про те, яким всебічно обдарованим був маленький горянин: і до математики здібний, і малював прекрасно, і вірші змалку писав. Він вибрав СЛОВО. Йшов своїм шляхом, на якому траплялися “...вінки лаврові і тернові”, але, як сам стверджуватиме згодом, “та життю, моїй Голготі рад”.

Цікавими є спогади про Дмитра Кременя його учнів, студентів, колег по перу, зокрема письменниці, нинішньої очільниці МОО НСПУ Віри Марущак. З щирою повагою і непідробним захопленням про Дмитра Дмитровича говорили й учасники заходу. На жаль, не всім їм пощастило знати особисто Дмитра Кременя. Він був добрим другом нашої бібліотеки, бажаним гостем на книжкових презентаціях, літературних заходах і зустрічах із молоддю. МОБЮ широко популяризує творчість Дмитра Кременя серед молодих читачів, проводить численні заходи на вшанування пам'яті видатного поета. У 2023-му, в Рік поета, вже презентована фотовиставка “Я топтати цю землю нікому не дам!” спільно з фотоклубом “Імпульс”; проведений відеофест “Дмитро Кремінь — поет на всі часи”, в якому взяли участь 40 учасників; організований онлайн-захід “Життєві і творчі лабіринти Дмитра Кременя”.

Учасники заходу були раді дізнатися, що цьогоріч запроваджено Всеукраїнську літературну премію імені Дмитра Кременя, а також щиро підтримали громадську ініціативу назвати його іменем вулицю в Миколаєві та обласну наукову бібліотеку.

Нині ж за Дмитра Кременя промовляють його вірші — сильні, оригінальні, глибокі, енергетично заряджені, інтелектуальні, вольові і водночас чуттєві, сповнені високого ліризму. В них — все пережите, згадане, намислене Поетом. На заході звучала поезія Дмитра Кременя. Читаючи його вірші, кожен говорив, начебто від себе. Один вірш був перечитаний кілька разів, бо вразив своєю пророчістю, глибиною і правдивістю.

І рік такий. І вік такий. І їм я
Чужий окраєць із чужих пшениць.
У наших генах повмирало сім’я,
Померло сім’я в лонах молодиць

Потоп і смерч убили нас. А треба
Й по смерті встати на однім крилі.
Бо іншого у нас немає неба.
Бо іншої нема для нас землі.