Головна | Афіша | E-FreeLibrary | Каталог | Блог | Контакти

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Храми Миколаївщини - Кривоозерський район

Церква Святої Трійці знаходиться в селі Курячі Лози Кривоозерського району  Миколаївської області (вул. Шевченка, 29-А). Настоятель — Андрій Труш. Храм діючий.

Перша писемна згадка про село Курячі Лози та побудовану в селі церкву Святої Трійці відображена в книзі Сецинського Є. І. «Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета и краткие исторические свединия о приходах и церквах Подольской эпархии 1900 года. Шестой благочинный округ»: «...Село розташоване на підвищеній рівнині, біля невеличкої безіменної річки, притоки Бугу, за 15 верст на північ від Кривого Озера. Поштове відділення, найближча з/д станція Любашівка в 28 верстах. Село було заселене приблизно у першій половині XVIII століття. В другій половині того ж століття, а саме в 1762 році, була побудована церква стараннями Мирецького орендатора тієї ж слободи, осадчого і ктитора, а також новопоселених в Курячих Лозах слободян. Курячі Лози належали князям Любомирським до кінця XVIII століття, потім перейшло в казну, а тепер є приватною власністю кількох осіб. До приходу Курячі Лози належить село Адамівка, яка існує з 1784 року. В 1784 році в Адамівці було 18 родин прихожан, в той же час в Курячих Лозах було 60 родин. А всіх прихожан як в селі Курячі Лози, так і Адамівці було 288 дорослих і 118 дітей, на даний час прихожан в Курячих Лозах чоловіків 847, жінок 857, в Адамівці чоловіків 337, жінок 292. Всього чоловіків 1184, жінок 1149, крім того, в приході живе 41 католик і 36 євреїв» (за даними 1906 року).

Перша в Курячих Лозах церква, як вже було сказано, закладена і побудована в 1762 році. Ця церква була дерев’яна з одним куполом. В Курячелозівському краєзнавчому музеї зберігається картина художника Главчева Миколи Степановича, де зображена перша церква. Написана вона в 1989 р.

Нова церква, що існує і до нині, побудована в 1876 році. Вона однокупольна, з дзвіницею в одній будівлі, довжиною 9 сажнів 2 аршина, шириною 9 аршин і висотою 9 сажнів, посвячена як і стара церква на честь Святої Трійці.
 

 

Церковно-парафіяльна школа в Курячих Лозах була заснована в  1879 році. В школі навчалися діти приблизно 12-14 років. Тут навчали Закону Божому, рахунку, азбуці, правопису. За провину диякон карав різками або примушував носити воду. За два роки навчання діти отримували атестат про закінчення церковно-парафіяльної школи. Кращі учні продовжували навчання в Балтському церковному училищі.


Збереглася скарга селян на священика Пашуту, а також метрична виписка з церкви Святої Тройці. Текст мовою оригіналу.
“Его Превилебію
Превелебному Отцу Августину Писнячевскому
Бгагочинному Балтского 2-го округа Балтского уіъзда.
Поміъщичъихъ крестьянъ селенія Курьячихъ Лозъ

Обьявленіе

Въ половине прошедшаго месяца, сего Года рознеслись въ нашимъ селеніи слухи что, будь тобы настоятиль нашей приходской церкви Священник Фаустъ Пашута, въміъстіъ съ церковнымъ старостою Аліъксіъмъ Вариводию комъраздаютъ роднымь Лицамъ възаймы деньги принадлежащіе нашей приходской церквы, собранные нашими очи посильними приношениями, для умноженія благолепія Дома Господня. Иміъя въвиду что, ніъсколько Ліътъ тому назадъ Случилась вънашемъ приходи пропажа Церковныхъ денегъ, и не вполніъ довіъряявышего значеннымъ слухамъ, мы 22 февраля сего Года, по окончаніи священной литургии, по выходіъ священника Нашей церкви на церковномъ дворіъ, стали просить сдіълать ринасъ частную повіърку церковной суммы. Приказць старостіъ  поспіъшно запиріъть церковь и укоръбылъ нам отвіътъ тогда, 24 февраля, поручено было нами кристьянамъ Їосифу Шпортки, Ивану Поворознику, …. Виньчуку, Назару Продану, и Семену …… доложить О случившимся Вашиму Превилебію и просить о провіъркіъ Церковной Суммы нашиго прихода. Но означенные крестьяне небили Допущены къ Вашему Превилебію ними, на конецъ 7 марта по окончанию службы священикъ Пашута черезъ старосту потребовал чтобы мы собрались во дворе, где въ числе прочаго сказалъ намъ: что намъ нiътъ дiъла до ціълости церковной суммы, и что хотя он ее раздал в займы на час… руки, но сделалъ это ради умножения суммы процентами; такое сознанiе Священика спротиву законном діьйствии могучимъ быть причиною утраты Церковных денег, заставляет наcъ Всепокорнiьйше просить Ваше Высокопривелебіе приміть въ наше селеніе…”

“В метричній книзі про народження в приході Святої Тройці Церкви с. Курячі Лози Подільської губернії Балтського уїзду 1849 р. в місяці квітні під номером №13 жіночої статі народилася в хрещенні Феодосія. Батьки жителі с. Курячі Лози селянка Дарія Варивода (частина тексту відсутня) християнського віросповідання. Хрещеними батьками були того села селяни Данило Самсонович Пукас, Івана Єрмолаївна Проданчук, дружина Гуліанія Іванівна таїнство хрещення здійснив приходський священик Микола Пашута з дияконом Діаністом.

Підтвердження цього документу через 54 роки.
Татамир паламар Іваном Капутом
Все вище написане підтверджуємо своїм підписом і церковною печаткою. Подольскої губернії Балтського уїзду священиком Троїцької Церкви в с. Курячі Лози приходським священиком Мироній Мачуковський 1903 року червня 3-го дня.
Диякон Дмитрій Шроцький”


За свідченнями старожила Федора Лавренка, церква Святої Трійці проіснувала в селі Курячі Лози до 1936 року. В середині вона була вимазана глиною та побілена, а знадвору була дерев’яна. В 1936 році її знищили повністю. За однією легендою, потрібен був матеріал на будівництво Кривоозерської лікарні. А за другою, що це лікарю не було чим опалювати, і матеріал з церкви фактично спалили.

Коли місцеві активісти намагалися розібрати церкву, жінки парафіянки жили в храмі десять днів і нікого не пускали. Жінок вигнали, церкву розібрали  (залишилася на церковному подвір’ї лише сторожка), церковне убранство повіддавали парафіянам. Тоді місцеві віряни добудували до сторожки маленьке приміщення, вимастили, вибілили його, і це була маленька капличка, де проводили службу.

З розповіді Антона Михайловича Копуся, 1938 року народження, в Курячих Лозах у 1937-1938 роках народилося багато дітей, і вони майже всі були нехрещені. Священик зібрав всіх нехрещених діток і здійснив обряд хрещення.

Віталій Михайлович Швець, 1930 року народження, розповідав: “Я був малий, ходив з татом та мамою до церкви, мої батьки були віруючі люди. Коли мені було п’ять років, добре пам’ятаю, як скидали хрести з церкви. Це зробили сільські активісти. Один із них, Кича Огородник, за свої вчинки залишився без рук. Церква була дерев’яна, з середини помащена глиною. В церковному хорі співали мої батьки — Михайло і Анна Швеці, а також Вівтюк Оксана, Хапокниш Наталка, Погоріла Марфа. В період окупації церква знаходилася в погребі панського маєтку, там навіть здійснили обряд вінчання. Проіснувала вона три роки, прізвище батюшки — Лоханський”.

Іван Апатійович Гаврищенко, 1930 року народження, був паламарем двадцять років: “Ми жили через дорогу від церкви. Пам'ятаю, що церква Святої Трійці була напівкругом на широкому фундаменті. Ми малими бігали по ньому. Люди, які приходили на службу, сидіти на ньому. Дзвіниця була продовгувата. Добре пам’ятаю, як дід Логан її фарбував фусом. Найбільше запам’яталося, як її розбирали місцеві активісти: скидали спочатку великі хрести, а потім — менші. Батьки мої вінчалися в цій церкві. Тато — Апатій, 1906 року народження, мати — Ксенія, 1905-го”.


Тетяна Іванівна Гатко, 1957 року народження, розповідала: “Моя бабуся, Марина Андріївна Шевчук, була дуже віруючою людиною, вона дотримувалася постів, ходила до церкви. Другу бабусю, Басюк Зінаїду Олексіївну, яка померла в 1957 році, відспівували в каплиці, що була прибудована до сторожки”.


Надія Іванівна Лавренко згадувала, що бабуся Марфа Погоріла померла в 1987 році. Саме вона зберігала церковні речі і згодом передала вінчальні вінці до Курячелозівського краєзнавчого музею.

Відродження церкви розпочалося в кінці XX століття. Cподвижники православної віри в Курячих Лозах — Гатко Іван Лук’янович, Гатко Пилип Тимофійович та Ольга Михайлівна Бабчій — поїхали до районної державної адміністрації і просили тодішнього голову Бузінського Павла Григоровича надати дозвіл на відкриття в Курячих Лозах церкви. Храм розмістили в приміщенні господарського магазину, на тому місці, де була раніше церква. Цілий рік тривали ремонтні роботи. Храм освятив отець Микола Батько. 2 серпня 1997 року церкву Святої Животворчої Тройці відкрили. Старостою був Гатко Пилип Тимофійович, церковний обід після освячення церкви давали на подвір’ї Лавренко Наталії. Перший священик — отець Олександр (в миру Руслан Сеник), згодом були отець Андрій, отець Іван, а з 2007 року в Курячих Лозах священик Андрій Труш.

В 2007 році в церкві було зроблено ремонт, допомогу надали сім’ї Пишнюків, Гатків, Томишинців, Шпортків, Бондарів, Бондаренків. Церковний хор — Швець Віталій Михайлович, Барицька Антоніна Іпатіївна, Труш Оксана Василівна, Столяр Галина Веніамінівна, Василюк Людмила Павлівна, Терлецька Анна Михайлівна.


Труш О. В. Церква Святої Трійці (с. Курячі Лози) / О. В. Труш. — с. Курячі Лози, Кривоозерський район Миколаївської області, 2018.

Интересная статья? Поделись ею с другими:


RSS-підписка

Підписка на публікації

Введіть ваш email:

Delivered by FeedBurner


Прозорро - публічні закупівлі

Я МАЮ ПРАВО!

Единая страна!
.