Услуги и материалы - E-FreeLibrary
19.03.2018 16:38
Скільки раз оспіване перше кохання. А останнє? Чи не заслуговує воно ще на більшу повагу. Бо то останнє. Останнє почуття, що тримає тебе на землі і зв’язує з життям міцною пуповиною.
Дивно, але ти потрапляєш у велику залежність від неї, від її характеру, від погляду і навіть від шелесту її вій.
Кожного дня чекаєш стукіт її каблучків, а вони неначе проходять крізь твоє серце. Проходять через твою душу: стук-стук-стук. І під їх такт пульсує твоє життя.
Від голосу завмирає душа. Яким він буде? Чи повіє теплом, чи повіє холодом. Прислуховуєшся до його музики, і від цього залежить твій настрій.
А погляд отих очей, що стали шляховими озерами, на дні яких твоя мука і радість. Чи поглянуть вони сьогодні на тебе? А якщо так, то що в них буде? Чи зблисне іскорка? Якщо так, тоді і для тебе буде сяяти сонце похмурого дня, співати пташка, зеленіти трава, бриніти повітря. А якщо у погляді холод? Або зовсім не погляне? Тоді життя гірше чорної ночі. Навіщо воно тобі без неї, останньої і найдорожчої любові, про яку знаєш тільки ти. Бо що можеш дати їй, єдиній на світі, найріднішій?
| < Попередня | Наступна > |
|---|
